"Я сам себе рассказываю сказки, и жду, когда они начнут сбываться", Change Game, політична казка

Тільки що подивилась чудовий фільм Game Change, який розповідає, що навіть найконсервативніші політики повністю користуються найсучаснішими політичними технологіями та не гребують популізмом, хоча частково є носіями традиційної політичної культури США, якою підтримується велич політичної нації. Фільм показує, як частина громадян бажає простих рішень, готова розтоптати другу частину своїх співвітчизників, спираючись на вузьколобість, упередженість, неуцтво. Фільм розповідає, як самі політичні сили, які користуються цими мавпячими повадками натовпу у стабільних культурах, що мали час виробити свою аристократію, бажають тримати зарозуміле неуцтво що підкоряє «простих» шлунків далеко від важелів, але таки користується його силою на побігушних ролях та тримає поруч. Також дуже гарно показує неуцтво деяких політиків, на прикладі жінки цього разу, але приклад є дійсним, бо є реальним.





Нажаль, Україна ще не має власного якісного політичного класу, але фільм є корисним для його вирощування, хоч це є фільм, ясно. Часткова правда та політкоректні акценти. Реальність може бути зовсім іншою. Але всі ми вчимося на казках, коли ще самі не виросли. Має свої переваги реагувати на історію так швидко. Час думання скорочується.

Дуже рекомендую. Тут і жінки як сила голосу в країні, з яким треба рахуватись, і талановиті актриси, які знають так мало та готові служити на традиційних жіночих ролях тільки на початку, та входять у смак як тільки мають можливість. Поки що з невдалим результатом. Але це тільки початок.

Дуже симпатично виглядає команда підтримки президенської кампанії.

"" (Watch on YouTube)