Неробство

[chita_i]

Люди є паразитами по визначенню. Найбільшим зиском для індивіда є щоб було подешевше (бажано, безкоштовно) і з мінімальною затратою власних сил. Такі ми енергозберігаючі агрегати. У певних умовах, як у совку наприклад, розмножуються люди, які хочуть тільки красти неважливо від рівня де вони сидять і кількості того що вже вкрали. Тих хто не краде вони зневажають, а тим хто має хист красти багато вони заздрять і поважають їх. Вони не хочуть розмов і ідей. Єдине що їх цікавить це гроші. Єдине що керує ними це страх. Коли такі люди примушені працювати, якість їхньої праці не залежить від наданої оплати, тільки від загрози опинитись поза пірамідою примусу. Навіть винагородженні дуже щедро, вони однаково працюють погано, або тільки роблять вигляд що працюють. Тобто, паразитують. Беруть без повернення і відновлення. «Коси и забивай» (вербальна сучасна трактовка серпа і молота нібито знарядь праці) стало невимовним принципом життя. Сучасні «принципи» які мають сучасні громадяни України від президента до прибиральниці сильно деформовані вищеописаним фактом. Фактично у таких суспільствах оплата за роботу буває зворотньо пропорційною суспільній користі праці.

Але не всі суспільства мають за абсолютну істину такий паразитизм. Справа у тому, що такі принципи життя є нестійкими, тому що ресурси на яких паразитуєш є вичерпними, і підкорення нових ареалів не є безкінечним. Крім того, у інфо-суспільствах найбільш вигідні практики розповсюджуються швидко і наслідувати їх хочуть вже не тільки купка «присвячених» фашистів, а й ті кого претендувалося експлуатувати. «Ви робите вигляд що нам платите, а ми робимо вигляд що працюємо» стало лемою та суспільним договором.

Коли емансиповані жертви (а саме вони складають тіло цієї тварино-народженої практики примітивного не-симбіозу) потрапляють в умови праці де мають від кількості корисного собі та роботодавцям (замовниками) виробленого, вони лікуються та стають більш суспільно корисними людьми. Але коли держава підтримує усіма звичаями та законами саме грабіжницькі практики, вона муситиме припинити існування у такому вигляді та буде поділена новими паразитичними угрупуваннями що спромагаються розширити свій ареал. Доки не перетвориться на непридатною для життя і почне повільно відновлюватись природним чином.

Але це не вся «правда». Є речі, які у нас визивають ентузіазм «не на продаж». Які ми робимо не тому що «так треба» щоб вижити, а нібито щось таке, що з першого погляду не є особливо корисним для суспільства чи якось життєвоважливо підтримує нас самих. Якась продуктивна діяльність не пов’язана з фізіологічною підтримкою нашого організму та продовженням роду, але щось що приносить нам справжнє задоволення. Може бути фізичною чи інтелектуальною працею. Щось може і не легке нам робити, але на яке ми можемо витрачати час та сили не рахуючи і навіть так отримувати задоволення.

У сучасних мовах це «неназване» нібито не існує, через дзеркало викривлене під експлуататорів ми навіть його не виговорюємо, а тому воно «не існує». Бо «кустар» таки працює щоб торгувати, та і саме слово не говорить про «конкурентноспроможність». «Любитель» «хоббі» теж попахують онанізмом. Нема визначення нема явища!

Під час сходу індустріальної епохи (про більш історичні часи не пишу, бо не маю інформації) коли школи стали потрібні для обслуговування машин та просування науково змістовних професій (які раніш були просто ретрансляторними на початку) людей спромагалося вузько спеціалізувати (через низку упереджень та для кращої експлуатації) у «західному» світі та робити загально-освіченими неуками у совку (для можливості ефективніше красти чужі ідеї та не «зариватися» перед «начальством»), але безперечне досягнення стандартизації робітничого «ресурсу» була видна зразу. Нині у сучасній теорії найефективнішої експлуатації спромагається знайти більш «індивідуальний» підхід до талантів що вбивають в більшості з нас ще в дитинстві, та спробувати витерти межу між робочим та приватним часом, між особистим та корпоративним життям. Шукаються більш «людяні прив’язки» до «начальства» і наше примітивне морально застаріле суспільство губиться у цих нововведеннях.

А у вас визиває відразу слово "праця" чи "робота"? Чим би продуктивним (окрім розмноження) ви воліли займатись по внутрішньому зову?

Comments

[kondybas.livejournal.com]

"..Люди є паразитами по визначенню.."

Починаючи з цього місця можна лупить, як сидорову козу, за кожну тезу і силогізм.
Якщо все написане - всерйоз, то треба бить.
Якщо це провокація - окрема розмова.

[chita-i.livejournal.com]

Все що я кажу є певною провокацією, бо навіщо писати боголєпні речі які нікого не колишуть. але луплення мене б розважило. Тому, подробніше з цього місця. Бо погрози без виконання читати нецікаво і не страшно. ;)

[thatsomeones.livejournal.com]

Питання: якщо всі люди паразити - то хто тоді господар паразиту (тобто той за рахунок кого живиться паразит)?

[chita-i.livejournal.com]

Добре запитання, мені подобається. В дитинстві люди паразитують на батьках. Як підростають паразитують на суспільно нижчих або залежніших (жінках, чоловіках, підлеглих по роботі, немодних расах та етніях, природі, тощо). Але є частка людей які є виробниками, примусово або добровільно, і паразитують набагато менше ніж віддають назад. За рахунок цього виробництва і виживає людство. Але набагато більшою мірою воно виживає з індискрімінованоі експлуатаціі природних ресурсів. Але вони вже закінчується, тому мріють про космос. Також частка потрібних ресурсів ненерується у симбіозі.

[thatsomeones.livejournal.com]

Ще одне питання. Те, що паразитувати на природі, жінках, чоловіках - це логічно. А яким чином сюди стосується таке глобальне поняття як раса чи етнос?

[chita-i.livejournal.com]

Чорні - негри, азіати - чурки. Українці - селюки. Заробітчани - зрадники родінки. Ну і так далі. Чи подробніше розписати?

[thatsomeones.livejournal.com]

Ну і а яким чином, це відноситься до паразитування? Тут ми спостерігаємо просто слова і більше нічого. А саме паразитування означає якусь матеріальну вигоду, чи не так?

[chita-i.livejournal.com]

А яким чином ви вважаєте я можу примусити вас бути моім господарем? Я вам розкажу що ви загалом нічого не варті, не маєте здібності до самоадміністрування і я просто ласку вам зроблю як візьму всі ваші справи та приналежності в своі руки. Як ви мені повірете і не станете відбиватися, ви - мій host. Просто слов не буває. Слова є силоє що рухає матерію. Тільки треба вміти. Пам,ятаєте як в кіно про Харрі Потера іх вчили як правильно cast a spell? Метнути заклинання? Ггггг

[thatsomeones.livejournal.com]

Приклад із історії - колонізаторська політика. Типу ця раса недорозвинена ми несемо їм цивілізацію (тобто насправді сировинний придаток). Я правильно зрозумів?

[chita-i.livejournal.com]

Наприклад. :)

[tin-tina.livejournal.com]

Ні, відрази не викликає. Фактично, я тільки тоді добре й почуваюся, коли зайнята якоюсь роботою, бажано щоб цікавою.

[chita-i.livejournal.com]

Аналогічно, шеф! (як у слєдствіє вєдут колобки). Ви точно описали що відбувається зі мною!


Дякую з відповідь! А то ніхто зі мною не побігає, не попригає. Тільки приходять останнім часом казати мені яка я неадекватка і говорю про шо ні гадки зеленоі і ваще є якась загроза чужому его. Аж нудно, ій бо. ;)

[tin-tina.livejournal.com]

Я-товважаю, що неадекватка - це якраз я. Чомусь в мене незайнятий час спричинює несамовиті докори сумління. Отож я переважно сама себе й гризу :-)

[chita-i.livejournal.com]

Так, я теж можу себе вгризнути, але реагую з запізненням. Взагалі я так "распатворілась" що хочу робити тільки те що хочу. Вік, мабуть.

[chita-i.livejournal.com]

Але я люблю працювати. Є речі над якими я можу сидіти днями і не відчувати що витрачаю час чи хотіти бути у іншому місці чи робити щось інше. Найбільш що мене достає це топтання на місці та примус сидіти і робити вигляд що працюєш. Або ходити на роботу що забирає більшість світового дня коли не робиш нічого особливо корисного чи отрумуєщ за це ніщо ні морально ні матеріально.

[tin-tina.livejournal.com]

Повністю приєднуюся!