Етіміологія слова "провокація"
Jan. 4th, 2014 11:59 amPROVOCAR
El verbo provocar viene del latín provocare (llamar para hacer salir, estimular, provocar, desafiar), compuesto del prefijo pro- (hacia adelante), y el verbo vocare (llamar), cuyos numerosos compuestos en latín nos han dejado palabras como revocar, convocar, invocar, abogar y abogado, y de cuya raíz también vienen palabras como vocación, vocablo y vocabulario.
Vocare procede de una raíz indoeuropea *wekw- (hablar) que también da en latín la palabra vox (voz, palabra, expresión), de la que proceden voz, vocear y vociferar. Esta raíz indoeuropea presenta en griego una característica transformación de la labiovelar (kw) en labial (p), y nos ha dado la palabra griega épos (palabra, relato, manifestación oral), de donde proceden épico y epopeya.
Звідси
Як коротко перекласти:
Дієслово "провокувати" походить з латині provocare (звати щоб примусити вийти, стимулювати, кидати визов) складено з префіксу pro- (напрямок вперед), і дієслова vocare (звати), що є складовою великої кількості слів у латині.
Vocare походить з індоєвропейського коріння wekw- (промовляти) що також є латинським словом vox (голос, слово, вираження).
El verbo provocar viene del latín provocare (llamar para hacer salir, estimular, provocar, desafiar), compuesto del prefijo pro- (hacia adelante), y el verbo vocare (llamar), cuyos numerosos compuestos en latín nos han dejado palabras como revocar, convocar, invocar, abogar y abogado, y de cuya raíz también vienen palabras como vocación, vocablo y vocabulario.
Vocare procede de una raíz indoeuropea *wekw- (hablar) que también da en latín la palabra vox (voz, palabra, expresión), de la que proceden voz, vocear y vociferar. Esta raíz indoeuropea presenta en griego una característica transformación de la labiovelar (kw) en labial (p), y nos ha dado la palabra griega épos (palabra, relato, manifestación oral), de donde proceden épico y epopeya.
Звідси
Як коротко перекласти:
Дієслово "провокувати" походить з латині provocare (звати щоб примусити вийти, стимулювати, кидати визов) складено з префіксу pro- (напрямок вперед), і дієслова vocare (звати), що є складовою великої кількості слів у латині.
Vocare походить з індоєвропейського коріння wekw- (промовляти) що також є латинським словом vox (голос, слово, вираження).
no subject
Date: 2014-01-04 06:10 pm (UTC)Ще й провокація до цієї родини відноситься, виходить.
no subject
Date: 2014-01-04 06:21 pm (UTC)no subject
Date: 2014-01-04 06:29 pm (UTC)Я користуюся англомовним etymonline.com (http://www.etymonline.com/), про який не знає, мабуть, тільки лінивий, ну і гугл останнім часом радує, який розуміє команду etymology
no subject
Date: 2014-01-04 07:11 pm (UTC)no subject
Date: 2014-01-04 06:26 pm (UTC)суть така: у словах "ВОКаліст" та "спіВАК" оті виділені "ВОК=ВАК" можуть мати спільне походження (але я тут не категоричний, просто міркую, казка для дітей :)...)...
(а... ну й любителів цитувати всякі словники прошу не турбуватися з коментарями - спеціально повторюю: "казочка")...)
no subject
Date: 2014-01-04 06:31 pm (UTC)no subject
Date: 2014-01-04 06:37 pm (UTC)але я маю досвід спілкування з патентованими словникознавцями (особливо Фасмера) - то щоб не чіплялись, кажу - "казочка"...)
no subject
Date: 2014-01-04 07:13 pm (UTC)no subject
Date: 2014-01-04 07:22 pm (UTC)no subject
Date: 2014-01-04 08:59 pm (UTC)no subject
Date: 2014-01-04 09:15 pm (UTC)no subject
Date: 2014-01-04 09:48 pm (UTC)no subject
Date: 2014-01-04 09:53 pm (UTC)Навіщо Ви її пишете - просто так? Чи хочете тим щось сказати?)
А якщо "не скоріше"?)
no subject
Date: 2014-01-04 10:01 pm (UTC)no subject
Date: 2014-01-04 10:04 pm (UTC)no subject
Date: 2014-01-04 10:10 pm (UTC)no subject
Date: 2014-01-04 10:19 pm (UTC)але тут - просто ЖЖ, людина написала допис на етимологічну тему, і кожен, кому то цікаво, може висловити свої міркування. Можете зауважити - я свої міркування - можливо й хибні - намагаюсь обгрунтовувати. Власне від того процесу я й отримую певне задоволення.
Зауважте також, що Ви ніяк практично не обгрунтовуєте своїх тверджень - Ви їх просто формулюєте, потім щось забираєте, на чомусь далі наполягаєте, але аргументів нема. Ще ви постійно оперуєте аргументом, що є фахівці, є нефахівці, Ви не фахівець.
І я не фахівець.
І автор допису не фахівець.
Фасмер - фахівець. Але в нього написано немало дурниць стосовно українського словотвору.
Що робити? може попросите автора допису витерти його? - адже ми тут всі одні нефахівці...)
але я ж не шлю свої думки в мовознавчий журнал - а тут мені їх висловлювати начебто й не заборонено.
І автор допису не протестувала наразі.
Чому б взагалі не говорити по суті справи, замість того, щоб постійно кивати на те, що ми - не фахівці - мовознавці...? як вважаєте?)
no subject
Date: 2014-01-04 10:24 pm (UTC)no subject
Date: 2014-01-04 10:25 pm (UTC)no subject
Date: 2014-01-04 10:30 pm (UTC)2. Я нічого із того, що сказав назад не забирав.
no subject
Date: 2014-01-04 10:38 pm (UTC)no subject
Date: 2014-01-04 10:51 pm (UTC)no subject
Date: 2014-01-04 09:34 pm (UTC)Наведу Вам приклад.
В литовській мові слово pilti означає "лити". Причому коренем є pil, ti - закінчення...
Проте нема жодних сумнівів у тому, що то слово споріднене із слов"янським "лити", звуки "л", "т" є спільною індоєвропейською платформою, що залишилась від відповідного протослова, що існувало десь на історичній стадії балто-слов"янської єдності. Але потім балтійські племена пішли свохїм шляхом, у литовців до того слова спереду приєдналося pi і утворилося pilt - а далі оскільки в них, як і в нас, закінчення дієслів у невизначеній формі є ti , то одне t скоротилося... щоб то розуміти і вільніше тим оперувати, треба дещо більше знати, наприклад: дощ - lietus (звертайте увагу на наявність і черговість в першу чергу приголосних l , t), лиття - liejimas, lieti - виливати і т.д... так що pi - колишній префікс, близький по значенню до "по", який з плином часу став коренем.
Ще приклад. Слово "повна", литовською pilna. Зверніть увагу - в нас "по-", в литовців "pi-". І там і там - це коренева частина. А утворено слово з "по віна=по вінця", тобто "по край посудини", де "по-" навіть не префікс, а початково - окреме слово...
Ще приклад: слово "тиждень" - утворено від словосполучення "ті ж дні" (дні, що повторюються) = "тиждні=тижні".
Я вже не кажу, що семантика словосполучення "ті ж дні" не дозволяє побудувати форму для однини - отут "тиждень" і є певним Франкенштейном, але воля народу - понад усе. Хоча, якщо керуватись формальною логікою, в однині мало б бути "тойжедень = тойжень=тожень", якось так... але залишилось від множини "ті ж", але замість "дні" - "день", і маємо "тиждень". Етимології не зрозуміти без "тижні=ти ж дні". Але про що мова - "ті=ти" тут початково є окремим словом в словосполученні, проте в "тижні" то вже частина кореня.
В тому ж ключі і моє доволі розлоге пояснення можливого словотвору слова "співати = спі+вакати-ка", з якого Вам усвідомилось тільки те, що Ви написали стосовно "вак": "виділення "вак" - це Франкенштейн :) " ...
:)
no subject
Date: 2014-01-04 10:00 pm (UTC)no subject
Date: 2014-01-04 10:10 pm (UTC)І не стверджував тому, що ніякої такої логіки я в тому не вбачаю.
Я в тому вбачаю лише те, що в різних сучасних мовах індоєвропейської групи збереглися свої унікальні статистики (статистичні набори, сліди) більш ранніх епох, коли сучасних мов ще не існувало, але вже існував якийсь спільний базис. Є така статистика в латинській, є така статистика в українській та інших мовах. І в окремих випадках є перетини. Як от, можливо, з отим "вок-вак-вук-вк" - у слов"янських (чому ж тільки українська?) і в латині...
а взагалі то Ви мене вже не перший раз дивуєте)
no subject
Date: 2014-01-04 10:31 pm (UTC)no subject
Date: 2014-01-04 10:44 pm (UTC)тоді вже і Ви мене вибачте - я як входжу в азарт, то теж не надто церемонюся з опонентами)
а взагалі, по при локальні прикрості, такі суперечки корисні - я маю надію, що раніше чи пізніше ми "притремося" і тоді задоволення від взаєморозуміння буде значно більше, ніж прикрості від взаємонерозуміння...)
я на то сподіваюсь!)
так що - з Новим роком і Веселих Свят! )
і автора допису - теж)
дякую за можливість трохи "розігріти котли" - а то я був то все вже зовсім закинув...
правда, я потроху до тої тематики холону - гуманітарні галузі то все таки більше "говорильня" і "консенсус"...
троха втомлює...)
no subject
Date: 2014-01-04 10:13 pm (UTC)no subject
Date: 2014-01-04 10:35 pm (UTC)Якби я не знав, хто то пише, ніколи б не повірив!)
<, і нічим не підтверджена, > - дзвакати, квакати, вякати, чвакати, гаВКати, мяВКати і т.д... для Вас то не аргументи - що вдіяти, розум у математиків влаштований інакше, ніж у фізиків, відома річ!)
<в той час коли проста теорія "спів+ак" - стандарнтий словотвір української мови> - так, але Ви ж самі далі пишете:
< і ніяких аргументів вважати її незадовільною немає> - Ви повинні пояснити тоді етимологію отого "спів-", до якого додається "-ак". Якщо маєте задовільне пояснення, тоді так - немає аргументів вважати її незадовільною.
Якщо такого пояснення нема, тоді аргументи - є.
І я свій пост почав саме з того, що вказав, що задовільного пояснення - нема.
Але якщо Вам до смаку пояснення Фасмера "петь" від "поить" - то на то, як в нас кажут, нема ради...)
no subject
Date: 2014-01-04 10:50 pm (UTC)Квакати, вякати, гавкати - звуконаслідування, і ніякого відношення до теми розмови не має. "к" тут теж часом частина суфікса (наприклад у "гавкати") і те, що воно поряд із "в" - випадковість. Ви знову поєднуєте куски двох морфем в одну.
Етимологія кореня "спів" - зовсім інша тема.
Взагалі нам краще припинити цю розмову.
no subject
Date: 2014-01-04 10:54 pm (UTC)я не наполягаю на своїй версії категорично... нехай це - спроба об"єднати певні факти...
Ви ж її намагаєтесь спростувати, але у Вас нема етимології "спів-" (чому ж це інша тема?), в іншому місці Ви кажете - випадковість, ще десь - звуконаслідування...
в нас нема критеріїв для оцінки тверджень і заперечень...
Ви вірите Фасмеру , я - ні... впевнений, що українською мовою він не володів...)
на тому - все... допобачення!)
no subject
Date: 2014-01-04 11:08 pm (UTC)