Originally posted by
nazavzhdy at Оксана Забужко: Для тих, хто запитував про Коротича...
Оксана Забужко:
Для тих, хто запитував про Коротича, - витяг із нової книжки "Український палімпсест: З Оксаною Забужко розмовляє Іза Хруслінська", що готується до друку у видавництві "КОМОРА" (пер. з польської Д.Матіяш):
Якийсь час журнал «Всесвіт», редактором якого був Дмитро Павличко, намагався використовувати невеличкі прогалини у цій політиці і публікував в українських перекладах твори, яких ще не встигли перекласти на російську. Завдяки цьому увесь СРСР зачитувався «Всесвітом», аж поки радянська влада не зорієнтувалася, що до чого, і «Всесвіт» отримав по голові, а Дмитра Павличка звільнили. Його посаду перебрав Віталій Коротич , якому дуже швидко вдалося опустити часопис на доволі провінційний рівень супроти московської «Иностранной литературы», а також удвічі зменшити наклад видання. Це була людина цинічна, без жодних моральних засад, але редактор талановитий – міг з однаковим блиском і знищувати, і піднімати журнали. За часів перестройки він переїхав до Москви, очолив журнал «Огонек» і на замовлення влади зробив із нього найпопулярнішу в СРСР трибуну для ґорбачовської політики перестройки. Зараз він видає у Києві російськомовний таблоїд «Бульвар» – ось так! Дуже показовий кінець кар’єри.
Для тих, хто запитував про Коротича, - витяг із нової книжки "Український палімпсест: З Оксаною Забужко розмовляє Іза Хруслінська", що готується до друку у видавництві "КОМОРА" (пер. з польської Д.Матіяш):
Якийсь час журнал «Всесвіт», редактором якого був Дмитро Павличко, намагався використовувати невеличкі прогалини у цій політиці і публікував в українських перекладах твори, яких ще не встигли перекласти на російську. Завдяки цьому увесь СРСР зачитувався «Всесвітом», аж поки радянська влада не зорієнтувалася, що до чого, і «Всесвіт» отримав по голові, а Дмитра Павличка звільнили. Його посаду перебрав Віталій Коротич , якому дуже швидко вдалося опустити часопис на доволі провінційний рівень супроти московської «Иностранной литературы», а також удвічі зменшити наклад видання. Це була людина цинічна, без жодних моральних засад, але редактор талановитий – міг з однаковим блиском і знищувати, і піднімати журнали. За часів перестройки він переїхав до Москви, очолив журнал «Огонек» і на замовлення влади зробив із нього найпопулярнішу в СРСР трибуну для ґорбачовської політики перестройки. Зараз він видає у Києві російськомовний таблоїд «Бульвар» – ось так! Дуже показовий кінець кар’єри.