Такий собі дещо безтактовний дибр

А давайте станемо пліткувати про дальніх та про ближніх жж блогерів? Не так давно smugasta надала великий та цікавий список художників, ілюстраторів, прикладних артистів (є гарне слово у іспанській, “artesano”, яке, чомусь досить принизливо перекладається як «кустар» і зникає з нього складова «мистецтво»). То я і зафреднила собі декількох, талановитих та цікавих особисто мені. Вирішила, що трошки не вистачає у мене у житті мистецтва, тим більше я вважаю, що театр вмер, книжки гарні тільки на інших мовах купляю, так, думаю собі, імпортую трошки спорідненого мистецтва з сусідньої РФ. І поки не жалкую. Цікаві попадаються ілюстрації. Це тільки з першого, декілька денного, «улову».
Нельзя гулять одному!,
або,
Сытые и голодные

У останній мені цікаво, як люди бачать себе «другим сортом» навіть при деякому досягнутому достатку. Але я не про це хотіла сказати.

Згадала, як Кербасі казав колись, що от на рос.мовних сайтах коментують дофіга. В що у нас одні інтроверти засіли, прям хоч писати припини, не коментують, сволочі.

І, що я мушу сказати? Дійсно коментують більше російськомовні. Хтось задає досить просте запитання, нічого особливого, чи просто каже щось таке незначне, і отримує по три сторінки відповідей та коментарів. Я, звичайно, розумію, що спровокувати короткою реплікою лавинну реакцію – то теж талант, але я теж не про це. Коли я, наприклад, щось запитаю, чи прошу коментувати, чи навіть, прямим текстом, прошу писати мені, на мій позов у кращому випадку, відгукнуться двоє френдів (і це вже поступ!), або ніхто. Але то все фігня.

Мені видалось гідним уваги, що, не зважаючи на таку велику кількість відгуків у рос.мовних блогах, мені їх нецікаво читати! Відгуки ті якісь однозвучні чи банальні у більшості своїй. Дарма що їх багато. Не знаю, може то інший контингент людей, може я порівнюю яблука з апельсинами, тому що читати про їхню «політику» мені все одно не цікаво, ми в різних інфо-просторах, у нас різні «актори», дію чи бездіяльність яких «обсмоктують» ЗМІ під виглядом «політики», але таки да: нецікаво.

У моїх україномовних френдів деколи коментарі зустрічаються цікавіші за сам допис. Деколи доповнюють його настільки сильно та багатостороннє, що варто лазити по тим гілкам, розкривати їх, та вичитувати, хто що сказав неординарного, дотепного, особливого. Чого більше ніде не побачиш і не почуєш. У всякому разі, я. Для мене це велике задоволення та розвага. Навіть коли я сама мовчала і нічого не писала, тобто, мені подобається шукати відповіді та відгуки не на власні думки, то навіть не особисте спілкування.

Тому, роблю висновок: наш бложний простір відрізняється. У кращу сторону. Мене не цікавить дешева популярність.