Контрасти. It’s my life. ;-) Частина І

Тільки зараз згрузила фотки з телефону. Тому що не встигла опублікувати української зими, як її бачила цього року у січні-лютому, і тому що в суботу їздили на прогулянку за місто, яка мені дуже сподобалась, публікую фоти вже які вийшли, разом.

Один дворик на Печерську.





(  Згадувати зиму 2012 року далі  )

Контрасти. It’s my life. ;-) Частина ІІ Порівняльні пейзажі

Каже philosofff що дивачка я, що серед всіма очікуваної весни про зиму згадую. Та й то правда: занадто рано. )

Ладно, щоб вас не заморозити, буду по черзі публікувати фоти лісу, як я до батьків по ньому йшла та бронхіт собі надибала (відвикла, мабуть, від холоду), та позавчорашні фоти що зняла їдучи по дорозі de la Concha. Зараз в Нікарагуа сухий сезон, все підсохле стоїть, але буйство фарб нікуди чомусь не дівається.

До речі, обидва краєвиду означають особисто для мене багато. Тому що я виросла біля соснового лісу і дуже його люблю (правда то був ліс на Десні, у Сумській обл., а цей у Обухові, Київської). Другий краєвид мені колись дав зрозуміти, що є таке той рекламний «момент Кодак». Справа у тому, що коли смеркає у тропіках, то кольори стають не сіруватими, як у північній Україні, наприклад, де я виросла, а тільки більш насиченими та темнішими. Але кольорова гама все рівно сяє всіма відгуками веселки. Таке триває поки не «виключають» сонце у 6 годин вечора. І так цілорічно. До того, як я побачила той краєвид, що зараз опублікую, я думала, що всі ці картини наїф зображують просто якісь скажено перебільшені комбінації фарб, які просто не існують у природі разом, або на тих предметах, чи у таких комбінаціях. Саме на цьому місці я зрозуміла, що так, є таке у природі.





(  далі  )