Пісні мого дитинства (V)

[chita_i]

ЦВІТЕ ТЕРЕН

Цвіте терен, терен цвіте,
А цвіт опадає.
Хто в любові не знається,
Той горя не знає.
Хто в любові не знається,
Той горя не знає.

А я, молода дівчина,
Та й горя зазнала,
Вечероньки не доїла,
Нічки не доспала.
Вечероньки не доїла,
Нічки не доспала.

Ой візьму я кріселечко,
Сяду край віконця,
Іще очі не дрімали,
А вже сходить сонце.
Іще очі не дрімали,
А вже сходить сонце.

Хоч дрімайте, не дрімайте —
Не будете спати,
Десь поїхав мій миленький
Іншої шукати.
Десь поїхав мій миленький
Кращої шукати.

Comments

[alla-g.livejournal.com]

Мені дуже подобалась ця пісня, за душу брала .
Звичайно, і зараз подобається

[smijana.livejournal.com]

Ця пісня мені унікально-пам'ятна через бабусиного собаку, Рекса. У бабусі завжди були собаки дуже добрі, розумні і чутливі, сердечні можна сказати.. хоча жили важким собачим життям на ланцюгу, лише зрідка дідусь відпускав побігати.
Ось у цього собаки що на моїй юзерпиці, майже останнього в династії різношерсних дворняг, Барсика, очі теж дуже добрі, як в людини.. досі його не можу забути.

Так от, той попередній Рекс прожив років чи не 15.. і коли я приїжджала до бабусі і грала на сопілці, "Цвіте терен" так брала його за собачу душу, що він починав "співати" - підвивати, уявляєш?.. Я робила експеримент: грала попурі вперемішку. Поки грала попідряд все інше - нічого, а починала цвіте терен - він голову набік і з почуттям підвивав..

Теж цю пісню мама співала і теж вона моя з дитинства.

[chita-i.livejournal.com]

:-) А що, собаки все краще за людей деколи розуміють. )