А ви вже вибрали собі націю?

[chita_i]

Серед наших пост-совків, якими всі ми, у більшій чи меншій ступені є, є багато тих, хто ще собі вибирає націю. Мені б було цікаво почути від таких потенційний список, з якого вибирати. Тому що усі ми у певній мірі «бруднокровки» (примішалося до кожного з нас різних націй, культурні люди можуть розповісти, яка в них тече кров, і у цьому контексті ніхто не заперечує ніяким націям у існуванні), дехто вважає, що бути космополітом можливо. Не знаю, як вам, але серед малокультурних «какая разніца» чи навпаки, висококультурних, «я - громадянин світу», не траплялося мені у житті таких, щоб не спиралися на якусь визначену та певну культуру, ту, яка була домінантною у їхньому дитинстві. Не помічати цього базового для особи світогляду просто неможливо.

То яку націю можна "вибрати" щоб до неї належати? Або ту «базову» (яка з дитинства), або свідомо стати часткою політичної нації країни, де живеш. Як поїдеш у еміграцію у багату країну, радо назвеш себе англійцем, німцем, французом, шведом, фіном, ким захочеш. Але назвати себе українцем в Україні – то ще треба подумати! Є типово для "духовного" совка, що розуміє тільки багатство та силу. Також і за кордоном, на експорт, можна звати себе українкою, але це ж треба мати контраст, щоб зрозуміти, хто ти насправді є!

Люди за кордоном готові мити туалети і посуд, аби тільки вписатися в цивілізоване суспільство. Але не спроможні на куди менші жертви на своїй землі. Вони радо слідують чужим цивілізаційним правилам (як то нікарагуанці-заробітчани, що зберігають сміття в автобусі поки їдуть по Коста Риці, але кидають сміття у вікно з автобуса, як тільки переїхали кордон з Нікарагуа, бо на цій землі, нема штрафів, нема регуляції, хоч це і їхня рідна земля). Колоніальні чи імперські наслідки в дії, не всі нації лікуються однаково.

Як я бачу, більшість «запрограмована» прилаштовуватись, ніж створювати силове поле навкруги себе. Так дешевше, напевно. Але виходить що в хворій Україні скоро буде неможливо жити, якщо її громадяни не визначаться з нацією поміж інших націй поруч, всередині та зовні, та не почнуть жити по своїм правилам, не по чужим, та знати точно, чи вони українці і чого вони хочуть для себе та від інших. Визначитись, створити та підтримувати життєспроможний стан речей. Космополіти на це нездібні. Вони ніде не належать. Треба любити щось конкретне, а не шматки абстракцій та зручність для себе, щоб не бути самотнім та без коріння. Ніде нема цілком сприятливих умов та націй щоб беззастережно бути ідеальними.

Comments

[zzzulfiya.livejournal.com]

"Космополіти на це нездібні. Вони ніде не належать. Треба любити щось конкретне, а не шматки абстракцій та зручність для себе, щоб не бути самотнім та без коріння. Ніде нема цілком сприятливих умов та націй щоб беззастережно бути ідеальними." Вичерпно.

Я вважаю що здебільшого термін "космополітизму" використовується у виправданні споживацького підходу і уникнення відповідальності яка завжди в комплекті з правами.

[chita-i.livejournal.com]

дякую. )

У совку казали "космополіт бєзродньій", хоча совєцкий чєлавєк був бєзродєн не менш. )

[chita-i.livejournal.com]

Мені треба терміново позичити твій тег "недільна проповідь" чи що, гггг

[zzzulfiya.livejournal.com]

гггг

[vla-sta.livejournal.com]

Ну мені легше всіх.
Я громадянин України, і поляк за національністью.Націю звісно що українську собі "обрав"
(як за СРСР і водилось одна бабця українка,друга росіянка,дід один татарин волжський, пругий поляк)

[chita-i.livejournal.com]

ну от бачите. )

[kerbasi.livejournal.com]

Націю українці обрали 1 грудня 1991 року. Проблема у тому, що регулярно вилазять якісь судді, які беруть на себе право виявляти ступень справжності українців, а це в багатьох викликає зворотню реакцію у вигляді бажання послати суддів попід три чорти разом з їхньої нацією. І біда в тому, що багатьох освічених українців дуже просто маніпуляціями з обрАзами змусити підтримувати саме суддів.

[nikitanik.livejournal.com]

*це в багатьох викликає зворотню реакцію у вигляді бажання послати суддів попід три чорти разом з їхньої нацією* -
типовий негативізм (коли дитина відмовляється щось робити тільки через те, що це запропонував зробити дорослий).
У Франції нещодавно була така суспільна дискусія на тему "що означає бути справжнім французом"; от цікаво було б дослідити, в кого саме ця дискусія викликала подібну негативістичну реакцію.

[kerbasi.livejournal.com]

в кожної нації свої власні проблеми

[chita-i.livejournal.com]

Никита, я навіть не піднімаю питання про "справжність" гггг Ми до цього якось не дійдемо ніколи, і не треба, я вважаю поки. Тут йдеться хоч вимовити вголос, до якої нації ти належиш. А то починається якесь незрозуміле філософствування та оговорки. І це просто ппц какойта я вважаю.

[chita-i.livejournal.com]

Проблема у тому, що регулярно вилазять якісь судді, які беруть на себе право виявляти ступень справжності українців, а це в багатьох викликає зворотню реакцію у вигляді бажання послати суддів попід три чорти разом з їхньої нацією. І біда в тому, що багатьох освічених українців дуже просто маніпуляціями з обрАзами змусити підтримувати саме суддів.

А можна декілька конкретних прикладів, які б вилились у визначені дії? Хто є ці судді? Бо ті, з кими "і так усе ясно" говорять речі куди більш жахливі, але трансцендентність їхніх патякань тебе не обходить. Але ти дуже любиш повчати та вимагати саме українців, у твоєму ж власному визначенню, як ти їх розумієш та бачиш.

Під видимим ефектом я розумію якісь державні політики, звичаєві перепони конкретно тобі чи твоїм знайомим через їхню етнію, російськомовність, погляди, тощо. Може, переслідування по роботі? Може, якесь відрите фу у міському транспорті, ресторані, розважальному місці? Маєш досвід?

Чи то ти превентивно, бо коли прийдуть, то буде лихо? Ти так давиш на можливість цієї небезпеки (для кого?) що я тебе вже починаю вбачати невиправним рупором пануючого москальства. Ти весь час говориш з точки зору "такі ви недолугі, що я мушу вас вчити". А це як раз нічим не орігінальна застаріла москальська риторика в Україні. Де у тому твоя особистість, де орігінальність? Ти пишеш слушні речі з якихось хибних мотивів. Ти не для когось стараєшся, для себе, і, по ходу, для інших. Тому нема чого почуватися благодійником.

[kerbasi.livejournal.com]

Я не повторюю десятки разів. Обговорювали вже, до того ж і в твоєму блозі.

[zzzulfiya.livejournal.com]

о, отлічно. я покопала дещо двійника вельмишановного кербасі.
будьмо!)))

[res-in-se.livejournal.com]

Цілком погоджуюся.
А щодо космополітизму, то це, на мою думку, прояв мислення "какая разніца?" в питанні самовизначення національної приналежності. Людина мисляча завжди шукає відповіді, зокрема й на питання категорії "де ми є? хто ми є?", і відмова від постановки таких питань ні про що хороше не свідчить. Відкидаючи корені, людина позбувається основи і стає подібна на перекотиполе. ІМНО.

[chita-i.livejournal.com]

Найсумніше за все, що хто нє хіпуєт, тот нє паймьот. Тому що у совку космополитизм засуджувався, дисиденти системи (її законні діти) будуть вважати, що вони на вірному шляху, а вас вважатимуть прикладом обскурантізму. Усі акценти прошиті в оперативній системі давно і не вивітрюються, як би часи не мінялись, вони прилаштують той "ідеал" до сучасного стану речей.

[res-in-se.livejournal.com]

Почитала нижче в коментах дискусії щодо визначення понять, зокрема, й космополітизму, хочу від себе трохи узагальнити. Як на мене, визначення космополіта як людини, що почувається "як вдома" у багатьох чужих країнах і культурах, досить суперечливе. Бо саме порівняння "як вдома" передбачає існування одного еталонного "вдома", до якого дорівнюються, визначаючи рівень комфорту перебування в іншій культурі.
Навіть якщо людина протягом життя змінює місце проживання, все одно існує внутрішня градація за важливістю отих "вдома", все одно серез них є той, який найкомфортніший, який стає своєрідним еталоном. Тому я не вірю, що будь-хто з тих, хто вважає себе космополітом, не має подібної градації, а отже у нього завжди існуватиме отой "порт приписки", який і визначає ідентичність.

Стосовно піднятого в пості питання вибору нації, думаю схема досить проста. Політично - це титульна нація держави, в якій живеш і працюєш на її благо, в нашому випадку Україна. Цей вибір не залежить від етнічного походження, а визначається бажанням докластися до розвитку певної країни. Як правило, співпадає з громадянством. Етнічно і культурно (я вважаю, що ці два вияви взаємопов'язані і не повинні існувати відірвано один від одного) вибір нації визначається етнічною належністю батьків. До культурної ідентичності слід застосовувати той же принцип, що і до знання мов. Людина повинна знати мову нації (або націй, якщо їх намішано декілька) своїх батьків і мову країни, в якій проживає.

[nekrashevych.livejournal.com]

У німецькій мові є два слова: Vaterland і Heimat. Перше не обирають (бо це земля батьків, а батьків не обирають), друга буває Wahlheimat (Heimat за вибором), і походить від слова Heim, яке споріднене з англійським home. Для мене США поступово вже стає Wahlheimat, хоча це дуже повільний процес, який мабуть ніколи не закінчиться.

А слово "національність" - дуже вже багатозначне, і різні люди вкладають у нього різні значення.

[chita-i.livejournal.com]

... друга буває Wahlheimat (Heimat за вибором), і походить від слова Heim, яке споріднене з англійським home.

Тобто, це для людей, які все життя вважатимуть себе емігрантами чи іноземцями що можуть у будь-який момент поїхати до "справжнього" дому? Перше покоління понаєхавших? Бо для їхніх дітей той Wahlheimat перетвориться на Vaterland частково (вони своїх батьків на іншій землі не знали), а для онуків вже на повноцінний Vaterland Gut! Але в Україні то якийсь перманентний стан жити між небом та землею. Москальська філософія експансії власної культури. Вони ефективні як жиди. Навіть етнічних місцевих можуть навернути у цю віру. Бо повноцінно для себе не приймуть, або ті самі не схочуть позбавитись мелодії дитинства, що почули не на фатерландівській землі, і всім буде зручно і корисно для імперії! Невизначеність то сила, бо вона визначена насправді. Не на користь "слабших" фатерланденців.

А слово "національність" - дуже вже багатозначне, і різні люди вкладають у нього різні значення.

Я не зрозуміла зауваження, було б краще на прикладах. Дякую.

[nekrashevych.livejournal.com]

Heimat - це просто "дОма". З вашими коментарями щодо ситуації в Україні я згоден. Мої коментарі, як у справжнього космополіта, не стосувалися конкретної країни :)

Під словом "національність" можна розуміти:

nationality - громадянство (як формальне, так і усвідомлене).

ethnicity - подібно до радянського розуміння слова "національність", встановлюється за батьками.

cultural background - приналежність до національної культури.

[kerbasi.livejournal.com]

Чіто, моя позиція з цієї теми проста, як господарське мило. Зара напишу, і більше до цієї теми не повернусь.

Вся ця позиція "жидам можна, а нам що, ні?", "в чому вони не вважають себе українцями", "ах, до нас несправедливі" і т.д. це все націєтворення з позицій ображенного, як я влітку у себе жорстко написав: патєрпєвшего. Між переможний і переможений лише в одну букву різниця, а про обрАзи ви тільки за цей вік-енд у Глорії та у тебе навиписували тисячі "ображених" літер.

Все. Крапка.

[chita-i.livejournal.com]

І де ти побачив у мене ображені літери? Дивно ти бачиш. І так, чому москалям та жидам можна, а українцям не можна? На власній землі? Остання фраза вже б'є перших двох в істериці, хоча свою землю вони оберігають. Це легітимне питання зараз.

Хоч крапка, хоч кома. Ти просто приватний випадок загальної великої проблеми. Я беру тебе як приклад, але не вичерпний. )

[kerbasi.livejournal.com]

Від частини проблеми я вас вже звільнив: мій блог більше не наивається "нотатки націонал-космополіта".

[alla-g.livejournal.com]

"— Мій боже милий! як хотілось,
Щоб хто-небудь мені сказав
Хоч слово мудре; щоб я знав,
Для кого я пишу? для чого?
За що я Вкраїну люблю?
Чи варт вона огня святого?.."

Я не розумію, як можна вибирати націю. Можливо тому, що ніколи не було сумнівів: хто я така. 100% українка. І залишуся нею будь-де. Не зважаючи на мову, якою буду спілкуватится, на місце реєстрації чи громадянство. Незважаючи на те, яких генів більше в моїй крові- європейських чи азійських...

[sleepy16.livejournal.com]

Як я бачу, більшість «запрограмована» прилаштовуватись, ніж створювати силове поле навкруги себе.
чудове формулювання!
так, у нас велика проблема - паразитизм переважає, а це може привести до великих проблем (http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A2%D1%80%D0%B0%D0%B3%D0%B5%D0%B4%D1%96%D1%8F_%D1%81%D0%BF%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D1%82). потрібно більше альтруїзму і роботи над силовим полем навкруги...

щодо теми націй - мені здається, космополітизм у оригінальному значенні теми не стосується ) космополітизмом у нас просто евфемічно називають радянську націю. остання вже практично сформувалася, зараз лишається і процвітає у Росії, і ще доволі сильна у нас.

[chita-i.livejournal.com]

*Дякую.

*Паразитизм - це природне явище і "боротися" з ним немає глузду. Треба його спромагатися перетворювати на симбіоз. Або використовувати у потрібних суспільству контекстах. Природні сили важко "відмінити", їх треба навчитись використовувати.

:-) Це приблизно така філософія. (http://chita-i.livejournal.com/110524.html)

*Космополітизм не був "винайдений"-сформульований у совку. Його совки вкрали та вклали власний зміст спираючись на свій світогляд. Тепер ця нєпанятка бродить ближніми теренами та лякає своєю невизначеністю.