Досовєтізація свідомості
Dec. 22nd, 2013 12:43 pm![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
chita_iЗамість епіграфу:
а можна узнати, де і коли проходило обговорення кандидатур?
чи все відбулось в найкращих традиціях - список на колінці написали партійні бонзи?
та йопт!
gloria-ma "про список політради новоутвореного об'єднання Майдан"
З іншого боку, може і краще до мікрофону на Майдані зараз нікого не пускають. Щоб не було прямих призовів до заколоту. Нову владу прийдеться однаково легітимізувати, а підготовча робота ще не виконана. Бо кажуть що люди зібралися дуже революційно налаштовані, і тільки прийди команда будь-кого порвуть на місці. Тому пускають попів, музик та іншу публіку яка по ділу нічого не каже, але й формального приводу щоб розігнати Майдан нема. Справа у тому, що суспільство наше ще не зрозуміло що до чого, вважаю, і з оцією своєю дезою що ллється з екранів та ЗМІ як раз і можуть вважати що майданівці – це справді якась купка злочинців. Через ЗМІ інформація якось швидше долітає за кордон ніж до східних районів країни. Тим самим часом ТБ трошки почало майданити, процес йде, тобто, репетиція та підготовка до чогось більшого. Хто раніше підготується той і виграє. Тому нам всім треба проводити репетиції та навчання на повному серйозні та швидко рости та переконувати.
З свого далекого боку я раджу майданити не тільки в Києві, а де хто живе. Я тут писала у коментарі таке, і щоб не повторюватись, приклею сюди. От дивіться, дуже позитивна річ: дніпропетровці вийшли та пройшлися на підтримку київського майдану і заодно вимагали розігнати нинішній склад місцевої ради через крадіжки комунального майна. Аби ми як совєцькі люди не заморачували ся високими метами, бо боротися за себе вважається звичаєво нєпрілічно, а говорили б в основному про місцеві проблеми, а місто величеньке та значне, а не про загальну ситуацію про яку «обьіватєль» ще не роздуплився, хоча б з хитрості, хоч і щиро і потрібно, зібрали б, нмд, куди більше прихильників, що і спромагалося довести.
Нам заважають прості речі. От, наприклад, мусимо якось привчити себе що думка однієї людини – варта. Совок нас дуже довго відучував бути «скромніше» і «прислухатися до колективу». Тепер треба навчитися зворотному: щоб колектив швидко навчився підхоплювати та втілювати окремі думки, без дискредитацій тих хто радить, якщо вони кажуть слушні речі, чи йдуть від сумління, а не від бажання саботувати. Тому також важливо навчитися розрізняти. "Авторитети" та "моральна совість нації" деколи просто страйк якийсь етичний та повна хитрожопість! Совєцька демагогія та казання чого справді не думаєш, а що "треба". Ми не "низи" як прийнято вважати, але те "почую кожного" вже на часі і не вживатимемо то як глузування чи демагогічне знущання.
Досі дуже модно підписувати петиції. Чим більш численні, тим краще. «Нам не достає чотирьох голосів щоб витягти Юлю», «підпишіть петицію щоб заморозити ворів у законі». Може усі ці підписи то і правильно, але привчає до думки що наш голос окремо нічого не вартий. Треба тільки зібратися величезною кількістю щоб набув ваги. А от голос якогось «експерта» чи «політолога» яку б відверту брехню чи маячну не ніс, прийнято вважати чомусь «офіційним» та «легалізованим». Але всім совєцьким людям мусить бути зрозумілим що петиції - це тільки імітація демократії, як і майданні «Вече». Тому що нема обговорення, не будуть почуті поправки, добавки, зауваження. Влада, навіть за нашим власним підписом чи особистою присутністю на зборах, по суті, залишається глухою.
Приємно послухати інтерв’ю з, наприклад, Порошенко чи Богословською. На відміну від діячів ПР, які говорять повними маразмами, вони говорять слушні речі. Луценко також, кажуть, подорослішав. Але навіть коли, наприклад, Богословська розповідає про свою родину, як їм погрожують через вихід з ПР, я точно знаю, зо вона цілком байдужа до набагато гірших кривд, погроз, які стаються з подібними родинами. Порошенко ніяк не бачить (ні Богословська) своїх власних огріхів тому що вже багато років живуть багатими людьми при владі. Вони думають що суспільство «спить» і не розуміють, що їм просто важко довіряти, тому що вони думають, що особливі, а решту «електорату» зроблено з зовсім іншого тіста. Поки вони не зрозуміють що також є «пересічні» чи що багато хто на «вулиці» таким не є, співпраця буде неможливою. І це я говорю не тому що я «д’Артаньян» як мене звинувачували на днях, чи тому що я «проти всіх», а тому що я хочу вірити, що можу посприяти діалогу та бути почутою.
Дякую за увагу.
Також рекомендую допис gloria-ma «дорога до свободи».
а можна узнати, де і коли проходило обговорення кандидатур?
чи все відбулось в найкращих традиціях - список на колінці написали партійні бонзи?
та йопт!
gloria-ma "про список політради новоутвореного об'єднання Майдан"
З іншого боку, може і краще до мікрофону на Майдані зараз нікого не пускають. Щоб не було прямих призовів до заколоту. Нову владу прийдеться однаково легітимізувати, а підготовча робота ще не виконана. Бо кажуть що люди зібралися дуже революційно налаштовані, і тільки прийди команда будь-кого порвуть на місці. Тому пускають попів, музик та іншу публіку яка по ділу нічого не каже, але й формального приводу щоб розігнати Майдан нема. Справа у тому, що суспільство наше ще не зрозуміло що до чого, вважаю, і з оцією своєю дезою що ллється з екранів та ЗМІ як раз і можуть вважати що майданівці – це справді якась купка злочинців. Через ЗМІ інформація якось швидше долітає за кордон ніж до східних районів країни. Тим самим часом ТБ трошки почало майданити, процес йде, тобто, репетиція та підготовка до чогось більшого. Хто раніше підготується той і виграє. Тому нам всім треба проводити репетиції та навчання на повному серйозні та швидко рости та переконувати.
З свого далекого боку я раджу майданити не тільки в Києві, а де хто живе. Я тут писала у коментарі таке, і щоб не повторюватись, приклею сюди. От дивіться, дуже позитивна річ: дніпропетровці вийшли та пройшлися на підтримку київського майдану і заодно вимагали розігнати нинішній склад місцевої ради через крадіжки комунального майна. Аби ми як совєцькі люди не заморачували ся високими метами, бо боротися за себе вважається звичаєво нєпрілічно, а говорили б в основному про місцеві проблеми, а місто величеньке та значне, а не про загальну ситуацію про яку «обьіватєль» ще не роздуплився, хоча б з хитрості, хоч і щиро і потрібно, зібрали б, нмд, куди більше прихильників, що і спромагалося довести.
Нам заважають прості речі. От, наприклад, мусимо якось привчити себе що думка однієї людини – варта. Совок нас дуже довго відучував бути «скромніше» і «прислухатися до колективу». Тепер треба навчитися зворотному: щоб колектив швидко навчився підхоплювати та втілювати окремі думки, без дискредитацій тих хто радить, якщо вони кажуть слушні речі, чи йдуть від сумління, а не від бажання саботувати. Тому також важливо навчитися розрізняти. "Авторитети" та "моральна совість нації" деколи просто страйк якийсь етичний та повна хитрожопість! Совєцька демагогія та казання чого справді не думаєш, а що "треба". Ми не "низи" як прийнято вважати, але те "почую кожного" вже на часі і не вживатимемо то як глузування чи демагогічне знущання.
Досі дуже модно підписувати петиції. Чим більш численні, тим краще. «Нам не достає чотирьох голосів щоб витягти Юлю», «підпишіть петицію щоб заморозити ворів у законі». Може усі ці підписи то і правильно, але привчає до думки що наш голос окремо нічого не вартий. Треба тільки зібратися величезною кількістю щоб набув ваги. А от голос якогось «експерта» чи «політолога» яку б відверту брехню чи маячну не ніс, прийнято вважати чомусь «офіційним» та «легалізованим». Але всім совєцьким людям мусить бути зрозумілим що петиції - це тільки імітація демократії, як і майданні «Вече». Тому що нема обговорення, не будуть почуті поправки, добавки, зауваження. Влада, навіть за нашим власним підписом чи особистою присутністю на зборах, по суті, залишається глухою.
Приємно послухати інтерв’ю з, наприклад, Порошенко чи Богословською. На відміну від діячів ПР, які говорять повними маразмами, вони говорять слушні речі. Луценко також, кажуть, подорослішав. Але навіть коли, наприклад, Богословська розповідає про свою родину, як їм погрожують через вихід з ПР, я точно знаю, зо вона цілком байдужа до набагато гірших кривд, погроз, які стаються з подібними родинами. Порошенко ніяк не бачить (ні Богословська) своїх власних огріхів тому що вже багато років живуть багатими людьми при владі. Вони думають що суспільство «спить» і не розуміють, що їм просто важко довіряти, тому що вони думають, що особливі, а решту «електорату» зроблено з зовсім іншого тіста. Поки вони не зрозуміють що також є «пересічні» чи що багато хто на «вулиці» таким не є, співпраця буде неможливою. І це я говорю не тому що я «д’Артаньян» як мене звинувачували на днях, чи тому що я «проти всіх», а тому що я хочу вірити, що можу посприяти діалогу та бути почутою.
Дякую за увагу.
Також рекомендую допис gloria-ma «дорога до свободи».
![[identity profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/openid.png){kind=small}
no subject
Date: 2013-12-22 07:19 pm (UTC)no subject
Date: 2013-12-22 07:24 pm (UTC)