Продовжуючи тему про нове як давно забуте старе

[chita_i]

Несподівано для себе, після дурного чергового запитання Writer’s Block про старі пісні «краще» виконані зараз, ще раз подумала, що самі касові північно-американськи «ужасники» у більшості своїй перероблені японські фільми, старі пісні повертаються, імперії крадуть культуру менших народів, та видають за свою. Ось почула «заводний» ритм, і виявляється, є і оригінал.

Watch on Vimeo

Італійські хлопці, якщо я не помиляюся, співають: “io no parlo americano” (я не говорю американською). І ось, вирвані з контексту слова (як історія України в совковому виконанні), про «віскі, соду і рок-н-рол» вже працюють на протилежну сторону.

Але коли народ робить чужу пісню своєю, то це не крадіжка, то комплімент:

"" (Watch on YouTube)