Про геніальність національних літератур
Oct. 30th, 2011 10:50 amЯ дуже-дуже-дуже (навіть не можу передати, як сильно) рада, що нарешті з'явилася у нас в жж дискусія про "геніальність" української літератури! (дивіться kerbasi, trill-i-poot, st-ost, UPD tin-tina) Мені вона бачиться життєво важливою, в першу чергу тому що звикли ми, українці, оцінювати себе ЧУЖИМИ очима, що заважає бачити нам РЕАЛЬНІСТЬ і, потому, нібито, не знати її, що унеможливлює її ефективне перетворення на нашу власну користь та квітнення. Нам не вистачає рефлексії, обдумування того, що відбувалося і відбувається з нами. Більшість з нас виховалися на зразках російського бачення літератури та місця українця у житті та суспільстві. Це бачення передалося після проголошення Незалежності України, що і не дивно, тому що то була тільки легальна фікція, не соціологічна правда, яка б враховувала наші структурні тенденції, об'єктивні та культурні. Тому брати Незалежність за точку відрахунку навіть є якось не коректно. Історія та розвиток – то є процеси, вони завжди в дії та русі, і ми повинні вміти направляти їх у потрібний бік. А для того мусимо вірити що МИ САМІ, не якась зовнішня "сила" може впливати на визначення НАШИХ правил життя, розуміння навколишнього. Є, звичайно, фізичні та інституційні обмеження, але вони є тільки ЧАСТКОЮ того, що треба враховувати "революціонерам" та "опозиції" реальності, якщо ця "новина" хоче виграти. Треба розуміти цю фізичну дійсність обов'язково та глибоко, і розуміння це може прийти через літературу, бо це взаємопов'язаний динамічний процес дійсність-усвідомлення. Тим геніальніша буде національна література, чим ефективніше задіюватиме та мотивуватиме, через бачення та почуття, нашу поведінку та сприйняття оточуючого нас. Література також виховує еліту. Вона дає їй платформу для увсідомлення та уяви того, чого хоче добитися нація, держава, суспільство.
Окрім того, що, заперечуючи "історичному досвіду" як ми його зараз знаємо та продовжують нас навчати, нам терміново необхідно повірити у власні сили та могутність знайти ці сили не зовні, але в середині нас, бо інакше, як країни Латинської Америки будемо святкувати 150, 200 років незалежності, а віз і нині там, та й навчитися брати у собі натхнення, не тікати від свого, бути самим собі цікавими, любити себе та поважати. Тільки не тією самозакоханою самовдоволеною любов'ю та повагою імперських народів, а критично (НЕ закомплексовано) та добре себе зрозуміти, щоб знати, хто ми є насправді, і не менш важливе, хто ми не є, але не сторонніми очима іноземця, який судить з своєї, як йому здається "універсальності" власної національної культури інших, але з середини себе. Ось тоді українська культура та література стануть геніальними. Спочатку для нас самих, а потім для інших, якщо наш "рецепт" успіху буде вдалим. Тим більше, є багато народів які ганяються за "рецептами", як ті сучасні ожирілі ми ганяємося за "дієтами", не розуміючи, що ніякий "рецепт" нікого не врятує, якщо не підкориш своє життя певній, корисній твоєму організму етиці, саме твоїм історичним та матеріальним умовам та конституції (у фізичному сенсі цього слова), власній ментальній діяльності та осмисленню, а не будеш наскоками "пробувати" та "приміряти на себе" чужі надбання, які і діяли у першу чергу тому, що враховували все перераховане вище для тих, хто ними скористався. Це ні у якому разі не означає цієї малої "тюрми народів" яку нам нав'язують совкові вузьколобі "сучасні" "укр.націоналісти". То ходячий комплекс у культурі та нуль в економіці, якщо не брати до уваги привабливих гасел. Треба пересадити ті гасла на когось більш вартого.
Наостанок хочу додати, що нема нічого зазорного щоб навчатися у інших. Для прикладу можу навести досвід шведів (ми ж так любимо success stories ги-ги-ги!). Тільки от проблема є у нас, навіть перекласти як слід у багатьох випадках ми не спроможні. Ну скажіть мені, волаю я до неба, чому говорить про "компаративістські" (не порівняльні) методи на своїй маестрії. Тому тільки, що так звучить "по вченому"? Я знаю, що є таке слово, але ще з совку наука заміняється словоблудством і, для початку, було б дуже стильно говорити ясно та просто. При тому можна обговорювати будь-які за складністю проблеми.
Ніякий народ не є настільки "геніальним" щоб не потребувати перекладів інших націй без збагачення. Тільки от школа перекладу мене українська дещо турбує. "Люди-натовп" не повинні керувати та задавати моду.Вибір тем, напрямів, пріоритетів мусить визначатись українцями, не віртуальним дистанційним імперіалізмом сусідів далеких та безпосередніх. Тільки тоді.
Окрім того, що, заперечуючи "історичному досвіду" як ми його зараз знаємо та продовжують нас навчати, нам терміново необхідно повірити у власні сили та могутність знайти ці сили не зовні, але в середині нас, бо інакше, як країни Латинської Америки будемо святкувати 150, 200 років незалежності, а віз і нині там, та й навчитися брати у собі натхнення, не тікати від свого, бути самим собі цікавими, любити себе та поважати. Тільки не тією самозакоханою самовдоволеною любов'ю та повагою імперських народів, а критично (НЕ закомплексовано) та добре себе зрозуміти, щоб знати, хто ми є насправді, і не менш важливе, хто ми не є, але не сторонніми очима іноземця, який судить з своєї, як йому здається "універсальності" власної національної культури інших, але з середини себе. Ось тоді українська культура та література стануть геніальними. Спочатку для нас самих, а потім для інших, якщо наш "рецепт" успіху буде вдалим. Тим більше, є багато народів які ганяються за "рецептами", як ті сучасні ожирілі ми ганяємося за "дієтами", не розуміючи, що ніякий "рецепт" нікого не врятує, якщо не підкориш своє життя певній, корисній твоєму організму етиці, саме твоїм історичним та матеріальним умовам та конституції (у фізичному сенсі цього слова), власній ментальній діяльності та осмисленню, а не будеш наскоками "пробувати" та "приміряти на себе" чужі надбання, які і діяли у першу чергу тому, що враховували все перераховане вище для тих, хто ними скористався. Це ні у якому разі не означає цієї малої "тюрми народів" яку нам нав'язують совкові вузьколобі "сучасні" "укр.націоналісти". То ходячий комплекс у культурі та нуль в економіці, якщо не брати до уваги привабливих гасел. Треба пересадити ті гасла на когось більш вартого.
Наостанок хочу додати, що нема нічого зазорного щоб навчатися у інших. Для прикладу можу навести досвід шведів (ми ж так любимо success stories ги-ги-ги!). Тільки от проблема є у нас, навіть перекласти як слід у багатьох випадках ми не спроможні. Ну скажіть мені, волаю я до неба, чому говорить про "компаративістські" (не порівняльні) методи на своїй маестрії. Тому тільки, що так звучить "по вченому"? Я знаю, що є таке слово, але ще з совку наука заміняється словоблудством і, для початку, було б дуже стильно говорити ясно та просто. При тому можна обговорювати будь-які за складністю проблеми.
Ніякий народ не є настільки "геніальним" щоб не потребувати перекладів інших націй без збагачення. Тільки от школа перекладу мене українська дещо турбує. "Люди-натовп" не повинні керувати та задавати моду.Вибір тем, напрямів, пріоритетів мусить визначатись українцями, не віртуальним дистанційним імперіалізмом сусідів далеких та безпосередніх. Тільки тоді.
no subject
Date: 2011-10-30 05:13 pm (UTC)no subject
Date: 2011-10-30 05:26 pm (UTC)no subject
Date: 2011-10-30 05:28 pm (UTC)4-му інтернаціоналу
no subject
Date: 2011-10-30 05:59 pm (UTC)no subject
Date: 2011-10-30 05:59 pm (UTC)no subject
Date: 2011-10-30 06:07 pm (UTC)Я погоджуюся з тобою у стремлінні осучаснити укр.культуру-літературу "культур-мультур", але моє зауваження про бекграунд не дуже то й помиляюсь. )
no subject
Date: 2011-10-30 06:14 pm (UTC)а) полюбити український модерн, тобто класику, як у нас прийнято називати;
б) полюбити літературу "розстріляного відродження";
в) полюбити літературу, яка не була заборонена у СРСР, але була маргіналізована; (діаспорна література не звучала, але напевно і її я мушу любити)
г) я мушу обов"язково читати все назване за першим же наказом з інтернету чи з реалу;
д) я мушу славити все прочитане, переконувати всіх і насамперед себе, що воно геніальне.
Тоді я не буду вважатися людиною русо-совітської культури.
От десь так виходить у сухому залишку, якщо тебе почитати.
no subject
Date: 2011-10-31 02:27 am (UTC)no subject
Date: 2011-10-31 02:55 am (UTC)Ти помиляєшся коли вважаєш що тебе не чують. Просто твій світ складається з міфологій, велика частина яких - російська. Це не дивно, якщо ти кажеш, що ти навпаки, українізований.
no subject
Date: 2011-10-31 04:29 am (UTC)no subject
Date: 2011-10-31 02:20 pm (UTC)no subject
Date: 2011-10-30 06:06 pm (UTC)no subject
Date: 2011-10-30 06:13 pm (UTC)Про "успіх" взагалі треба буде знов нарити мені цитату Забужко, хоча повідфреджує мене половина френдів за монотонність. ) Той "успіх" треба переоцінити дуже. До цього ж питання "чіпляється" паравозиком інше, про "випадок плюс закони статистики". Я вважаю, що випадок просто не обійдеш, буває і є, але також політична воля та "законний уряд це той, у якого більше артилерії" за Гашеком, грає не меншу роль. Мені здається що треба перестати вірити у анонімність прийнятих рішень та придивитись до більш активної життєвої позиції в визначенні, які саме рослинки роститимуть навкруги нас. )
no subject
Date: 2011-10-30 06:16 pm (UTC)no subject
Date: 2011-10-30 06:21 pm (UTC)no subject
Date: 2011-10-30 06:23 pm (UTC)(Я інтернет ціную саме за його атмосферу анонімності. За те, що його принципом є не повага до авторитету, а - тут Родос, тут стрибай).
no subject
Date: 2011-10-31 02:29 am (UTC)no subject
Date: 2011-10-31 06:41 am (UTC)no subject
Date: 2011-10-31 02:18 pm (UTC)no subject
Date: 2011-10-31 04:06 pm (UTC)no subject
Date: 2011-10-31 04:21 pm (UTC)Я вважаю що ви знавець літератури та "оживлювач" її. Критиків та літераторів хоч пруд гати. А толку? )
no subject
Date: 2011-10-31 10:52 am (UTC)Хоч я не бог зна який знавець літератур, в тому числі й сучасної української, але з твоїм поглядом на проблему повністю погоджуюсь!
no subject
Date: 2011-10-31 02:19 pm (UTC)no subject
Date: 2011-11-01 02:24 pm (UTC)"навчитися брати у собі натхнення, не тікати від свого, бути самим собі цікавими, любити себе та поважати. ......
не сторонніми очима іноземця, який судить з своєї, як йому здається "універсальності" власної національної культури інших, але з середини себе"
Безліч плюсів!!! Дуже глибоке розуміння і вірне місце для "нульової точки" відліку.
Той, хто захоплений процесом і не думає про коньюнктуру, світові мірки і досвід, тенденції, попит-пропозицію і т.і., а пише тому що не може не писати, своїм голосом, про своє, бо така у нього потреба висвітлити те що йому резонує у ЙОГО сучасному світі, серед його людей і їх життя (хоч необов"язково твір про сучасність може бути) - як правило, буде зачіпати за живе і "свого" і "несвого" читача. Саме справжністю, непідробністю і органічністю.
А якщо зачіпатиме - то або втрапить до існуючої течії (спеціалісти розберуть по кісточках і віднесуть "кудись"), або сам створить якусь особливу нову течію.
..хоча буває і навпаки. Як у художників, скульпторів, так і у письменників, буває що "замовлення-попит" диктує їм свої умови, і якщо вони добрі ремісничі (в гарному сенсі) - то можуть намалювати, написати такі роботи, які би не зробили якби не той попит.. але знову ж таки - не в останню чергу завдяки самобутній манері, "ні на кого не схожості" органічної - а не штучної.
Але то все нюанси.
Ти вражаюче, як на мене (не філолога і не літ.критика), навіть професійно, передала суть, респект.
no subject
Date: 2011-11-01 04:46 pm (UTC)Але якщо серйозно, то, вважаю, що кон'юктура мотивує хіба що ремісників, не талант. Талант співає з себе та є самодержний.
"Універсальна" література - то нонсенс придуманий імперськими народами. Як нема у прямому сенсі "універсальних" людей (хоча деякі можуть мнити себе космополітами, але мій слабкий розум не осягає значення, коли відірватися від міст-держав та початку всієї цієї історії поняття), так і не буває "універсальної" літератури. Весь універсальний світоохоплюючий універсалізм бгггг складається з національних частинок, вибраних тими, хто керує і чий світогляд пропагується. Або розвиненим народом зацікавленим у збагачені світової культури та, за одно, не войовничому продвиганню власної значущості у світі, як ті шведи з своїм Нобелем. Відомість до таланту має мало відношення, НМД, хоча то то необхідна, але не достатня умова.
Дякую тобі.
А, і думки то у більшості не мої. Я читаю одну книжку нікарагунаського філософа що викладає і живе в Канаді, вона досить грубезна, викладу резюмен чи цитати. То я його думки підкрала та пристосувала до дискусії. Так що не така я розумна як здається. )))))
no subject
Date: 2011-11-01 05:10 pm (UTC)розумна-розумна! у тебе достатньо здорового скепсису щоб після прочитання полярних думок розумних же людей, в осаді отримати свою власну думку.
Ти стільки читаєш серйозної літератури.. респект!!
А я зараз читаю Артуро Переса Реверте "Таємний меридіан". хоч і "чтиво" таке собі - але добротне, мені дуже подобається як цей Реверте пише. колись читала "Шкіру для барабана" ще..
no subject
Date: 2011-11-01 05:28 pm (UTC)Книжка, про яку я тобі казала називається "Entre el Estado Conqustador y el Estado Nación" Andrés Péres-Baltodano (http://alvaroaltamirano.files.wordpress.com/2010/05/entre-el-estado-conquistador-y-el-estado-nacion.pdf)
Мені так хотілося б поділитися книжками, які я читаю! А ще знати достатньо німецьку, скажемо, мову, та французську та італійську щоб вміти їх читати! Ех! До інших, щоб бути реалісткою, я б підходила з гарним перекладачем. )
Я такий детектив до того прочитала про Ватикан! Він насправді поважає жінок. Вперше бачу. Причому, колумбієць, якщо не брешу, написав. Дала подрузі почитати. Як прийде назад книжка, розповім тобі про неї, бо варто дещо зацитувати. Може є переклад? Тому я і плачуся, що де гарні переклади сучасної світової літератури укр.мовою?! Так, щоб "душа сначала свєрнулась, а патом - развернулась"? А?!
Артуро Переса Реверте я не читала. Пошукаю! Тільки я повільно читаю, між справ. Тому і називаюся Читою. :-Р
no subject
Date: 2011-11-01 05:30 pm (UTC)no subject
Date: 2011-11-03 09:36 am (UTC)Це класно коли є цікава всебічна, так би мовити, світова бібліотека з добротною літературою. Як меню в тесторані.. :) правда, за гроші тут - час. :)
no subject
Date: 2011-11-02 08:35 am (UTC)Для мене читання на іноземній - недосяжність.. хоч і купила колись "Джейн Ейр" англійською щоб хоча б із чогось почати, але як почала зашпортуватися на невідомих словах і лізти у паперові словники раз по раз.. хай йому, подумала, з таким читанням і розпиленням уваги.. краще переклад гарний почитати. :)
о так!! тут для українських перекладачів неоране поле! адже правильно передати всі нюанси, зуміти використати багатство мови - це теж для мови і для літератури (хай не суто української, а "перекладної")- величезний розвиток, і нічим не гірший "вплив" на українців ніж написаний українським письменником твір.
нічим не гірший "вплив"
Date: 2011-11-02 03:26 pm (UTC)