Можливість вибору не означає свободи для нововисвободженого покоління

[chita_i]

Це відео так, перекладено українською мовою. «Хтось» хоче українців хотіти менше. Але я колись таки пережила «паралізючість вибору», коли в Німеччині пішла в магазин Адидас при фабриці (це вже було дуже багато років тому і я була інша) і після довгого там ходіння вибрала щось про що потім жалкувала. Примушувати людей вибирати, коли ти не маєш достатньо інформації, коли інформації занадто багато щоб перетравити чи навіть точно не знаєш, що саме тобі потрібно, може бути дуже важкою справою, особливо коли йдеться про вибір майже у всьому. Ось чому ми деколи не хочемо того «потоку інформації», не тому що ми ледачі (хоча і тому також), а тому що ми в ній просто потонемо і оброблятимемо купу дурниць довго і затратно. Щоб жити краще, мабуть, треба заміняти стратегії поведінки. Не говорячи вже про те, коли вибори, що нам підсовують, зарані є поганими і не у особливостях, а взагалі. У цю гру, в якій ми скоро всі станемо спеціалістами, дядя з відео грав мало. Згадував тільки про телефони що ламаються. ) Також люди не хочуть помилятися самі, вони хочуть звинувачувати інших і щоб інші брали відповідальність за помилки. Для власного особистого щастя. Отакі ми абізяни.

Якщо нема титрів, пошукайте самі, їх мусить бути легко зробити.

Наступне відео (є українські титири) має відношення до попереднього тим, що помічає висновки попереднього про те, що щоб бути щасливим треба мати занижені сподівання, є невірними. Йдеться про природний завишений оптимізм. Коли нам наводять неприємну статистику, ми всі схильні думати, що це не про нас, що є статистично неможливим.

Це відео розповідає про віру у вибір у різних культурах. Має українські субтитри.

Усі тексти знаходяться Our brains: predictably irrational (11 talks). Усі по своєму дуже цікаві.