У цьому виступі болгарина Іво Крастева Иван Крастев: может ли демократия существовать без доверия? нажаль є тільки російські субтитри.
Дуже актуально також для України, особливо коли уряд папи податкової міліції Азарова проводить закриті засідання де не допускаються депутати, але тишком вирішуються важливі для країни питання. Де угоди по чужий розвалений флот да інші край важливі стратегічні угоди, розподіли величезних бюджетів своякам та інші підписуються вночі блиц-сюрпризом. Але Крастев каже, що навіть саме "прозоре" освітлення не врятує нас від глибоких тіней. Що не в прозорості справа. Це примушує подумати сильно.
Вірно сказав Крастев також: "ми можемо змінити уряд, але не досягаємо змінити напрямок політики". Ну і цікаво подивитись, як почуваються болгари, сусіди по соціалістичному концтабору, "єдині вдячні друзі" москалів у їхньому фолькльорі.
Мені сподобалось спостереження про те, що єдине що цікавить політиків з сказаного нейропсихологами, що неважливо вже людям казати про ідеології, ефективніше через мордокниги та цвінькалки та телебачення та друкованими ЗМІ маніпулювати їхніми емоціями. Що революції перестали носити ідеологічні назви, а стали "бархатними" "трояндовими" "помаранчевими", тощо. Це не дарма. Усі ми живемо у житті яке нам "інженерують" ті, хто має змогу маніпулювати нами і на це треба звертати увагу. До всього того, що нам покращує якість життя швидко пристосовується паразитичне зло і у повному обсязі використовує можливості того, що мусило б бути не зброєю, а інструментом для кращого виживання не тільки паразитів. Це відбувається тому НМД що ми навіть ще не почали ставити вірні питання, тому навіть не починаємо шукати на них відповідей. Ми ні себе ні інших визначаємо некорректно, навіть вчені, яких я слухала у інших доповідях роблять дуже ідеологічні висновки про "менше то краще", наприклад.
Дуже актуально також для України, особливо коли уряд папи податкової міліції Азарова проводить закриті засідання де не допускаються депутати, але тишком вирішуються важливі для країни питання. Де угоди по чужий розвалений флот да інші край важливі стратегічні угоди, розподіли величезних бюджетів своякам та інші підписуються вночі блиц-сюрпризом. Але Крастев каже, що навіть саме "прозоре" освітлення не врятує нас від глибоких тіней. Що не в прозорості справа. Це примушує подумати сильно.
Вірно сказав Крастев також: "ми можемо змінити уряд, але не досягаємо змінити напрямок політики". Ну і цікаво подивитись, як почуваються болгари, сусіди по соціалістичному концтабору, "єдині вдячні друзі" москалів у їхньому фолькльорі.
Мені сподобалось спостереження про те, що єдине що цікавить політиків з сказаного нейропсихологами, що неважливо вже людям казати про ідеології, ефективніше через мордокниги та цвінькалки та телебачення та друкованими ЗМІ маніпулювати їхніми емоціями. Що революції перестали носити ідеологічні назви, а стали "бархатними" "трояндовими" "помаранчевими", тощо. Це не дарма. Усі ми живемо у житті яке нам "інженерують" ті, хто має змогу маніпулювати нами і на це треба звертати увагу. До всього того, що нам покращує якість життя швидко пристосовується паразитичне зло і у повному обсязі використовує можливості того, що мусило б бути не зброєю, а інструментом для кращого виживання не тільки паразитів. Це відбувається тому НМД що ми навіть ще не почали ставити вірні питання, тому навіть не починаємо шукати на них відповідей. Ми ні себе ні інших визначаємо некорректно, навіть вчені, яких я слухала у інших доповідях роблять дуже ідеологічні висновки про "менше то краще", наприклад.