Про інклюзивність та толерантність

[chita_i]

Не так давно у Глорії зайшла мова про те, кого можна і кого не можна поважати у нашому житті gloria-ma «А от, ви як гадаєте, шановні друзі, чи всякі погляди заслуговують на повагу?». zig_master написав цікавий коментар, який я, як завжди придумщиця, прочитала як щось своє і склала декілька пунктів, з якими автор погодився тільки частково. Ось вони:

zig_master
26 грудень 2013 14:18 (local)
У мене в цьому плані просто: ті погляди і люди заслуговують на повагу by default, якщо вони демонструють/містять у собі повагу до мене. Ну і навпаки (неповага -> неповага). Якщо нічого подібного вони не містять і не несуть, можна одразу переходити до суті, або ж згадати про Високе (там, про життя, ітд)

Щодо ворогів, все значно складніше. Якщо людина себе оголошує моїм ворогом, це обов'язково треба враховувати, але це зовсім не означає, що вона насправді ворогом є. Проблема в тім, що протистояння між людьми вкрай рідко мають органічне, насущне походження. Навпаки - у разі конфлікту природніх інтересів люди схильні уникати ворожнечі до останнього, а то й обманюватись. А зазвичай ворожнечі ґрунтуються на якихось абстрактих уявленнях у різних системах координат, себто має місце диспозиція поглядів на сутність конфлікту. Або просто на бажанні конфлікту, як такого.

Грубо кажучи, 95% конфліків лежить у площині "як", а не "що", тому якщо люди і ворогують, то частіше за все розбирають, хто як кого зрозумів, а не вдаються до протистояння, точок якого може взагалі і не бути. Кому як, а мені це не цікаво і банально шкода часу.

chita_i
26 грудень 2013 14:25 (local)
Можна сказати так?
1. Я поважаю тільки тих хто враховує мої інтереси.

2. Не всі задекларовані вороги насправді ними є і не всі задекларовані друзі - також.

3. Люди спромагаються уникати природних конфліктів до останнього.

4. Диспозиція поглядів формує сутність конфлікту.

5. Переважна більшість конфліктів є непорозуміннями форми, а не змісту і тому просто не існують. Тому можливо їх улагодити як мати коректного уявлення площин "як" і "що".

Мені сподобалось! Дякую. )

З пункту 5, та й з інших, виходить, що більшість конфліктів що нібито роздирають Україну є просто надуманими ЗМІ з мало благородною ціллю олігархії та інформаційної війни з московським Кремлем руками агентів та «експертів-консультантів» розділяти та панувати. Тому, як відкинути цей переляк, насправді залишаться мало невирішених проблем і вирішити їх можна буде тільки силою певного роду, і ніяк не толерантністю. Бо є у суспільстві насправді без примусу не вирішувані проблеми і казати що ми знайдемо якийсь спільний ґрунт для вирішення – це страждати хворобою лицемірної толерастії, на яку мені так дотепно колись вказав Отец Фёдор:


otec_fyodor_mp (from 149.172.115.93)
19 грудня 2013, 16:57:38 Local

Істєнно глаголітє. Для політоти головне, щоб раби сиділи тихо-мирно і бєспорядків нє нарушалі.


chita_i (from 190.212.58.235)
19 грудня 2013, 17:01:32 Local

І під прапорами ходили правільними! І богам вклонялися ввєрєньім! І вигукували все по підказці не менше ста разів щоб до самого тупого дійшло і закарбувалося! А як ні - то провокатори.


otec_fyodor_mp (from 149.172.115.93)
19 грудня 2013, 17:24:36 Local

І шоб консєнсус був і духовность (МП)! Ібо как говоріт по случаю і бєз случая Мєркєль: Wir müssen eine gemeinsame Lösung finden.


chita_i (from 190.212.60.101)
19 грудня 2013, 19:18:44 Local

Я от не спостерігала за Меркель особисто, але спільне рішення це як раз добре мені здається! Гірше коли це рішення приходить "згори"!


otec_fyodor_mp (from 149.172.115.93)
20 грудня 2013, 04:41:17 Local

Добре то добре, але вона цю фразу ліпить куди треба і не треба. Та і не завжди спільне рішення можна знайти, особливо коли у сторін "разногласіє по аграрному вопросу", як в тому анекдоті.


chita_i (from 190.212.23.254)
20 грудня 2013, 07:22:33 Local
Анекдота не знаю. Можете розказати. Заінтригувало. Але це ж магічна фраза! Хіба ви не помітили? Вона мусить подобатись усім! Якщо робити що сказано, буде чудово як можливо. Якщо казати для понта - то демагогія.

otec_fyodor_mp (from 149.172.115.93)
20 грудня 2013, 12:14:31 Local
— у меня с большевиками расхождение только по аграрному вопросу, — говорит Рабинович. — Они хотят, чтобы я лежал в земле, а я хочу, чтобы они лежали в земле!

> Хіба ви не помітили? Вона мусить подобатись усім!
З Меркель за цю фразу всі давно сміються. Див., наприклад, починаючи з 3:15

Справа у тому, що не толерантність до певних явищ є імунітетом суспільного організму. Ясно, що щоб бути інклюзивним, мусимо постійно незначно мутувати щоб бути гнучкішими до природного здорового середовища мешкання. Тим не менш, усілякі «хвороби» у вигляді шкідливих провокаторів (бо провокатори бувають і корисні) як то інформаційні та посадові війни та мімікрія під здорове не можуть толеруватися у принципі і просити «організм» не зважати на «органи» та мовчечки «опускатися на дно» є грубою маніпуляцією з боку вбивць нашого імунітету. Але, ще раз підкреслюю: таких проблем дуже мало і «помирити» громадян пильніше придивившись один до одного та знайти загальну мову є як раз на часі.

Comments

[nekrashevych.livejournal.com]

Як на мене то на повагу заслуговує лише право на погляди і право на їх висловлення. А чому я повинен поважати ідіотів і їхні ідіотські погляди?

[chita-i.livejournal.com]

Ви маєте на увазі інтелектуальний рівень чи набір упереджень?

[nekrashevych.livejournal.com]

У першу чергу набір упереджень. Але це часто (не завжди) пов’язані речі.

[chita-i.livejournal.com]

Але наші упередження сильним образом залежать від середовища. Нас у дитинстві програмують як роботів наші батьки, громада, суспільство, держава. Людина стає носієм упереджень. Ясно , може бути нам дуже шкідливих. Тоді повертаємось до першого пункту нашого списку? Я поважаю тільки тих хто враховує моі інтереси?

[nekrashevych.livejournal.com]

Так, залежать дуже сильно. Але це нічого не міняє. А щодо врахувань моїх інтересів, то, наприклад антисеміти до моїх інтересів ніяк не стосуються, але я їх зневажаю.

[chita-i.livejournal.com]

Це ви правильно говорите. Так і має бути. Не тільки особисто вас. Тоді може додати "ще і тих, кого я вважаю цінним?"

[nekrashevych.livejournal.com]

Ну, якщо це достатньо широко це сформулювати, то причина для зневаги повинна існувати, тому мабуть так.

[chita-i.livejournal.com]

Мені здається що без причини нічого не буває, навіть якщо нам здається що це посто так чи це особистий жест. Несе життєво важливе для нас навантаження. Я вважаю, що мусить бути і причина для поваги і причина для зневаги.