До непевноі зустрічі

[chita_i]

Я вирішила що я припиняю на деякий час читати свою стрічку новин бо починаю вважати це безглуздим заняттям що забирає занадто багато душевних сил. Я так бачу суспільство в Украіні є критично незрілим щоб думати своєю головою, а передруки про те, як гебешніки москалі та денаціоналізовані в Украіні,влаштовують зникнення людей, з інсценіровками "бандерівців" що погрожують та якихось міфічних угрупувань що організовує сбу, тим часом як продовжується підкреслюватись мирний характер при зниклих та закатованих друзях, родичах, співгромадянах, я починаю питати себе чи не таку саму ілюзію бачу я як звинувачую бачити вас.

Усі показові катування так розмусолюються змі не тому що іхні хазяєва збурені обурені, а щоб залякати решту, бо на всіх сил не вистачить. У них сил як раз залишилось мало, але суспільство продовжує дозволяти себе тероризувати. Я не можу повірити що ми не маємо навчених достатньо чоловіків та жінок що можуть протистояти кривавим спектаклям влади. Тим не менш, інтернет ніяк не сприяє цьому. Робити погоду серед патерналістських голів стає легким. Побачимося якщо виживемо. Bye