Originally posted by
game_in_white at Хто придумав Худпром? Архітектурне розслідування
Будинок Худпрома у Харкові належить до найяскравіших представників УАМу в Харкові і в Україні. *УАМ (Український архітектурний модерн) — оригінальний український стиль в архітектурі першої половини ХХ століття. Так виглядала Академія (тоді — Харківське міське художнє училище) століття тому:

Я вирішила написати про Худпром з огляду на давніший пост
gloria_ma. Я не харків'янка, і нічого не тямлю в фотографуванні, але засоромилася, зробила кілька знімків, і підготувала невеликий тест, де ви можете перевірити свої знання з української архітектури.


Український маляр, архітектор і графік. Автор українського державного герба. Рідний брат відомого живописця Федора Кричевського, співзасновника і першого ректора української Академії образотворчого мистецтва у Києві.
1903 року Василь Кричевський виграє конкурс проектів Полтавського губернського земства у ”у стилі південноруської творчості”. 1909 року останній російський імператор Микола II по приїзді до Полтави (святкували 200-річчя перемоги над шведами) прокоментує цей стиль так: “Стиль дома исполнен как бы для прославления малороссов и их истории, что крайне недопустимо и вредно для государства”. Джерело 1
Народжений на Сумщині, Кричевський аж до Другої світової війни жив і творив у Харкові. Тут він закінчив харківське залізнично-технічне училище і, будучи добрим креслярем, вчився і працював у відомих міських архітекторів Сергія Загоскіна, Альфреда Шпігеля, Олексія Бекетова. Окрім того, Кричевський цікавився народними промислами, його перший самостійний проект - народна хата, яка експонувалася на виставці XII археологічного з'їзду в Харкові 1902 року. Джерело 2
Загалом, вважається, що ідея створення УАМ зародилася у харківсько-полтавському середовищі митців, і Кричевському судилося першому цю ідею зреалізувати в Полтаві. Як першозасновник стилю Кричевський безумовно вплинув на інші проекти, в тому числі Худпрома, але створював його (проект) не він.
Український художник. Мав добру освіту (Харківська гімназія, пейзажний клас Петербурзької академії мистецтв). Подібно до Кричевського, мав потяг до народного мистецтва, долучився до публікації альбомів “З української старовини” (1900) і “Мотиви українського орнаменту” (1912).
Васильківський перший, хто авторитено розкритикував попередній проект (у французькому стилі) полтавського земства: “Що ви робите? Ви представники однієї з типових українських губерній. У ваших руках гроші, ви хочете будувати дім, який повинен обслужувати народні потреби — і що ж ви будуєте? Хіба се ратуша, та ще й українська ратуша? Се ж клуб, ”загородній ресторан” — усе, шо ви хочете, тільки не ратуша. Навіщо ж будувати таку річ, подивившись на котру, ніхто не скаже, що воно таке? А де ж ви діли історію України, її художню творчість, яку іменно тут, на широкому масштабі, і можна було б проявити у повній силі?” Джерело 1 На жаль, не збереглися три великоформатні роботи (“Козак Голота”, “Чумацький ромоданівський шлях”, “Вибори полковника Мартина Пушкаря”), які художник виконав для полтавського земства.
Сергій Васильківський був серед організаторів художнього училища у Харкові. Але автор проекту не він.
Архітектор, теоретик архітектури. Автор книги “Український модерн в архітекутрі ХХ ст.” (1936).
Закінчив Московське Строганівське училище — одне з найстаріших в Росії художніх навчальних закладів у сфері промислового, монументально-декоративного мистецтва і дизайну. Після роботи у Пензі й в Криму, 1909 приїздить до Харкова. Тут зближується з прихильниками УАМ. 1911 року бере участь в конкурсі на проектування фасадів Харківського художнього училища. Як і раніше в Полтаві, конкурс гаряче обговорювався в пресі (газети “Утро”, “Южный Край”, “Труд и искусство”), свої позиції відстоювали адвокати, мистецтвознавці і архітектори.
Проект Жукова під назвою “За визволення” переміг. Другу премію присудили вихідцю із Чехії пану Тракалу (він назвав свою роботу одним словом “Україна”), третю віддали студенту Шумову (“Доля”). Джерело 2

Художник, майстер декоративно-ужиткового мистецтва, мистецтвознавець, архітектор, теоретик УАМ, педагог. Батько його був іконописець, освіту здобував у в Петербурзькій Академії Мистецтв (1874–1882). Багато років їздив по Україні, змальовував і збирав зразки народного мистецтва, фольклорний матеріал та записував на фонографі спів і гру кобзарів.
Сластьон був відомий миргородський архітектор, коли голова будівельної комісії земської управи в Полтаві написав йому, щоби той підготував проект для полтавського земства. Сластьон тоді відписав: ”Я бачив у Харкові, в одного талановитого художника-архітектора, приготовлений до 23 червня цілий складний проект в південноруському стилі”. Джерело 1. Цим художником був Василь Кричевський. Таким чином, своїм листом, а також своєю активною позицією на захист українського стилю у пресі Сластьон спричинився до того, що українську архітектуру перестали мислити як “солом’яний курінь на баштані”, і навіть російський імператор злякався її значимості.
Сама поява такого училища на окраїнах Російської імперії означала поступову децентралізацію: метрополія неминуче втрачала владу і контроль над колонією. Малороські митці були мудрі, вони розуміли, що навчальний заклад для художників сам має бути високохудожнім. Він мусить бути споруджений по-сучасному, у стилі, який тоді панував у Європі, він має бути модерним. Таким як Школа мистецтв у Глазго, архітектор Чарльз Макінтош (зліва) чи Університет Баухаус у Ваймарі, архітектор Анрі Ван де Вельде (справа).

Але цього було би недостатньо. Ця школа художників у Харкові мала бути також інакшою. Сам її вигляд мав би демонструвати окремішність, унікальність, цілковитий розрив символічного зв’язку з метрополією.
Віктор Чепелик, дослідник УАМу відзначає, що споруда Худпрому випромінює силу і спокій, зосередженість і впевненість у собі, але поряд з тим хвилюючу експресію: “Особливо, коли підходиш до будинку, бачиш — об'єми насувають, натискують один на другий, між ними начебто триває безперевна боротьба”. Напевно, так виглядала боротьба “за визволення” в архітектурі.

Джерела:
№1 Gazeta.ua
№2: Віктор Чепелик “Український архітектурний модерн”
№3: Вікіпедія

Я вирішила написати про Худпром з огляду на давніший пост

а) Василь Кричевський
Роки життя: 1873-1952
Український маляр, архітектор і графік. Автор українського державного герба. Рідний брат відомого живописця Федора Кричевського, співзасновника і першого ректора української Академії образотворчого мистецтва у Києві.
1903 року Василь Кричевський виграє конкурс проектів Полтавського губернського земства у ”у стилі південноруської творчості”. 1909 року останній російський імператор Микола II по приїзді до Полтави (святкували 200-річчя перемоги над шведами) прокоментує цей стиль так: “Стиль дома исполнен как бы для прославления малороссов и их истории, что крайне недопустимо и вредно для государства”. Джерело 1
Народжений на Сумщині, Кричевський аж до Другої світової війни жив і творив у Харкові. Тут він закінчив харківське залізнично-технічне училище і, будучи добрим креслярем, вчився і працював у відомих міських архітекторів Сергія Загоскіна, Альфреда Шпігеля, Олексія Бекетова. Окрім того, Кричевський цікавився народними промислами, його перший самостійний проект - народна хата, яка експонувалася на виставці XII археологічного з'їзду в Харкові 1902 року. Джерело 2
Загалом, вважається, що ідея створення УАМ зародилася у харківсько-полтавському середовищі митців, і Кричевському судилося першому цю ідею зреалізувати в Полтаві. Як першозасновник стилю Кричевський безумовно вплинув на інші проекти, в тому числі Худпрома, але створював його (проект) не він.
б) Сергій Васильківський
Роки життя: 1854-1917
Український художник. Мав добру освіту (Харківська гімназія, пейзажний клас Петербурзької академії мистецтв). Подібно до Кричевського, мав потяг до народного мистецтва, долучився до публікації альбомів “З української старовини” (1900) і “Мотиви українського орнаменту” (1912).Васильківський перший, хто авторитено розкритикував попередній проект (у французькому стилі) полтавського земства: “Що ви робите? Ви представники однієї з типових українських губерній. У ваших руках гроші, ви хочете будувати дім, який повинен обслужувати народні потреби — і що ж ви будуєте? Хіба се ратуша, та ще й українська ратуша? Се ж клуб, ”загородній ресторан” — усе, шо ви хочете, тільки не ратуша. Навіщо ж будувати таку річ, подивившись на котру, ніхто не скаже, що воно таке? А де ж ви діли історію України, її художню творчість, яку іменно тут, на широкому масштабі, і можна було б проявити у повній силі?” Джерело 1 На жаль, не збереглися три великоформатні роботи (“Козак Голота”, “Чумацький ромоданівський шлях”, “Вибори полковника Мартина Пушкаря”), які художник виконав для полтавського земства.
Сергій Васильківський був серед організаторів художнього училища у Харкові. Але автор проекту не він.
в) Костянтин Жуков
Роки життя: 1873-1940
Архітектор, теоретик архітектури. Автор книги “Український модерн в архітекутрі ХХ ст.” (1936).Закінчив Московське Строганівське училище — одне з найстаріших в Росії художніх навчальних закладів у сфері промислового, монументально-декоративного мистецтва і дизайну. Після роботи у Пензі й в Криму, 1909 приїздить до Харкова. Тут зближується з прихильниками УАМ. 1911 року бере участь в конкурсі на проектування фасадів Харківського художнього училища. Як і раніше в Полтаві, конкурс гаряче обговорювався в пресі (газети “Утро”, “Южный Край”, “Труд и искусство”), свої позиції відстоювали адвокати, мистецтвознавці і архітектори.
Проект Жукова під назвою “За визволення” переміг. Другу премію присудили вихідцю із Чехії пану Тракалу (він назвав свою роботу одним словом “Україна”), третю віддали студенту Шумову (“Доля”). Джерело 2
г) Опанас Сластіон
Роки життя: 1855-1933
Художник, майстер декоративно-ужиткового мистецтва, мистецтвознавець, архітектор, теоретик УАМ, педагог. Батько його був іконописець, освіту здобував у в Петербурзькій Академії Мистецтв (1874–1882). Багато років їздив по Україні, змальовував і збирав зразки народного мистецтва, фольклорний матеріал та записував на фонографі спів і гру кобзарів.
Сластьон був відомий миргородський архітектор, коли голова будівельної комісії земської управи в Полтаві написав йому, щоби той підготував проект для полтавського земства. Сластьон тоді відписав: ”Я бачив у Харкові, в одного талановитого художника-архітектора, приготовлений до 23 червня цілий складний проект в південноруському стилі”. Джерело 1. Цим художником був Василь Кричевський. Таким чином, своїм листом, а також своєю активною позицією на захист українського стилю у пресі Сластьон спричинився до того, що українську архітектуру перестали мислити як “солом’яний курінь на баштані”, і навіть російський імператор злякався її значимості.
Що такого унікального в Худпромі?
Поява художнього училища у Харкові пов’язана з іменем Марія Раєвська-Іванова (1840-1912). Це перша жінка в Російській імперії, якій вдалося отримати диплом Петербурзької академії мистецтв (1868). 1869 року художниця відкрила в Харкові приватну рисувальну школу. На її базі 1896 утворено міську школу рисування й живопису, перетворену 1912 на художнє училище. Джерело 3.Сама поява такого училища на окраїнах Російської імперії означала поступову децентралізацію: метрополія неминуче втрачала владу і контроль над колонією. Малороські митці були мудрі, вони розуміли, що навчальний заклад для художників сам має бути високохудожнім. Він мусить бути споруджений по-сучасному, у стилі, який тоді панував у Європі, він має бути модерним. Таким як Школа мистецтв у Глазго, архітектор Чарльз Макінтош (зліва) чи Університет Баухаус у Ваймарі, архітектор Анрі Ван де Вельде (справа).

Але цього було би недостатньо. Ця школа художників у Харкові мала бути також інакшою. Сам її вигляд мав би демонструвати окремішність, унікальність, цілковитий розрив символічного зв’язку з метрополією.
Віктор Чепелик, дослідник УАМу відзначає, що споруда Худпрому випромінює силу і спокій, зосередженість і впевненість у собі, але поряд з тим хвилюючу експресію: “Особливо, коли підходиш до будинку, бачиш — об'єми насувають, натискують один на другий, між ними начебто триває безперевна боротьба”. Напевно, так виглядала боротьба “за визволення” в архітектурі.

Джерела:
№1 Gazeta.ua
№2: Віктор Чепелик “Український архітектурний модерн”
№3: Вікіпедія
no subject
Date: 2013-05-28 09:46 pm (UTC)за Что?
.
.
.
.
no subject
Date: 2013-05-29 04:12 am (UTC)Не приймай особисто плз.
no subject
Date: 2013-05-29 07:19 am (UTC)no subject
Date: 2013-05-29 07:30 am (UTC)Ну от сприйми мене чесно, Никита, не бачу я тебе живою людиною! Бачу тільки маски. І я не я і ти не ти. Ну чого перейматися? Ти так мало пишеш і щось усе таке з яким я відсотків на 20 погоджуюсь десь там у якомусь середньому, і так багато з ким. Я не шукаю собі душ-двійників, мене навіть відмінність приваблює, але таки хочу щось таки скласти гармонійне щоб битися менше з вітряками. Паніме?
no subject
Date: 2013-05-29 07:34 am (UTC)