Пісні мого дитинства (VII)

[chita_i]

Ой дівчино, шумить гай. Українська народна пісня, обробка Григорія Верети. Виконує Ансамбль бандуристів «Барви України» Стрітівської вищої педагогічної школи кобзарського мистецтва, художній керівник — Народний артист України Григорій Верета. Соло — Віра Багринець.

Ой, дівчино, шумить гай

Ой дівчино, шумить гай,
Кого любиш — забувай, забувай.
Ой дівчино, шумить гай,
Кого любиш — забувай!

Нехай шумить ще й гуде,
Кого люблю — мій буде, мій буде.
Нехай шумить ще й гуде,
Кого люблю — мій буде!

Ой дівчино, серце моє,
Чи підеш ти за мене, за мене?
Ой дівчино, серце моє,
Чи підеш ти за мене?

Не піду я за тебе:
Нема хати у тебе, у тебе.
Не піду я за тебе,
Нема хати у тебе.

Підем, серце, в чужую,
Поки свою збудую, збудую.
Підем, серце, в чужую,
Поки свою збудую.

Постав хату з лободи,
А в чужую не веди, не веди.
Постав хату з лободи,
А в чужую не веди.

Чужа хата такая,
Як свекруха лихая, лихая.
Чужа хата такая,
Як свекруха лихая.

Хоч не лає, так бурчить,
А все ж вона не мовчить, не мовчить.
Хоч не лає, так бурчить,
А все ж вона не мовчить.

Ой дівчино, шумить гай,
Кого любиш — забувай, забувай.
Ой дівчино, шумить гай,
Кого любиш — забувай!