Про топтання на місці (увага! слово "колонія" згадується!)

У сучасному світі якось вже не дуже прийнято згадувати про соціальні класи. Мабуть, так є краще для правлячої верхівки, коли людина не може точно віднести себе до якогось певного класу, на свідомому рівні ідентифікуватися з певною розлогою частиною суспільства. Постулат "розділяй та володарюй" досяг філігранної витонченості, розділивши людей на егоїстичних індивідуумів, та, всередині власної свідомості, утворивши еклектичну "глобальну" мішанину національних культур. Націоналістичною хворобою людство перехворіло під час Другої Світової війни, коли "класичний" (він же і останній) капіталізм узявся за невдалу спробу переподілити світ та панувати на основі "найвищої раси" та "недонародів". Експеримент не вдався, і згадувати про нації стало дурним тоном. Так само як і "забулося" про класи. Капіталістичне вільне пересування капіталів зробило можливим захват цілих країн без єдиного пострілу, та культурна експансія домінуючих націй перетворила громадян підлеглих країн у "населення" без справжньої національної історії, що перетравлює місцеву версію історії переможців, а їхню державу на "території","регіони" та "задвірки". Сучасні завойовники виграли у часі для стрибку у розвитку завдяки награбованим під час колоніальних правлінь ресурсам. Комунікаційні технології дозволяють нести завойовникам "прогрес" до завойованих та контролювати їхній інформаційний та комунікаційний простір.

(  читати далі  )