Про пастки "здорового глузду"
Oct. 22nd, 2013 08:09 pm![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
chita_i«Здоровий глузд» це жанр культурного самовираження, практична мудрість, семантична царина що представляє «псевдо-властивості» приписані реальності. Не є системою думок, але безсистемним і суперечливим набором з здібністю натуралізувати події «роблячи прозорою» реальність що проявилася б такою як вона є. Є «глуздом» тому що є думкою простецькою, що вказує, з великою економією обдумування, як діяти, є «глуздом» оскільки є спільним, доступним кожному, хто просто населяє певну культуру. Здоровий глузд по суті є проти-експертним. Він представляє світ як щось знайоме, що будь-яка людина може розпізнати.
Удавана очевидність його висловів розкриває певну некритичність, яка у своєму політичному аспекті дозволяє інтегрувати підлеглі групи до пануючої ідеології. У сенсі Антоніо Грамші здоровий глузд є різноманітним та множинним осадом історичних процесів. Коли ми говоримо, що щось є частиною нашого здорового глузду, по суті ми говоримо, що сказане зостається безспірним, інтегрованим, невидимим: є «нормалізованим» поданням.
***
El “sentido común” es un género de expresiones culturales, de sabiduría práctica; un dominio semántico que presenta las “cuasicualidades” atribuidas a la realidad. No es un sistema de pensamiento sino un conjunto asistemático y contradictorio, con la capacidad de naturalizar los eventos, “transparentando” la realidad que se revelaría tal cual es. Es “común”, porque es el pensamiento ordinario que indica, con una gran economía de reflexión, cómo actuar, y es “común” porque es compartido, está disponible para cualquiera que simplemente habite una cultura. El sentido común es básicamente antiexperto. Representa el mundo como algo familiar, que cualquiera puede reconocer.
La aparente obviedad de sus sentencias revela cierta acriticidad que, en su faceta política, permite la integración de los grupos subalternos a la ideología dominante. En la acepción de Antonio Gramsci, el sentido común es un precipitado diverso y múltiple de los procesos históricos. Cuando decimos que algo forma parte de nuestro sentido común, decimos que pertenece incuestionado, está integrado, está invisibilizado: es una representación “normal”.
Vanina Rapalini “De cómo la autoayuda se ha integrado a nuestro sentido común”
Envío, Revista mensual de la Universidad Centroamericana (UCA) Managua, Nicaragua, Año 32, Número 378, Septiembre 2013, p. 41, Sección Internacional.
Удавана очевидність його висловів розкриває певну некритичність, яка у своєму політичному аспекті дозволяє інтегрувати підлеглі групи до пануючої ідеології. У сенсі Антоніо Грамші здоровий глузд є різноманітним та множинним осадом історичних процесів. Коли ми говоримо, що щось є частиною нашого здорового глузду, по суті ми говоримо, що сказане зостається безспірним, інтегрованим, невидимим: є «нормалізованим» поданням.
***
El “sentido común” es un género de expresiones culturales, de sabiduría práctica; un dominio semántico que presenta las “cuasicualidades” atribuidas a la realidad. No es un sistema de pensamiento sino un conjunto asistemático y contradictorio, con la capacidad de naturalizar los eventos, “transparentando” la realidad que se revelaría tal cual es. Es “común”, porque es el pensamiento ordinario que indica, con una gran economía de reflexión, cómo actuar, y es “común” porque es compartido, está disponible para cualquiera que simplemente habite una cultura. El sentido común es básicamente antiexperto. Representa el mundo como algo familiar, que cualquiera puede reconocer.
La aparente obviedad de sus sentencias revela cierta acriticidad que, en su faceta política, permite la integración de los grupos subalternos a la ideología dominante. En la acepción de Antonio Gramsci, el sentido común es un precipitado diverso y múltiple de los procesos históricos. Cuando decimos que algo forma parte de nuestro sentido común, decimos que pertenece incuestionado, está integrado, está invisibilizado: es una representación “normal”.
Vanina Rapalini “De cómo la autoayuda se ha integrado a nuestro sentido común”
Envío, Revista mensual de la Universidad Centroamericana (UCA) Managua, Nicaragua, Año 32, Número 378, Septiembre 2013, p. 41, Sección Internacional.
![[identity profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/openid.png){kind=small}
no subject
Date: 2013-10-23 12:22 pm (UTC)no subject
Date: 2013-10-23 07:32 pm (UTC)no subject
Date: 2013-10-24 03:06 am (UTC)no subject
Date: 2013-10-24 08:46 am (UTC)здоровий глузд - це не вимикати інтуїцію там, де вона дієва, і не слухати її там, де вона не дієва. а народ дуже часто не усвідомоює, що а) те, що вони вважають раціональним фактом вони прийняли в свою систему на емоціях, а в даному випадку потрібне критичне мислення і б) що те, що вони намагаються придати чистому раціо єдину можливу істинність - неефективно, є багато питань, які якраз емоціями і потрібно вирішувати
просто емоції треба вміти слухати, а не на них тупо вестись і потім подавляти. і розрізняти ситуації, коли емоції не мають жодної ваги.
no subject
Date: 2013-10-24 01:59 pm (UTC)А можна дуже коротко пояснити мені, які ті механізми? Невже раціонально проаналізувати ситуацію і вирішити якого вона типу? Так для цього треба сильно розбиратися у класифікаціях типів! Для того треба володіти (а не десь чути про) науковими знаннями. А ця стаття є прикладом безглуздості здорового глузду і прикладом самого здорового глузду. Там на прикладах пояснюється, як треба діяти не знаючи матчастини.
Правила правопису придумані щоб ми розуміли один одного. Звичаєві правила (правила здорового глузду) придумані щоб завжди перемагали верстви з певними характеристиками (вони їх і придумали і підкрепили карою у випадку невиконання).
Тому такі статті (назва журналу кагбе намєкаєт) є відображенням пануючої ідеології.
Інтуїція використовується у випадках коли нема достатньої інформації для прийняття рішень. Тобто, у переважній більшості випадків. Ті хто має спеціалізоване знання дане власними дослідженнями чи навчене наукою як вона стала в останній час "прогресу" (не хоче сказати що нема чому повчитись у минулого), можуть користатись раціо. Решта просто розгубляться і полізуть у правила "здравого глузду". І це те що і треба тим хто контролює.
no subject
Date: 2013-10-24 04:14 pm (UTC)коротко в мене не вийде, звиняй ))
"Звичаєві правила (правила здорового глузду) придумані щоб завжди перемагали верстви з певними характеристиками (вони їх і придумали і підкрепили карою у випадку невиконання).
Тому такі статті (назва журналу кагбе намєкаєт) є відображенням пануючої ідеології."
ти під здоровим глуздом маєш на увазі те, що я б назвала традиційними цінностями, стереотипами і шаблонами. і то я б з ними не була такою категоричною (як би їх не ненавиділа) - добра їх частина все-таки продиктована потребою вижити, їх виробляли (в процесі взаємодії і протидії всіх зі всіма і з довколишнім середовищем) а не вигадували, і тільки коректували (часом надзвичайно майстерно і вплітаючи в дуже серйозні стратегії, ідеології, установки). і завжди були ті, хто їх не дотримувався - що завжди вносило елемент непередбачуваності і некерованості процесом.
ну яка пануюча ідеологія і які верстви, якщо верстви з певними характеристиками то перемагали то програвали новим верствам з певними новими характеристиками, в силу свого досвіду вони могли краще або гірше до чогось пристосуватись але і щось - недоврахувати. верствам з відсутністю певних характеристик завжди було притаманно вестись на все, що їм кажуть, але і речників таких багато було, і елемент звіриності пробуджувався (ну як взагалі можна було звірячу і беззмістовну французьку революцію /переднаполеонівську/ передбачити?), і вижити хотілось (прада росіян всерівно скосив дядя на броньовичку, і ніц їм не помогло).
здоровим глуздом прості люди називають те, чого не до кінця розуміють і не вміють розібрати по-науковому, але все життя знали, що самим рац.розумом воно в житті чось не обходиться, хоч все емоційне і приписували бабам, яких вважали неповноцінними.
стаття, по-моєму, дуже ок. просто накидано прикладів так, що не розбереш толком чий звідки хвіст торчить. ну, це специфіка сноба, художність-бля.
я її читала маючи вже певну базу і не звертаючи уваги на нєсуразнасті - пару книжок про роботу мозку (рекомендованих постнаукою), роботу зі психікою, емоціями і т.п. і статті на цю ж тему читала.
книжку скачала, ще почитаю (здається, вона теж на постнауці обговорювалась. тра подивитись)
те, як людський мозок працює, ясно ж активно використовується піарщиками в цілях різних, скажем так, замовників (але замовників завжди є багато - і це теж важливо). тим не менше це не відміняє фундаментальних досліджень того, як саме і що там у тому куску сірої та інших речовин в які моменти світиться підвищеною активністю.
для мене країна абсолютного здорового глузду - нідерланди (вони самі себе так називають): вони не істерять, не воюють, не верещать, коли щось стається. є проблема - давайте її вирішувати. нас затоплює, потрібна дамба, але дамба вб'є всю живність і кораблі не пропливуть... знач хай це будуть ворота. хай закриваються системою автоматично при рівні води в ен сантиметрів. рівень досяг ен мінус один - ні, не закриваємо, ми все правильно порахували (всі, канєш, сцали - але ж дійсно не залило).
ходять геї в парк трахатись - ну знач це ще одна категорія користувачів парку, вписуємо їх, визначаємо для них правила (так само як і для велосипедистів і власників собак) - от і все.
те, що в україні мають на увазі під здоровим глуздом - то часом ще той пездець, але це не значить, що сам термін "здоровий глузд" є позначенням цього пездецю ))) просто все в україні - пездець і перевернене з ніг на голову. і тут спершу треба перевертати з голови на ноги (називати все своїми іменами) а тоді вже - бороти. ато і капіталізм - зло, і толерантність - до педофілії веде і всьо такоє...
мені ця тема дуже подобається просто, ібо мозг - самий крутий на цій планеті комп, а я тут, по ходу, програміст. і ще мені глибоко не до душі ігнорування емоцій як чогось корисного (ну, ясно ж зі всіма плясками на тему баби - емоційні, мужики - раціональні, емоції - найух). і ще я люблю розбирати звичні поняття на елементарні складові-конструктор, що часто показує, що могло (і щей як може) бути по іншому, (ну, ніж біблія написала, на приклад).
no subject
Date: 2013-10-24 04:27 pm (UTC)Значить я знайшла собі співрозмовницю і це просто чудово! Тільки май терпіння. Я буду відповідати не так швидко. Добре? Бо і так багато часу тут зависаю, треба на реал звертати увагу трохи.
Я згодна з тим що ти пишеш. Дай я ще разик почитаю як матиму час і відповім.
no subject
Date: 2013-10-24 04:34 pm (UTC)ну я теж дуже рідко пишу, і не завжди маю час і можу зникати надовго.
так що давай я вже тут все по темі випишу, що в мене назбиралось, а ти вже там почитаєш, як будеш мати час )))
до речі, гарно розбирає по полочках звичні речі ось цей товариш: http://botalex.livejournal.com/tag/psychology
я там довго паслась вглиб цього тегу.
no subject
Date: 2013-10-24 04:36 pm (UTC)no subject
Date: 2013-10-24 04:58 pm (UTC)no subject
Date: 2013-10-24 05:28 pm (UTC)це коли є правила і шаблони (носити марлеві пов'язки під час грипу, пити мезим перед узі чи гастроскопією, арбідол пити під час простуди), а ти дієш по ситуації (сидиш дома, лікуєшся чаєм з лимоном чи пробуєш найти терафлю. і ніяких мезимів не п'єш і не купуєш). чи коли всі діють по ситуації і звичці (антибіотики запивати горілкою, ґґґ) - а ти строго по інструкції (пристегуєш ремінь безпеки). чи коли читаєш статтю про галузь, в якій взагалі нічого не січеш, але здоровий глузд тобі підказує, що щось забагато категоричності і надриву...
от у німців, на приклад, на рівні нації дотримання правил йде вище здорового глузду, що їх вічно заводить в якусь пастку. а до іспанців у мене шалена симпатія, хоча за здоровим глуздом варто було б придивлятись до німеччини чи чехії, но ітіть-раскудріть, я саме в іспанії щаслива і душу би продала, щоб там жити )))
у мене довший час заголовок мого журналу був - "боротьба оптимізму зі здоровим глуздом"
no subject
Date: 2013-10-24 05:58 pm (UTC)Єдине що я поки бачу що ти себе вважаєш автономною від культури в якій тебе запрограмували у дитинстві. А даремно.
no subject
Date: 2013-10-24 06:42 pm (UTC)Здоровий глузд це:
це коли є правила і шаблони... а ти дієш по ситуації. чи коли всі діють по ситуації і звичці... а ти строго по інструкції.
Тобто, робиш як не всі, "проти течії" щоб виграти? У твоєму розумінні не піддавання стадному інстинкту то і є здоровий глузд? Бути у соціумі але протиставляти себе йому? Цікавий підход! А як же той "ЗАГАЛЬНИЙ" (дуже спільний до речі!) "сенс"? Що, у всіх народів сенс один, а у російсько-вихованих (я теж така, не прігай) то щось протилежне?! Ну і ну! Як казав ПаспартУ.
чи коли читаєш ... про галузь, в якій взагалі нічого не січеш, але ... щось забагато категоричності і надриву..
Тобто не слухати доводів а спостерігати за манерою подання на чистих емоціях (раз вже ми ту інтуїцію перезвали в емоції) - то твій здоровий глузд?
Це повертає мене до попередньої тези: як не маєш знання, то як мертвому припарка поради його використовувати! Знаннями я навіть не називаю обізнаність про існування механізмів дії, тільки про практичне вміння їх використовувати! Це як раз робить здравий смьісл що заміняє інстинкт: дешево (не затратно) і дуже примітивно дозволити тобі реагувати не думаючи. Але він дуже глючить на відміну від природного інстинкту і не тому що не спостережливий, а тому що придуманий не завжди щоб захищати саме твої права (хоч інстинкт дозволяє вибрати з нього саме те, що тобі є зиском, тому і стільки протиріч, багато хто напхав усякого у цей кладєзь "колективної мудрості". Про це і у цитаті.
Ми про щось сперечаємось чи просто ділимося думками?
no subject
Date: 2013-10-24 06:55 pm (UTC)Сподіваюсь нікого не образити. Бо я сама виховувалась у русскай культурє і просто хочу розібратися. По ходу у сучасних українцях (як їх намалювали останні 22 роки) мені теж жахливо скільки всього не подобається дуже активно.
no subject
Date: 2013-10-24 07:20 pm (UTC)похєр на всіх, головне - на скільки воно приведе до правильного результату. або не похєр, якщо від них чи від їх досвіду залежить цей результат.
"Тобто не слухати доводів а спостерігати за манерою подання на чистих емоціях"
тобто спостерігати за брехунами в тій галузі, в якій ти компетентний, і намагатись розрізняти подібні прояви в тих галузях, де ти недостатньо компетентний.
замість зробити "хі-хі" чи "ну фігня" на статтю про те, як можна роздути 17' монітор до 19' - почитати і проаналізувати, для кого це писано, хто і як, що саме він передьоргнув, як аудиторія реагує, хто на це ведеться, яких питань уникла людина при описі і т.п. допомагає потім розібратись в чомусь складнішому.
ну і таке вміння ти ж не назвеш ні розумом, ні інтуїцією, ні аналізом - це і є здоровий глузд.
інтуїція - то комплекс підсвідомого аналізу і емоцій, я її викинула не для того, щоб обізвати емоціями, а щоб це поняття не заважало своїм букетом шаблонів в поясненні ))
ну не знаю я як сказати, що таке здоровий глузд. все, що я написала - це приклади. от як би ти пояснила, що таке справедливість? можна, звісно ж, але ж у кожного вона своя, часто інтуїтивна, часто - протилежна загальноприйнятій і при тому нерідко при аналізі чужих справедливостей ти погоджуєшся зі всіма, а вони одна одній суперечать...
от і здоровий глузд такий самий... нічого чіткішого, крім вміння правильно комбінувати знання, досвід і емоції для прийняття рішення - я не наведу. просто знання мають обмеження, вони постійно оновлюються. емоції - це емоції. шаблони устарівають, досвід стає не актуальним. а рішення людство всеодно приймає, і то досить впевнено, і то такі, які міняють і знання і шаблони і стереотипи і дозвід інвалідують. і то кожен керується чимсь таким часом, що на голову не налазить. он, ньютону яблуко на голову впало. а менделєєву таблиця приснилась, а ейнштейн в пух розніс ньютонівську парадигму, не будучи ні випускником ні членом якоїсь наукової інституції вищого рівня. і нічо, всі тепер їх знають ))
і от чим приймають? ну так і назвали здоровим глуздом, щоб не паритись
а взагалі цікаво було б у вікіпедію подивитись...
але я вже більше не маю часу сьогодні.
no subject
Date: 2013-10-24 08:00 pm (UTC)no subject
Date: 2013-10-24 08:27 pm (UTC)мені це визначення дедалі більше стає схожим на справедливість, яку я навела.
в ефірі лунає її визначення, і всі з ним погоджуються, і всі нею маніпулюють і викручують як хочуть, а при тому у кожного вона своя.
є ще таке поняття, що люди теж діляться на 2 категорії: ті, чиї установки (принципи, мораль і т.п.) знаходяться всередині них, і ті, кому потрібен зовнішній панцир. при тому ті, в кого мораль внутрішня - можуть наплювати на все навколо, і зроблять все згідно своїх внутрішніх критеріїв. але і якщо порушили свій власний принцип - самі себе будуть їсти.
ті ж, хто слідує правилам соціуму, його законам, моралі, способам виживання - будуть давити на тих, хто цього не робить, будуть переживати, як їх сприймають навколишні. але маючи нагоду порушити правила системи - їх порушать з радістю.
ти оперуєш тим, що друга група нав'язує одне одному і іншим. я - суттю явища, не звертаючи увагу на соціум.
бо та ж справедливість - це якраз поняття відносин людей у соціумі. а здоровий глузд - це інструмент кожного окремого індивідуума, спосіб його мислення. ну, не можуть люди другої групи мислити самостійно, ну щей при тому намагаються нав'язати тобі свій спосіб прийняття рішень - але в коробок до тебе вони не залізуть. його можуть нав'язувати, але коли ти стоїш серед дороги і на тебе летить 2 машини з різних боків - тобі точно ну ніяк взагалі не до соціуму і що він там нав'язує. коли ти попадеш в натовп скануючих агресивних нациків, ти не будеш кричати "мейк лав нот вор", а будеш робити вигляд, що ти така ж як і вони, навіть якщо в колі твого соціуму це жахливий злочин. тобі треба вижити, і здоровий глузд тобі скаже "не палимось, нам би до он-тої березки дотягнути".
соціум має бути аж дуже тоталітарним, щоб таку річ зробити диктованою.
ну це всеодно, що коли хтось для своєї вигоди каже, що щось - неприродне, і ми б з цього приводу тут розмірковували на тему, чи природа є поняттям впливу на маси в чиюсь користь, чи індивідуальне. а природа - це природа, вона собі буяє всюди, де може ))) а хто її як у суперечках використовує - говорить не про неї, а про методи деформування понять в певних цілях і про самі цілі.
no subject
Date: 2013-10-24 08:45 pm (UTC)А, і хочу завести звичку не матюкатися. Дуже прошу. От тобі кажу і ще одному френду ще ніяк руки не доходять. Був такий чемний і чось почав.
no subject
Date: 2013-10-25 01:57 pm (UTC)соціум багато чого може поділяти, і що? ну, сердечки всі можуть малювати, мати уяву про те, як любов має виглядати, але ж, на приклад, кохаєш - ти, і серце, якщо що - твоє, і біль, якщо що - твій, і пам'ять, і досвід. і якщо перед тобою тигр чи амбал, і тобі треба вижити - де тут соціум? де соціум у всіх геніїв, які повністю перевертали усталені уявлення про світ, науку, мораль?..
ну от візьмемо англ. common sence і найчастіші його вживання, я не пригадую жодного разу the common sence і пригадую безліч your common sence
how should i solve that? - use your common sence
саме поняття здорового глузду закладає щось, що неможливо описати знаннями, виписати в інструкцію (інакше не було би поняття здорового глузду - була б книжка знань, інструкцій, установок, правил і законів) - а отже є індивідуальним, бо для його застосування обов'язково потрібен індивідуум, з його унікальним досвідом і живим пластом підсвідомого. на тебе біжить кілька людей, як реагувати? де інструкція? який набір правил? фізично всі можливі правила і варіанти не можливо ні виписати ні запам'ятати ні відтворити щоб прийняти рішення в лічені секунди, а ти майже точно знаєш кожен раз, що робити - чим знаєш? спільним абстрактним здоровим сенсом? чи своєю власною жопою?
ти ж сама погодилась, що стереотипи і традиції і шаблони - це те, що ти мала на увазі. тоді чому і далі про здоровий глузд говориш як про щось, що і далі означає ці стереотипи/шаблони/традиції? тому, що хтось вперто їх тобі аргументує здоровим глуздом?
от людина потрапила на безлюдний острів. чи в пустелю. де соціум? от ця людина виявляє на острові туземців, які бояться вогню. що, здоровий глузд має повністю змінитись і людина не має розводити багаття, бо його соціум змінився? от трапилась нагода когось вбити і пити його кров, щоб вижити - що, здоровий глузд продовжуватиме казати те, що соціум нав'язує - що пити кров це злочин і небезпечно?
ну от я сиджу собі сама дома, біля мене собака. я - в чужій країні, мови її не знаю, традиції слабо уявляю. мало з ким спілкуюсь, при бажанні можу працювати з дому, а їжу замовляти чи виходити в магазин раз в тиждень. гуляю собаку часто в 2 ночі. і де тут соціум, де його здоровий глузд? мій власний здоровий глузд прекрасно мені підказує, як там жити і почувати себе нормально... люди ж, які шукають чогось від соціуму виїжджають і весь час ниють, що тут їм все не так, що вони нікому не потрібні (та бля, ти взагалі нікому не потрібен, якщо ти - униле гівно), що у баб тут сов'яни нє катіруются і ващє баби тут страшниє, шо жизнь - гавно. я би сказала, що здоровий глузд у цих людей взагалі відрубаний, а залежність від соціуму - зашкалює. але потрібні такі люди тільки тому нац/феод соціуму, якому потрібне гарматне м'ясо
настільки дикі що мають тільки зовнішнього цензора? Да таких людей не існує у природі!
мені здається ти дуже гіпертрофувала моє визначення. цензора якогось має кожен. питання в тому, від кого він залежить.
взагалі я використовую дуже загальний факт, просто, мабуть, не правильно його називаю. зараз в мене під руками нема нічого для процитувати, нажаль. людей, які залежать від зовнішніх правил - мінімум 70%. це їм потрібні церкви, догми, ідеології, стандарти, куклуксклани... яких вони дотримуються чисто формально чи ритуально (аби тільки не думати самим) і використовують в своїх цілях. з них, по ходу, будь-який тюремний експеримент і ліпиться.
та люди своїх дітей від вчителів не захищають, навіть коли той дійсно зарвався, аби тільки не йти проти системи і не вибиватись!
соціум їх не нищить, соціум з них складається
індивідуалістика - то взагалі інша тема, але коли ти розглядаєш систему, то розглядаєш її як складний комплекс окремих частинок, які володіють певними властивостями. людина може спокійно опинитись вне соціуму і з цього приводу не паритись. може жити з вовками, може - на безлюдному острові, може в кругосвітнє плавання на катамарані відправитись. а може міняти цей самий соціум, маніпулювати ним чи розривати його шаблони... соціум і індивід - просто два явища, які вивчаються як окремо (і штучно і так як є), так і у зв'язці
no subject
Date: 2013-10-25 01:58 pm (UTC)сорь, я матюкаюсь і стримуюсь лише перед дітьми. по можливості старатимусь пам'ятати
може я категорично звучу - я просто не маю часу вдумливо розписувати думку
no subject
Date: 2013-10-25 02:54 pm (UTC)Якщо я вірно зрозуміла, здоровим глуздом ти звеш інстинкт виживання. Ну що ж, він у всіх є. На певному рівні таке визначення теж вірне НМД.
http://en.wikipedia.org/wiki/Common_sense
Але дивись який прикол (з посилання вище): "Common sense <...> can be reasonably expected of nearly all people without any need for debate."
Це означає, що прив'язаний цей глузд до розумінь певної культури. Як ті канібали спитали скільки людей було вбито у війні. Їм сказали велику кількість. І ви їх всіх з'їли?, - спитали вони. Ні. Тоді людожери вбачали аморальність у такій кількості вбивств.
Ну а щодо того що почуваєшся чужою у соціумі у який емігрувала так я тебе розумію чудово. Адаптація то важкий танок.
no subject
Date: 2013-10-25 05:33 pm (UTC)мені просто дуже чужий соціум, я можу спокійно від нього відокремитись. а можу і спокійно в нього влитись.
Якщо я вірно зрозуміла, здоровим глуздом ти звеш інстинкт виживання
інстинкт - це інстинкт. здоровий глузд - це інструмент прийняття рішень. інструмент, який складається з окремих під-інструментів: знання, досвід, емоції, і накладається на обставини.
соціум - це і середовище, і джерело знання, і більшість досвіду основної маси індивідумів. то ясно, що соціум на цей самий здоровий глузд впливає і як обставина, під яку його треба застосувати, і як джерело даних, на яких він працює.
хм... таки фраза "це те, з чим більшість людей погодяться, те, що більшістю людей прийнято за істину в повсякденному житті" мене заставляє трохи подумати. не на стільки воно індивідуальне, як мені здавалось...
no subject
Date: 2013-10-24 10:25 pm (UTC)Справедливість це забезпечення своїх потреб таким чином щоб якнайменше пошкодити інтересам інших. Бо є багато способів зробити одну і ту справу. Знайти такий щоб вбити мінімум поділених (чи чужих) ресурсів чи навіть відмовитись від не самого необхідного, але бажаного на користь іншому кому це життєвіше я зву справедливістю.
Але давай вже визначимося про що ми. Бо так можна балакати довго. Признаюсь чесно: твої приклади вже мене починають паморочити. Не розумію що ти хочеш тим всім сказати.
no subject
Date: 2013-10-25 02:01 pm (UTC)ну, я просто балакаю, одною рукою працюючи :)
no subject
Date: 2013-10-25 02:56 pm (UTC)no subject
Date: 2013-10-24 02:08 pm (UTC)А з цим я погоджуюсь на всі сто!
Я взагалі балансую між довірою і недовірою. Собі та іншим. Тому я пану Терену там поставила посилання на тьотю що пояснює про довіру.
З одного боку, я навчилася трохи не довіряти собі бо побачила як сильно емоції контролюються гормональними перебудовами. Ясно що вони діють в моїх інтересах, але тоді починаю поводитись як людина дикувата відверто кажучи і топчу хто того не заслуговує. Цього емоції не розуміють, вони виконують іншу від інтелектуальної програму. Тут я мушу дослухатися, але тільки як до консультивного голосу. Вони мусили репетувати куди раніше і підвели мене. Тому вже пізно закачувати мені істерики. Вони тільки заважають стояти на ногах.
З іншого боку, усі радники у першу чергу шукають власного інтересу. Але деколи їхній інтерес є щоб мені було добре. Тому тут теж треба дослухатися (консультивно), а не сліпо як ми звикли сприймати здроровий глузд. У іспанській, з якої я переклала "здоровий глузд" зветься "загальне почуття". А означає те ж саме.
no subject
Date: 2013-10-24 04:38 pm (UTC)ну от того, що я вже читала вистачає, щоб знати, що розум наш
пездець яка складна і весела штука! і взагалі реальності не існує!приймає сам дуже багато рішень, ще до того, як ми хоч щось просічемо. досліджень, і з мрт і фмрт - дофіга. на приклад, на столі стоїть предмет. у всіх піддослідних, коли цей предмет з'являвся на столі, рука автоматично набувала форми, якою зручно предмет брати. ставили більший, менший... ставили обидва - рука пристосовувалась під більший.а ще ми усвідомлюємо події на 200-400 мілісекунд пізніше, ніж вони відбулись. а реагуємо - миттєво. і фактично ми живемо, спостерігаючи свої власні реакції з затримкою )))) - і це не снобівська стаття, а чисто наукові дослідження і статистичні холодні висновки. ну, я їх трішки під специфічним кутом подала, але кут цей досить популярний у жартах науковців і навіть методиках з перевіреною клінічною дієвістю.
а ще ми бачимо тільки те, на що звертаємо увагу. прикол, який ходить час від часу інтернетом, де треба порахувати кількість подач одної з двох баскетбольних команд, які пасують між собою одночасно, а в кінці тобі повідомляють - молодець, прально, 15 подач... але ти не бачив горилу, яка весь час танцювала на передньому плані - це насправді дуже розривний експеримент (теж було про нього на постнауці). людина, фактично, навіть може тероризувати іншу людину і не розуміти що вона робить і чого та інша така нервова, якщо в житті не стикалась з поняттям травлі. не те що горилу не бачити...
я би зі статті взагалі викинула слово "інтуїція". лишаємо визначення "емоції" і приймаємо, що через наш мозок проходить більше інформації, ніж ми здатні усвідомити і в ньому відбуваються процеси, яких ми не можемо контролювати (контролювати роботу своєї печінки ти не можеш, розрахунки сили скорочення м'яза для того, щоб зробити якийсь рух ти теж не ведеш у свідомості. про те, що ти дивишся на вікно, ти думаєш раніше, ніж "о, квадрат, розділений на 4 частини, що це?", ти не знаєш, який сигнал попав в твою систему і це заставило тебе повернутись і побачити щось потенційно небезпечне).
рішення приймає свідомість. для цього в неї є 2 інструменти - ємоції, речник підсвідомого і знання, речник усвідомленого.
емоції - це сигнал. сигнал цих неконтрольованих процесів. сигнал цей дуже важливий. його задача - вирубати на якийсь час сприйняття всього іншого і перемкнути на себе. типу "тигр, зйобуємось!" - страх. або підсвідомість на бекграунді пронюхала, що самка для спарювання ідеально підходить і включила позитив, попри те, що навколо холодно, сиро і сіро. емоція нас може перемкнути в настрій, і це вже погано, якщо відбувається без нашого усвідомлення. бо так емоції нами починають керувати, а підсвідомі процеси - вони дуже примітивні (саме тому вони такі ефективні і ніколи не ламаються, ну не можна, щоб печінка керувалась процесом, який зависне між розпізнаванням червоного вина і вишневого соку), але вони дупля не дають, яка загальна картина.
знання - більш складні і глобальні, але вимагають дофіга ресурсів і часто можуть збоїти.
емоції кажуть: вогонь - страшно, знання кажуть: побіжиш туди - помреш, треба щось інше вигадати. емоції при тому можуть і перемогти, і навіть якщо вдалось себе переконати - можуть труханити тіло і сірники всі вигорять а трава так і не загориться. а і знання можуть перебити сигнал про небезпеку і людина прийме невірне рішення. то вже залежить від того, на скільки кожна людина навчилась балансувати і слухати саму себе.
no subject
Date: 2013-10-24 04:39 pm (UTC)більш розвинена, збалансована людина вміє працювати з цими джерелами інформації в своєму мозку як з інструментами. при чому часом емоції таки візьмуть верх, але в дуже критичный ситуації.
менш розвинена - піддасться на емоції (а додай ще в цей весь котел давні травми - там ж такий складний ланцюжок захисних реакцій на реальність і вінігрет емоцій!) або тупо давитиме їх (або і те і те в залежності від виснаження психіки), чи буде все вперто раціоналізувати (ну але то теж буде на емоціях, просто дуже-дуже неусвідомлено. випадок поведінки людини без емоцій там гарно описаний на чуваку, якому пухлину вирізали).
от з чим я заплуталась - то з фразою про інтуїцію і нові обставини. часом людина, стикаючись з чимось новим, саме "жопою відчуває" що треба зробити, толком не знаючи чому. тобто якось так емоційно вибирає вже існуючі знання і дуже раптово їх застосовує. але то вже я мабуть сильно плутаю поняття. та і стаття таки - не остання інстанція, треба все-таки книжку прочитати.
no subject
Date: 2013-10-24 05:13 pm (UTC)Успіх та раптова вдача - то дуже ретельно підготовані речі (най навіть того не усвідомлюємо).
Як я встигла второпати (з того що ти сказала і з власного досвіду) що дослухатися себе треба дуже специфічно. Ми ж не хочемо остаточно вірити емоціям, хоча вони не можуть збойнути і жеруть набагато менше ресурсів! Чи можемо? Ти як гадаєш? Що логічніше?
no subject
Date: 2013-10-24 06:46 pm (UTC)ну, я б сказала - на половину таки випадковість, а на половину - підготованість і налаштованість.
ну як специфічно... слухати себе треба вміти. вміти відрізняти, де воно там правильно дьоргається, де збоїть, а де фонить колишніми травмами.
для того, щоб навчитись себе слухати краще - можна просто по 15 хв в день сидіти і слухати своє дихання, ні про що більше не думаючи. просто сидиш і втикаєш в те, як ти дихаєш, нічо в тому не міняєш )))
ну ще травми свої побороти - ібо вони вибудовують складний комплекс захистів, які спрацьовують дуже специфічно і керують нами.
ну я ж написала - свідомість має користуватись і знаннями і емоціями, як інструментом. і кожного разу вирішувати, кого послухати, що це означає, яка причина того чи іншого висновку і чи ця причина відповідає умовам. емоція тобі каже "став на червоне, бо чорне вже 10 раз випадало, так не буває". знання каже, що ймовірність того, що зара випаде червоне - 50/50 (ну, по-чесному - 49%, бо є ше зелений нуль). ну, правда там не все так просто, але суть всерівно така: 50/50 хоч 100500 раз випаде чорне.
знач свідомість має прийняти рішення: емоції затикаєм, забираємо гроші - і уйо.
емоція каже, що на радарі - небезпека. знання толком нічого не може сказати, тільки шось коли то були літаки - емоції не крило, а зараз - криє. збиваєм, ракета - виявляється, ракета не з'явилась на радарі зразу як літаки б мали.
емоція каже "підійди до собаки" коли вона скажено гавкає на ланцюгу. ти підходиш, а потім довго втикаєш в свої знання "чи я зовсім хора, відки я знала, шо вона мене не вкусить?" - ну та не вкусить, бо знаєш, що там посадили на ланцюг першого бровка, він з відчаю гавкав, при тому виляв хвостом, а і ланцюг і гавкіт глушать собак і вони вже від того починають гавкати...
емоція каже "о, найшли нового ворога - під енськом алкаш зарізав когось-там на почві про політику", а свідомість сідає і каже: а схуялі ми тут ворогів шукаємо, у нас своїх проблем нема? шо це ми тут негативними переживаннями і праведним гнівом глушимо? і давай ковирятись і налаштовувати психіку на успіх і везіння ))
ну і так далі...
no subject
Date: 2013-10-23 01:46 pm (UTC)no subject
Date: 2013-10-23 07:32 pm (UTC)no subject
Date: 2013-10-24 02:50 pm (UTC)no subject
Date: 2013-10-24 03:27 pm (UTC)no subject
Date: 2013-10-24 03:54 pm (UTC)Імхо, "здоровий глузд" набір готових відповідей, набір сталих шаблонів, які дозволяють приймати якісь рішення, не перетворюючись щоразу в буриданового осла. Ну й недоліки в такому підході відповідні - буде невірний "шаблон" (або обставини зміняться, або ще щось), будуть і невірні рішення. Але без таких шаблонів нам каюк.
(До речі, як на мене, тітонька в своєму виступі в значній мірі керувалася здоровим глуздом. :))
no subject
Date: 2013-10-24 04:19 pm (UTC)no subject
Date: 2013-10-24 04:21 pm (UTC)Тому що йдеться про загальне культурне поле. Ваші власні теорії можуть бути шкідливими для вас, але вони не мають такого непорушного авторитету серед вас самого. Вони можуть бути модифікованими без консенсусу з іншими. А спробуйте замахнутися на здоровий глузд! Ото вам дадуть на горіхи!