Попсові приклади до попередьного допису про "неземне кохання" (Español)

[chita_i]

А що, може я, як Проня Прокопівна, люблю такі фільми?

Ну і про побутову невірність інтелектуалів яким не чужде також "неземне" почуття. У талановитих людей як Сабіна виходить так переконливо, що натовпи співають разом з ним. Тема не старішає. Люди знають про що йдеться. Хто їм пояснив, цікаво?

Це Сабіна сказав:

Y morirme contigo si te matas
y matarme contigo si te mueres
porque el amor cuando no muere - mata
porque amores que matan nunca mueren.

І вмерти з тобою, як ти вб’єшся
і вбитися з тобою якщо ти помреш
тому що кохання, коли не вмирає, вбиває
тому що кохання які вбивають ніколи не вмирають.

От хто вже вміє тривіалізувати небесне! ))

Хоча да, тільки зараз готується великий прорив у вивченні саме людини (багаті країни витрачають на це немало ресурсів) і стає ясно що наша психіка, що дає такі спец.ефекти, вмирає разом з нами, хоча є безсмертною, живе в наступних хто житиме. Дуалізьм, туды её в купель. Кажуть, що людство навіть ще не придумало правильних виразів та слів, тобто тут ще "слово не найдено" щоб говорити про свідомість та психіку.

John Searle: Our shared condition -- consciousness

Russell Foster: Why do we sleep?

Comments

Une vie d'amour

[adamnet.livejournal.com]

http://www.youtube.com/watch?v=TWyCXZK6Nfk

[chita-i.livejournal.com]

Дякую за посилання, гарно. Я не розумію французською, але пошукала перекладу. http://lyricstranslate.com/ru/Une-vie-d’amour-life-love.html Хоча, ясно, блідне все у перекладі, але що робити. )

Тож мені не зрозуміло: хоч і на все життя це кохання і є головним спогадом, але де ж його "неземність"? Я розумію що для кожного власне кохання найважливіше ніж в усіх, але все ж.

[adamnet.livejournal.com]

з роками все виглядає дещо по-іншому

[chita-i.livejournal.com]

А можна розгорнітішу відповідь? Щось я нічо не зрозуміла. Вам здається що серьозним дядькам нема чого перейматися "неземними любовями"?

[adamnet.livejournal.com]

наші дядьки настільки серйозні...(с)

[chita-i.livejournal.com]

та ото ж. звертаєшся до деяких так навіть не удостоюють відповіддю...

[adamnet.livejournal.com]

якісь невідповідні дядьки вам стрічаюцця)

[chita-i.livejournal.com]

Невідповідні тільки в сенсі що не відповідають. А так нє, гамна нє держим. Тільки з деякими тарганами в голові, а так нічо собі. Рівню відповідено. )))

[adamnet.livejournal.com]

це - гідна робота)

[chita-i.livejournal.com]

Просто мені здається що тут йдеться про "неможливі любові". )

[adamnet.livejournal.com]

так, бо з роками ми починаємо любити не людину, а своє уявлення про неї

[chita-i.livejournal.com]

так, бо з роками ми починаємо любити не людину, а своє уявлення про неї

Так може не тільки з роками? Може з роками ми починаємо тільки се усвідомлювати? Але нічого в цьому поганого як на мене. Ми сприймаємо усе через свою власну свідомість, яка є "реальною і нескоротною" (це з першого посилання що я надала у дописі). Там само говориться, що ми бачимо вечірні зорі та радугу хоча вони не існують насправді. Тобто, нам нема куди подітися від власного інструменту сприйняття, навіть у «божественному» коханні древні шукали «двійника» (тобто, самовиражалися) і вважали те дуже гідним зайняттям. Тому нема в тому нічого поганого НМД.

Однаково ми бачимо (внутрішнім зором) декого з людей, і невільно навчаємося (міняємося) та «вживаємося» в інших. Що нам самим треба, кожний просто мусить дбати про своє благо, це обов’язок перед тими, хто буде в нас брати та не обов’язково матиме чим віддати. Чи поверне чимось зовсім іншим, без чого ми б були куди біднішими та не мали де ще взяти. )

[adamnet.livejournal.com]

нуда, нуда)
згадалась чомусь історія про Пігмаліона
а щодо уявлення про людину, яку ми буцімто любимо, то я мав дещо інше на увазі - саме у плані пігмаліоно-галатейному

UPD. осьо це: https://www.youtube.com/watch?v=SZo4KK59wWA

[chita-i.livejournal.com]

Яка захоплююча проста і щира Cesaria Evora! Дуже дякую!

Так, я не дуже доганяю що Ви маєте на увазі, Адаме, бо не розумію моралі у "пігмаліоно-галатейній" історії. Тобто, нема чого собі створювати ідеалів, будь лояльнішим до комплектів якостей що ходять поруч і нема чого видєлувацця? ) Жорстоко і нарцистично по відношенню до тих хто тобі щиро віддає, а тобі все мало?

[adamnet.livejournal.com]

аха, десь, приблизно так)

[chita-i.livejournal.com]

тобто, простіше треба бути і люди потягнуться? гггг

[adamnet.livejournal.com]

ні, це - не наше кредо