Цитата дня (затрудняюсь сказати про що*)

[chita_i]

Originally posted by shmygus at степ

степ

над порожнім кукурудзяним полем
літають проспиртовані душі комбайнерів

вони кружляють над ним у відьмацькому чардаші
співаючи своїх сумних комбайнерських пісень
депресивніших за будь-який блюз

напівпритомні й захекані
вони дихають донизу своїм перегаром
і спричиняють польові пожежі

вони обіймають один одного
ніби батько і син
ніби іржа і метал
ніби полум'я і сухе кукурудзяне листя

на ранок
коли небо стече першою кров'ю світанку
вони розчиняться в степу маревом
пилюкою на колесах далекобійників
димом їхніх червоних прилук
зрештою шляхом
на вівтарі якого вони жертвопринеслись

судомно долаючи кожен кілометр
вони стануть кров'ю
що її переганяє циклопічне серце
мертвого велетня на ім'я степ

кілометр за кілометром
крок за кроком
step by степ

*UPD Мабуть, про совєцький сюрреалізм у історичному контексті та про широкі шляхи духу борців за власне життя. Простих, але однаково пафосних у гарному сенсі цього слова. а якщо ні, то нехай автор мене полає за фантазерство і читання чого там не було

Comments

[shmygus.livejournal.com]

приємно, що моє слово шириться вільними просторами Нікараґуа)

[chita-i.livejournal.com]

Не тіштеся передчасно. ) Якщо ви зайдете у мій профіль, то побачите, що мене хоч колись прочитали аж 18 осіб в Нікарагуа, і то я не впевнена що тільки тому що я згадала колись за царя Панька про деяких недоторкних корів.