Все життя ненавиджу мачистів

[chita_i]

Читаю я жж та бачу, що серед досить молодих українських чоловіків розвелася купа мачистів. Цікаво, що сталося?

Чи то Янукович з Азаровим показали нову моду? Чи то патріархальні ком.партійці та комсомольці на чолі з Ющенко та більш радикальними правими націоналістами, штучно виплеканими КГБ, вдовбали в не окріплі макітри юнаків таку неповагу до жінок (згадати тільки все сказане політиками та «пересічними» душами з інтернету на бік Тимошенко, наприклад), але спостерігаю я певну проблему в українському суспільстві. За декілька днів такого начиталася! Чи подобається деяким жінкам що їх побивають? Це жарти такі. Дуже дякую. Насолодилась. Як жінки їх, сердешних, не розуміють. Що вони, пияки, такі тонкі створіння, а жінки то такі тваринки, недолюди, та їхнє місце де ви думаєте? Вірно! Я розумію що з такими освітою, телебаченням та політиками рівень культури впав досить сильно. Але, невже чоловіки насправді такі ідіоти?



Мені подобаються сильні у всякому відношенні чоловіки. Але ті, хто хоче затвердитись принижаючи жінок, то якісь недороблені ходячі комплекси чи просто якісь дикі мандрили. Також, на замітку Януковичу: вважаю, що мусить бути квота жінок у уряді та на керівних посадах. Рівень зарплат, які і так жебрацькі в Україні, має бути однаковим для жінок та чоловіків. Діти мають зберігати прізвище матері та батька. Не тільки ж коханок втримувати та фемен цицьками трусити.

В останній дискусії яку я читала вчора, згадувалися аж філософи та «чистота» любові. Бач, жінка на неї не спроможна (чисту любов тобто), бо хоче дітей. А треба нічого не хотіти. А чоловіки, бач, такі чисті творіння, що більш нічого не хочуть (ну там готувати прати їм не треба, аби тільки краса неземна була). А для мене, так дитина як народжується, по недоумству вважаючи, що мама існує тільки для неї та світ крутиться навколо них, так і виростає в незрілого чоловіка, який, як маму біля себе втримати не зміг, хоч жінку закриє в хаті. Його буде, нікого більше. Жінки теж інфантильними бувають, з ними теж потім клопоту не оберешся. Їхня триндотня мене також дратує. Але це вже інша тема.

Comments

[zzzulfiya.livejournal.com]

поділяю емоції.

[chita-i.livejournal.com]

Дякую! :-)

[der-sch-shall.livejournal.com]

вам не здається, що захищаючи жінок, ви стали балансувати "на межі" та фактично почали ображати всіх чоловіків?

[chita-i.livejournal.com]

А де та межа? Ні, не здається. Чоловіки - то моє фсьо. Знаю багатьох, яких дуже поважаю та люблю, жити без них не можу. З дитинства дружу більш з чоловіками ніж з жінками. Я тільки маю на увазі неприємні мені якості, підхоплені у природі та використовувані суспільством. Знаєте що відбувається з пригніченими? Коли хтось заступається за слабшого, він «на межі». Але коли домінуючі у суспільстві чи то «жартома» чи то серйозно обговорюють у дещо принизливій формі, та скаржаться на нерозуміння та недорозвиненість тих, хто їх народжує, обслуговує, чекає, відмовляючись від індивідуального та власного життя заради них, бо таку «роль» нав’язала мораль, щоб бути «гарним», то це нормально. Мене особисто ображали, я образилась. Подумала, що ж таке? Вперше у житті знаходжусь у такому неповажному товаристві, розумних же людей. Причому, сам автор блогу людина приємна та достойна, треба сприймати з гумором його «провокації». Але налізло стільки «ображених», та ще один перебрав та став мені якісь дивні речі писати серед ночі (української). Добре, один друг тільки що мені сказав, що п’яна людина то загадка не тільки для оточуючих, а також для неї самої. Але подумалося: хто він такий що дозволяє собі? Тим більше, то хлопці набагато молодші за мене. І тут більшість чоловіків вже може втрачати зацікавлення. :-)

Не знаю, мені казали, що якість дівчат як людей в Україні сильно впала, я звинувачую у тому неякісне виховання та церкву з її патріархальними замашками, всі ті рожеві книжечки для дівчаток, які мають схопити чоловіка та доїти його на гроші все життя та тільки фарбувати пику, хай інші працюють, виховання продажних тварючок. Також багато стерв розвелося, гадаю, що чоловіки можуть себе почувати жертвами, а не навпаки. То стервозність теж треба топтати ногами, як і мачизм. Show no mercy. Але. Для мене було щось новеньке. Ось я і обурилась. Вибачаюсь за «многа букаф». Поважайте і будете поважаємі.

[kerbasi.livejournal.com]

Вони не порозводилися, вони нікуди не зникали. Просто інтернет дає вибірку, що динамічна у часі. Раніше, років більше 10 тому, 99% користувачів "кирилічного" інтернету були комп"ютерники (тоді це був зовсім не такий типаж як теперішні "айтішники"), тоді здавалося, що всі молоді чоловіки - якись онаністи з дикими проблемами у спілкуванні та обмеженою здатністю себе висловити. Тепер - в інтернеті комфортно себе почувають "жлоби".
Осб почитай, не дуже серйозно, але у кожному жарті... сама знаєш:
http://lurkmore.ru/%D0%96%D0%BB%D0%BE%D0%B1

Отже, "жлоб" спарується собі з якоюсь "шмарою", кепкуватиме з тещі, а з вусатим тестем ходитиме на рибалку, а в беушному двадцатирічному БМВ (беха) почуватиметься суперменом-гангстером 90-х (коли їздитиме без "шмари" і тещі поруч) - і буде всім щастя. От такий шлях, на мою думку, тих, кого ти тут називаєш "мачо".

[chita-i.livejournal.com]

З чим можу погодитись, так це з тим, що «мачо» таки досить жлобські створіння. Хоча обережно спромагаюсь етикетувати людей. Але ні, мені попалися інші. Хоча про всіх не скажу, бо один таки виліз дивний. Ледаче ходити дивитися, хто такий. Але, з власником блогу ми вже з’ясували стосунки. Тут питання було не так у провокативності теми, як у не реагуванні на образливі дописи відвідувачів. Типу, «сто пудов, я солидарен с вами, чуваки!» Типу ги-ги-га-га, чоловіча солідарність. Поприколюємося, папір все стерпить. Ні з ким я тут не знайома, дуже скоро все стане на свої місця, якщо не обламаюся цікавитися жж. Дуже ціную почуття гумору, але всі ті ржачки мені здалися якось не теє.

До речі, не можу коментувати твої пости. Ти мене там часом не забанив? Щось досить дурне хотіла написати на тему «здоровий глузд у боротьбі з нецільовим витраченням ресурсів» і не дозволив нічого мені нявкнути, мій мудрий компік! :-)

Щодо цього допису, то витру його скоро, мабуть. Бо не хочеться бути головною скандалісткою тут. Може і справді, залізла у чужу компанію з своїми приколами, хто їх розбере? Бо один типяря досить дивні речі саме мені казав. Повитирав потім. Ладно, проїхали вже.

[chita-i.livejournal.com]

Теж подумала собі що, коли жінки збираються потеревенити на предмет «які вони всі придурки», то чоловіки також можуть теравпевтичненько так поспілкуватися на тему «які вони всі дурепи». А от ображати мене та ще когось не треба було!

[kerbasi.livejournal.com]

З мого досвіду, як би коректно не писати, все одно хтось образиться. Тому не переймайся. Ти добре все написала.

Я тебе не банив (с чого б це!) і ти у мене у френдах, тобто ніяких обмежень, крім жежешних "глюків".

[kerbasi.livejournal.com]

Читав колись психологічну роботу, де як нібито загальноприйнятий факт стверджувалося, що чоловіки потребують закритих для жінок спільнот. Ось для мене це зовсім не факт. Я не знаю, що таке чоловіча солідарність. Можливо, тому що я не боюся жінок, тому спілкування з жінками не є для мене стресовим.

[der-sch-shall.livejournal.com]

ви ж - в своєму пості - не писали про якихось конкретних чоловіків
ви писали, цитую, "дитина як народжується, по недоумству вважаючи, що мама існує тільки для неї та світ крутиться навколо них, так і виростає в незрілого чоловіка, який, як маму біля себе втримати не зміг, хоч жінку закриє в хаті" - як я розумію, ви приблизно десь саме таким уявляєте собі першу половину життя сучасного чоловіка :)
саме через це я й задав вам своє запитання - бо я побачив там досить зневажливе та несправедливе, нмд, узагальнення

а тепер по сабжу

Поважайте і будете поважаємі.
це ультіматум :)

я не маю анінайменшого сумніву в тому, що будь-яка жінка заслуговує на повагу з боку будь-якого чоловіка
але - увага! - бай дефолт я вважаю, що кожен чоловік в (цей самий час) заслуговує на нормальне відношення до себе з боку жінок - і мова ультиматумів тут недоречна (ви ще почніть вимагати беззастережної капітуляції, ага)

ви зрозуміли мою думку :)?

[chita-i.livejournal.com]

Ну то дякую за підтримку!

[chita-i.livejournal.com]

«як я розумію, ви приблизно десь саме таким уявляєте собі першу половину життя сучасного чоловіка :)
саме через це я й задав вам своє запитання - бо я побачив там досить зневажливе та несправедливе, нмд, узагальнення»
І жінки також! У чому ж тут зневага? Всі люди, жінки та чоловіки, народжуються та вважають що їхня мама є тільки їхня. Відчувають найбільше щастя спілкуючись з нею, будучі близько. Так народжується здоровий егоїзм особистості (та почуття інтимності), який дозволяє нам любити та приймати нас самих. Річ, без якої неможлива нормальна здорова особистість. Дитина на все дивиться маминими очима. Тому, якщо мама дурнувата, то у дитини будуть серйозні проблеми все життя. Якщо мама десь зникає з поля зору, то трагедія для дитини. У цей вік закладаються основи того, ким ми будемо потім, як сприйматимемо життя, тощо. Інша справа, що колись треба дорослішати. Якийсь відсоток людей залишається на нижніх щаблинах емоційного розвитку, то широка окрема тема. Після епохи «здорового егоїзму» є ще декілька етапів, але то довго розказувати. Просто у жінок емоційна незрілість діє трошки по іншому, ніж у чоловіків. То, що за комплекси?

**
«але - увага! - бай дефолт я вважаю, що кожен чоловік в (цей самий час) заслуговує на нормальне відношення до себе з боку жінок - і мова ультиматумів тут недоречна (ви ще почніть вимагати беззастережної капітуляції, ага)
ви зрозуміли мою думку :)?»

Гм, дайте подумати… ви хотіли сказати що жінці треба поводитись у такому стилі? Ну, я кажу, щоб бути «поважаємою» та «справжньою»?
«Руководство для хорошей жены», опубликованное в американском журнале «Домашнее хозяйство» (номер от 13 мая 1955 года):
«- Держите ужин наготове. Спланируйте заранее (лучше предыдущим вечером), какие вкусные блюда приготовить к его приходу. Это продемонстрирует, что вы думаете о нем и беспокоитесь о его нуждах. Большинство мужчин голодны, когда приходят домой, и перспектива хорошего ужина (особенно если это его любимое блюдо) – необходимая часть теплого домашнего уюта.
- Приготовьте себя. Отдохните 15 минут, чтобы освежиться к его приходу. Оправьте одежду, вплетите ленточку в волосы: будьте свежи и веселы к его приходу.
- Будьте веселым и интересным собеседником. Он нуждается в подъеме настроения после утомительного дня, и обязанность жены обеспечить это.
- Приберите дома. Обойдите комнаты перед его приходом, убедитесь, что все чисто.
- Уберите учебники, игрушки, газеты. Протрите столы от пыли.
- В холодные месяцы разведите огонь в камине. Ваш муж почувствует, что достиг оазиса отдыха и порядка, и возрадуется. Кроме того, забота о его комфорте доставит вам огромное личное удовлетворение.
- Позаботьтесь о детях. Маленьких детей умойте и вымойте им руки, причешите их и, если это нужно, переоденьте. Дети – это маленькое сокровище, ему будет приятно увидеть их в соответствующем виде. Соблюдайте тишину. К его приходу выключите мойку, сушилку и пылесос. Постарайтесь убедить детей не шуметь.
- Приветствуйте его теплой улыбкой и покажите искреннее желание порадовать его.
- Выслушайте его. У вас может быть много важных вещей, которые вы хотите сообщить ему, но не делайте этого в тот момент, когда он вернулся. Дайте сначала высказаться ему – помните, его темы для разговора важнее ваших.
- Сделайте этот вечер его вечером. Никогда не жалуйтесь, если он пришел поздно или ужинал и развлекался без вас. Ваша задача гарантировать, что дом – это место спокойствия, порядка и мира, где ваш муж сможет воспрять духом и телом.
- Не вываливайте на него ваши жалобы и проблемы.
- Не жалуйтесь, если он опоздал на ужин или вообще не пришел ночевать. Отнеситесь к этому, как к мелочи, по сравнению с тем, что он перенес днем.
- Создайте ему комфорт. Усадите его в удобное кресло или уложите его на кровать.
- Имейте наготове прохладительный или теплый напиток для него.
- Поправьте ему подушечку и предложите снять его ботинки. Говорите тихим, успокаивающим и приятным голосом.
- Не задавайте вопросов о его действиях и не сомневайтесь в его суждениях. Помните, он – глава семьи».

[der-sch-shall.livejournal.com]

1) все, що я хотів сказати, я вже сказав
2) ви мене не зрозуміли
3) веселих свят

[chita-i.livejournal.com]

Може це і добре, що не зрозуміла? Гірше б було, коли б мала рацію. ) Щасливих свят!

[kerbasi.livejournal.com]

Мій життєвий досвід навчив мене не узагальнювати деяких речей. Це стосується і ґендерних питань також. Я свого часу побував у сфері, як то раніше казали, "мужніх професій", знаю як воно у шторм на судні в екстремалній ситуації, та й у совармії провів свої два роки. Я не бачив у чоловічих колективах нічого такого, щоб спонукало мене солідаризуватися тільки за ґендерною ознакою. Професійною, соціально-класовою - мабуть, за ґендерною? Чого б це! З людьми з мого минулого ми можемо інколи випити п"ять крапель та згадати "бойову молодість", але власне молодість, а не ґендер. Люди часто плутають.

Стосовно ФМів, лестощі чи не лестощі, але формати мають ту чи іншу цільову аудиторію. Ось я й хочу, щоб бодай щось пропонувалося для мене, а не тільки для учередненого статистичного українця, котрий не є реальністю, а є лише вигадкою маркетологів, втім, смаки цього неіснуючого українця просувають з затятістю, нібито він є богом. І я не проти реклами, я "за" обома руками. Те, що її стало забагато, я тлумачу як індикатор того, що потрібно більше станцій в інших форматах, ніж "ретро-попс-шансон". Про це й мій допис.

Стосовно ЖЖ-спілкування, жінки Вам наведуть не менше прикладів неадекватних відповідей та нерозуміння з боку чоловіків. ЖЖ-щоденники це не зовсім життя, це скоріш література. Ми певною мірою тут літературні персонажі. Часто буває, що спочатку у ЖЖ не порозумілися, а згодом навіть розвіртуалилися та стали приятелями у реалі. Буває, і навпаки.

Фемінізм має силу не більшу за інші "-ізми". Я виріс серед величезної концентрації жлобських квочек, якщо Ви - україномовна людина з заходу України, Ви навряд зрозумієте, про що я. Але повірте - гидко. Якщо феміністки трохи розворушать то багно та відвернуть якийсь відсоток молодих дівчат від того звалища соціального мотлоху, то це піде на користь нам усім. Бо ми тепер маємо владу, котра є квінтесенцією жлобні.

[kerbasi.livejournal.com]

1. ФМ: знаєте, я людина бізнесу, до того ж міжнародного. Мої знання і досвід підштовхують до висновку, що в Україні ринок формується пропозицією, а не попитом, тобто штучно. Ця бульбашка має колись вибухнути. Чисто на пальцях: якщо узяти селище з населенням 3000 жителів, і хтось скаже, що транслюватиме попсню, шансон та ретро, бо відповідно їх люблять 700, 1500 та 400 жителів, а джаз - 10, хард-рок - 20, класику - 5, клубну - 30, я з цим погоджуся. Якщо ж перенести це на 2 мільйони жителів, то все помножиться на 1000, тоді 10, 20, 5 та 30 тисяч - це вже ринки, котрі притомні ділові люди мали б адресувати. А йдеться не про такі грубі пропорції, бо в столицях зазвичай концентрація людей з "дивними" з точки зору пересічної людини смаками значно вища, ніж по країні. Пояснення теперішнього стани може бути тільки монополією або олігополією на медійно-рекламному ринку.

2. Іноземні станції слухаю з 1980 року, тепер тільки вже не на КХ, а в інтернеті. Тільки в машині я проваоджу принаймні дві години на добу, диски не люблю, люблю живий ефір, щоб програма не була заздалегідь відомою, отже, труять мене чужою мені музикою в авто.

3. Я наражався на зверхні чи закамуфльовано або відверто хамські відповіді й від чоловіків саме за тими ж формулами, що Ви наводите. Це просто справа інтернет-етикету. Жінкі і чоловіки не однакові, реагують по-різному - я з тим не сперечаюся. Але у віртуальному спілкування, якщо воно не підкріплено більш особистим, все ж таки статевий чинник, нмд, не перший важливий. Ну, й все залежить від того, хто чого шукає . Той, хто хоче просто вилити свої думки і не прагне зближення з коментаторами, звісно, поводитиметься інакше, ніж той, хто прийщов заводити знайомства або фліртувати.

4. Власницю цього щоденника я знаю вже кілька років з іншого інтернет ресурсу, тому ми дозволяємо собі трохи фаміліарності, а обмін репліками може бути не до кінця зрозумілим іншим, бо ми інколи продовжуємо давні або давно початі дискусії. Зі сторони це може здаватися спілкуванням "не за правилами".

[kerbasi.livejournal.com]

Які звернення? До кого? Попри всі звернення переформатуваои РадіоВан на Радіо Алла, Радіо Київ перестало бути україномовним українстко-музичним, ЕРА-ФМ закрило джазову програму і поступово русифікується. У київському ефірі з двох демятків станцій лише дві не належать до попси, блатняку або ретро. За умов ринку було по одній-дві названих жанрів, а решта - рок, класика, реггі, джаз і т.д. І за випуск пісень в ефір на попсових ФМах платять гроші. На думку слухачів всі давно начхали.
Так, тут вже нема можливості дискутувати. Отже, до іншої нагоди.
З Новим роком!

[sorry-gregory.livejournal.com]

З Новим роком! :)

[chita-i.livejournal.com]

Що? sorry_gregory, та Ви досить демагогічний френд, який, дивовижним чином, зафрендив мене, «мужененависницю» навзаєм! Ну і ну! На прикладі однієї Вашої переписки, та двох дописів Ви підвели цілу теорію гендерної поведінки, звинуватили kerbasi у популізмі, «підігруванню погордливому ставленню» та у «бальзамуванні мазохічних ран» (моїх, підозрюю ))))))))!

Щодо дискусії про ФМ, щось водили кругами, та так і не зрозуміло, що довести хотіли, чи в чому не згодні. Попрошу тезішніше наступного разу. Наразі набагато більше погоджуюсь з kerbasi не через приязнь, виключно через якість аргументації. :-Р

Знаєте, після цих погордливих повчань мене, подумала, що дуже важливу та актуальну тему я помітила та згадала, і нехай собі висить у моєму щоденнику. Ніколи не думала, що проблема є такою серйозною в Україні. І що цікаво: коли починаєш критикувати чоловічу поведінку, у вашому сприйнятті йдеться ні менш ні більш як про «людську гідність загалом», типове базікання «примусу до миру» та якась ілюзорне моральна зверхність з якогось дива.

Щоб зразу було зрозуміло, до феміністок себе не прираховую. Я взагалі, позапартійна та поза ідеологічна, досить еклектична, якщо брати цілісність теорій до уваги та серця. Тому, не треба етикеток. Це, сподіваюсь, зрозуміло? Потому, дякую за виказування власної думки. Вірю таки, що обговорення бувають корисними, якщо, звичайно, хтось ще не знає все, та йде тільки повчати інших. З Новим роком!

[chita-i.livejournal.com]

Wow! Passive aggressive! Тобто, то було не до мене? А кого ж тоді підтримує kerbasi? То не під моїм дописом в моєму жж Ви звинуватили його так "елегантно" та попутно обізвали мене (жінок?) так образливо? Та і приведена Вами як приклад відповідь "ви мене не зрозуміли. Доброго дня." також не взірець особливої поваги. Але я її сприйняла як не бажання сперечатися через приязнь, а не через дурість співрозмовника чи його не осудність.

Тому, продовжую свою неповажливу поведінку у відповідь на Вашу. Ви поводитесь як неповажаючий жінок формально ввічливий бовдур. Формальна поведіка є достатньою, коли підкріплена відповідним ставленням. Інакше, то просто цивілізована агресивність. То святкуйте свій рік, у мене 8 годин раніше ніж в Україні. Не псуватимемо свят.

[chita-i.livejournal.com]

Якщо це не образи та не виявлення неповаги, то що це? Нехай вони не всі до мене, але це ваша хвалена стриманість та ввічливість, щоб повчати? Ха!

"марудження феменісткам мов мед, це лейтмотив їх екзистенції."

"Ви ж зазвичай займаєте угодницьку позицію, потакаючи феменісткам - у сенсі мужчиноненависницям"


"І водночас підігруєте погордливому ставленню, вдаючись до незумисного ЖЖ-вського популізму."

"Подібне марудство мов бальзам на мазохічні рани мужчиноненависниць, годі й дивуватись, що ті з Вами водяться."


"Але отих нашарувань суто дівчачої незрівноваженості прибуває пропорційно кількості спілкування"


"прояв звичайної истеричності, подекуди зачаєної до пори до часу." (цікаво, що там за чоловічою терплячкою коїться? Святість?)

Ну і далі по тексту.