Дякую Глорії що показала. Український поет Григорій Чупринка

[chita_i]

"Дивилась якось сюжет зі Львова. Журналіст запитував перехожих, чи вони знають, хто такий "генерал Чупринка", по вулиці якого вони йдуть.

Можливо розраховував на лузли, як то буває в подібних випадках. Але фіг там: практично всі сказали, що Чупринка то підпільний псевдонім Романа Шухевича.

А я, треба сказати, трохи засмутилась. Чомусь була впевнена, що вулиця генерала Чупринки названа в честь Григорія Чупринки, "генерал" мене бентежив і все ж.

Можливо тому, що називати вулицю одним із багатьох псевдонімів - невелика фантазія, при тому, що вул.Шухевича у Львові теж є, а Григорій Чупринка сам по собі заслуговує на те, щоб щось назвали в його честь.

...Те, що Роман Шухевич взяв собі такий смішний псевдонім - не випадковість. Доля Чупринки, його цільна натура і життя, яке він віддав за Батьківщину -викликали повагу і бажання наслідувати."

gloria-ma "Чупринка"

НЕВЖЕ?

По широких степах України
І по різних далеких кутках
Ми згинаєм робітницькі спини
І тримаєм всю працю в руках.

Тільки з праці тієї не досить
Навіть хліба для наших дітей,
Бо лихий соціальний недосвіт
Зупиняє довільних людей;

Зупиняє од руху, од світу
Благородних високих ідей,
Що виводять із давнього гніту
До братерства і волі людей.

Що ведуть їх під прапор науки
І навчають людей в боротьбі
Поважати робітницькі руки
І прийматись за працю собі.

Ми працюєм без міри, без ліку
На широких степах, на морях,
Ми вкорочуєм працею віку
В наймитах, в грабарях, в шахтарях.

До життя ми всі засоби людям
З підневільної праці дали, -
То невже ми того не здобудем
І собі, що другим здобули?


ЗАБЛУДЛИЙ ОГОНЬ
М. І. Степанову

То повіє, то ущухне
Буйний вітер на роздолі...
Глянь — мигне та й знов потухне
Огоньок заблудлий в полі.
Глянь — дрижить,
Біжить,
Палає,
В далеч промінь посилає,
Миготить,
Летить,
Як дух!..
Глянь — потух!
То повіє, то ущухне
Буйний вітер на роздолі...
Глянь — мигне та й знов потухне
Геній Духу в чистім полі.

1909