подибрю

[chita_i]

Окрім бєркутят яких тримають у жербацьких пост-совєцьких гуртожитках, задурених люмпенів що слідкують за рукою сили (це їхній мавп’ячій свідомості подобається «відньій мужчіна» Янукович, бо самець альфа абізян мусить бути великим по розміру і періодично усіх бити щоб нагадати місце кожного), хитких найманих офіціністів та ьінтіліґєнції «нє такіх как всє», є ще багато підтоптаних пільговиків та посередників спекулятивного владного наживання, які в обмін за свою москальськість дуже добре пристосувались до нинішньої суспільної розкладки. Це та срань що виходила нібито «чистити місто» або патякає в інтернеті навчаючи жити. В усьому цьому терористичному становищі якось непоміченою проходить їхня відморожена зухвалість та повний ігнор людей які оселились на Майдані поки оппо водить хороводи з політичними мерцями і просто небіжчиками які ще і не навчились політиці, тільки купили місце в зРаді. Вони є нічим не кращими за тих дегенератів-козачків що репетують «дай толька пріказ» і на камеру роздають колорадські стрічечки. Я впевнена, що вся ця срань не піде як Майдан буде дуже чемним до них. Вони нахабні і порядність сприймають як поступку своєму хамству. Тим часом вони є розповсюджувачами зарази підступної брехні, недомовок, перекручувань, конформізму, антиукраїнської пихи. Можуть бути навіть антисовєтчиками, але бачать українську громаду собі загрозою. Вони думають що належать до іншого класу. Це ті що були на початку 20 ст. бульйоном для фашизму, вони і зараз є тим середовищем. Їх можна тільки лякати. Бо поки вони лякають українців та мають неприємне враження самі від того що їхня картина світу виявилась не такою як вони чекали. Навіть СБУ приєдналося до терору. Втрачаючи бабло, бо з країнами прокаженими тероризмом не знаються «інвестори» та іноземний бізнес, вони плюють навіть на економічні інтереси і продовжують брехати як навіжені. Але політики не поспішають називати прізвищ. Вони знають але мовчать. Тому усі ті виступи «за Майдан» я бачу тільки як вимушене загравання. Майдан продовжує жити без широко відомих лідерів. Але вони є. Це не ті про яких пишуть у газетах та знімають репортажі.