![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
chita_i“Основним показником тут є, звичайно, зникнення мов. Коли кожний з вас у з цій кімнаті народився, на планеті розмовляли шістьма тисячами мов. Мова – це не лише словниковий запас чи набір граматичних правил. Мова – це спалах людської душі. Рушій, засобом якого душа певної культури потрапляє в матеріальний світ. Кожна мова – це праліс розуму, вододіл, думка, екосистема духовних можливостей. Сьогодні з тих 6000 мов половиною вже не шепчуть у вуха дітей. Ними вже не звертаються до немовлят. Що означає, якщо нічого не зміниться, вони вже мертві.
…Ви знаєте, геноцид – фізичне знищення народу – засуджують по всьому світу, тоді як етноцид – знищення способу життя народу – не тільки не засуджують, але й усюди, в багатьох країнах світу, всіляко підтримують як частину стратегії розвитку.
Визначна антрополог Марґарет Міг перед смертю сказала, що вона найсильніше боїться, що поки ми будемо плисти за течією, до цього нудного, узагальненого світогляду, ми не тільки побачимо, як багата людська уява невпинно біднішає, але й одного дня прокинемося забувши що існувало якесь інше бачення світу. І це принизливо пам’ятати, адже наш біологічний вид живе на планеті можливо впродовж 150 000 тисяч років. Неолітична революція дала нам сільське господарство, і ми схилилися перед могутністю насіння; поезія шаманів була зсунута прозою священництва; ми створили надлишок ієрархічної спеціалізації якихось 10 тис. років тому. Сучасний, знайомий нам, індустріальний світ налічує заледве 300 років. Ця поверхова історія не переконує мене, що ми маємо усі відповіді на всі питання, з якими ми зіткнемося у найближчі тисячу років.”
Вейд Дейвіс розповідає про "червонокнижні" культури
“And the great indicator of course, is language loss. When each of you in this room was born, there were 6000 languages spoken on the planet. Now, a language is not just a body of vocabulary, or set of grammatical rules. A language is a flash of a human spirit. It's a vehicle through which a soul of each particular culture comes in the material world. Every language is an old-growth forest of the mind, a watershed, a thought, an ecosystem of spiritual possibilities. And of those 6000 languages as we sit here in Monterey, fully half are no longer being whispered into the ears of children. They are no longer be thought to babies, which means, effectively, unless something changes, they are already dead.
…You know, genocide - the physical extinction of a people is universally condemned, but ethnoside – the destruction of people's way of life, is not only not condemned, it's universally, in many quarters, celebrated as part of the development strategy.
Margaret Mead, the great anthropologist, said, before she died, that she's greatest fear was that as we drifted towards this blandly amorphous generic world view nor only would we see the entire range of the human imagination reduced to a more narrow modality of thought, but we would wake from a dream one day having forgotten there were even other possibilities. And it's humbling to remember that our species has, perhaps, been around for 150 000 years. The Neolithic Revolution, which gave us agriculture, at which time we succumbed to the cult of the seed; the poetry of shaman was displaced by the prose of the priesthood; we created the hierarchy specialization surplus – is only 10 000 years ago. The modern industrial world as we know it is barely 300 years old. Now, that shallow history doesn't suggest to me that we have all the answers for all of the challenges that will confront us in the in the ensuing millennia.”
…Ви знаєте, геноцид – фізичне знищення народу – засуджують по всьому світу, тоді як етноцид – знищення способу життя народу – не тільки не засуджують, але й усюди, в багатьох країнах світу, всіляко підтримують як частину стратегії розвитку.
Визначна антрополог Марґарет Міг перед смертю сказала, що вона найсильніше боїться, що поки ми будемо плисти за течією, до цього нудного, узагальненого світогляду, ми не тільки побачимо, як багата людська уява невпинно біднішає, але й одного дня прокинемося забувши що існувало якесь інше бачення світу. І це принизливо пам’ятати, адже наш біологічний вид живе на планеті можливо впродовж 150 000 тисяч років. Неолітична революція дала нам сільське господарство, і ми схилилися перед могутністю насіння; поезія шаманів була зсунута прозою священництва; ми створили надлишок ієрархічної спеціалізації якихось 10 тис. років тому. Сучасний, знайомий нам, індустріальний світ налічує заледве 300 років. Ця поверхова історія не переконує мене, що ми маємо усі відповіді на всі питання, з якими ми зіткнемося у найближчі тисячу років.”
Вейд Дейвіс розповідає про "червонокнижні" культури
“And the great indicator of course, is language loss. When each of you in this room was born, there were 6000 languages spoken on the planet. Now, a language is not just a body of vocabulary, or set of grammatical rules. A language is a flash of a human spirit. It's a vehicle through which a soul of each particular culture comes in the material world. Every language is an old-growth forest of the mind, a watershed, a thought, an ecosystem of spiritual possibilities. And of those 6000 languages as we sit here in Monterey, fully half are no longer being whispered into the ears of children. They are no longer be thought to babies, which means, effectively, unless something changes, they are already dead.
…You know, genocide - the physical extinction of a people is universally condemned, but ethnoside – the destruction of people's way of life, is not only not condemned, it's universally, in many quarters, celebrated as part of the development strategy.
Margaret Mead, the great anthropologist, said, before she died, that she's greatest fear was that as we drifted towards this blandly amorphous generic world view nor only would we see the entire range of the human imagination reduced to a more narrow modality of thought, but we would wake from a dream one day having forgotten there were even other possibilities. And it's humbling to remember that our species has, perhaps, been around for 150 000 years. The Neolithic Revolution, which gave us agriculture, at which time we succumbed to the cult of the seed; the poetry of shaman was displaced by the prose of the priesthood; we created the hierarchy specialization surplus – is only 10 000 years ago. The modern industrial world as we know it is barely 300 years old. Now, that shallow history doesn't suggest to me that we have all the answers for all of the challenges that will confront us in the in the ensuing millennia.”