Неоформлена думка текст ні про що. Щось я втомилась.

[chita_i]

Я себе питаю: як їм вдається виглядати такими невидимими та неприступними? Весь цей час влада жила десь зовсім поруч з нами, буквально в декількох кілометрах, най і дещо відгороджена, але така фізично доступна. Читала той же інтернет що й ми, їздила по тим же дорогам, правда на кращих машинах, мала ті ж пори року. Але витворила такий інформаційний бар’єр, зробилась такою невидимою неприступною, прикинулася такою сліпою та глухою, що видавалось що ці «небожителі» живуть десь на іншій планеті. Крім того, інтелектуальна обмеженість більшості політиків та зайнятість хапальним реалом таки може й поселили їх у якийсь ілюзорний світ-мильну бульбашку, підкріплений закордонними виїздами, дорогими зайняттями, речами звичайного обивательства елітного економічного рівня. Тим не менш від того вони не зникли з нашої планети і продовжували бути нашими сусідами, хоча ЗМІ й створило їм штучний ареол неприступності. Про їхню цілком земну та сусідську дислокацію ми взнали від Автомайдану. Те що було раніше неприступним через мєнтовську охорону здавалося б здалося після кривавого бою. Але воно тільки причаїлось. Перейшло у режим передвиборного вичікування поки вибрані з тих хто нам скажуть так як нам скажуть тоді коли нам скажуть перед очима світу стануть легітимними. Тоді, коли вони знов почнуть красти, брехати і нас не помічати нам скажуть що ми самі винні, бо заслуговуємо на таких керівників і це буде великою напівбрехнею. Річ в якій розібратися більшість просто не в силі.

Чому так відбувається? Тому що людям подобаються обіцянки, а політики коли стають вразливими (як під час виборів, революцій або того і іншого) починають безбожно брехати та обіцяти. І це чомусь діє на задурених побутом як чарівна паличка. Люди які мають у біографії багаторазові перебіги з боку на бік, крадіжки, сумнівні поступки починають видаватись такими якими вони прикидаються бути зараз. Ті хто бреше чудово розуміють як є насправді. Але для «народу» вони створюють віртуальну реальність. Саме смішне що та віртуальна реальність починає шкодити усім. Але брехуни спокушені легким багатством яке приходить без віддачі, а наївні спокушені брехнею, яка їм пояснює, чому їм так важко живеться, та гарними періодичними обіцянками, і переставати їм не припиняє, бо вони так приємно звучать на фоні щоденної бєзнадьогі. А ті хто починає недовіряти влада вбиває, лякає, купляє. На кого що діє.