Цитата (війна може зупинити революцію)

[chita_i]

Originally posted by maksymus at Війна все спише

Россия, Россия
Великая держава!
Она проиграла войну...
А красное знамя
В бою потеряла.
Теперь мы кимаем на бану...

Недооцінювати силу словесної підтримки не варто. Одностайні різкі заяви світових лідерів про російську інтервенцію в Раді безпеки ООН зробили політично невигідними для Кремля провокації з людськими жертвами в окупованому Криму. Словесна підтримка світового співтовариства радикально змінила ситуацію. Якщо день-два тому будь-який неспокій на півострові міг стати приводом для вже офіційної окупації, вагомим виправданням військової присутності російських військ на території України, сьогодні всякі заворушення стають ідеологічним пострілом в бік тих озброєних до зубів «увічливих» бандитів, хто кілька днів тримає населення Криму в заручниках. Недарма Путін публічно відрікся від своїх безпогонних спецпідрозділів, продовжуючи твердити про спонтанно організовані «сили самооборони». Витримка чи розгубленість українських військових обернула ситуацію протилежним боком. Тепер російські війська готові ставати «позаду жінок і дітей», як завжди захищаються терористи. Вже сьогодні на російські загони можна було йти голіруч, зброя в російських руках, хоча може ще накоїти лиха, тепер даватиме дуже відчутну віддачу.

Звісно, українсько-російський конфлікт ще далеко не завершено, тільки було відкладене його збройне чи силове загострення. Справжнє розв’язання відкладається до того часу, поки український центр повністю поверне керованість державної системи, заручиться підтримкою не тільки патріотичних горожан, котрі кинулися записуватися в резервісти, а й поверне центру управлінські важелі над всіма силовими структурами країни. Над дезорганізованою і деморалізованою міліцією, внутрішніми військами, над військовими підрозділами, ба над цілими областями. На дивовижному прикладі адмірала-зрадника видно, з якими проблемами має справу нова влада. Головною проблемою є її некомпетентність.

І тут ми потрапляємо в пастку воюючої країни. Під час війни критичні висловлювання негайно засуджуються навіть тими, хто ще вчора заявляв про свій громадський контроль над владою. Іноземна інтервенція разом призвела до заміни вимог до влади патріотичними вимогами згуртуватися навколо влади, призвела до зміни добору кадрів, повернула в політику тих, кого вчора могли лінчувати. Головна неприємність, що введення російських військ на українську територію призвело до «заморожування» суспільних реформ, за які виходив Євромайдан. Передвоєнний стан уже фактично скасував головні вимоги бунтівної вулиці: призначаються олігархи-губернатори, тема люстрації звучить усе рідше, вимушені економічні реформи тепер залежать виключно від умов кредиторів, а не виборців. Політики відзначають свою перемогу над вулицею закритими засіданнями Ради. Війна все спише і виправдає винятковими обставинами. Переможна, чи ні, Кримська кампанія вже змінила український політичний ландшафт з революційного на застійний, хоча навіть перші демократичні вибори ще попереду.
 

Коментую: Згодна не з усіми тезами цього аналізу. Я так розумію що гроші які дадуть США будуть подарунком, не позикою. Чи я помиляюсь? Україні-державі треба вирішити дуже багато проблем і першою проблемою мусить бути заверщення війни з РФ і витурення її агентури за наші кордони. Звичайно, треба слідкувати щоб гроші не пішли на нові закордонні маєтки для дітей можновладців та у офшори. Програма уряду мусить бути виконаною, а не тільки задекларованою. Позичені гроші зроблять менш терміновою проблему повернення вкрадених позик та розкрадених коштів в бюджет України. Також сподіваюсь що реформи будуть реальними і треба боротися з усих сил щоб стали на користь суспільству, а не олігархам. Взагалі олігархічні "держ.адміністратори" це щось прикольне. Подивлюсь як це буде розвиватися.