Вічна пам'ять. Героям слава! Авакова геть!

[chita_i]

Олександр Іванович Музичко, відомий також як Сашко Білий (* 19 вересня 1962, Кізел — † 24 березня 2014, Бармаки[1]) — український націоналіст, учасник організацій СНУМ, УНА, УНСО. Координатор Правого сектору у Західній Україні.



Біографія

Народився 19 вересня 1962 року у місті Кізелі Пермської області Російської РФСР. Освіта середня спеціальна. У 1981–1983 роках проходив строкову військову службу у військах ППО в / ч 33115с в Тбілісі.[3]

Після проголошення незалежності України отримав українське громадянство. Створив у Рівному першу націоналістичну організацію СНУМ (Спілка незалежної української молоді), згодом став членом Української національної асамблеї) а після подій ГКЧП — загонів УНСО на Рівненщині.[3]

У 1994 році, під час першої чеченської війни, командував загоном УНА-УНСО «Вікінг», який воював у складі підрозділу польового командира Шаміля Басаєва[3], був особистим охоронцем президента Чечні Джохара Дудаєва.[4] Під час першої чеченської війни отримав позивні «Білий» і «Консул».[3]

Після загибелі Джохара Дудаєва Олександр Музичко повернувся до України. Неодноразово був обвинуваченим за кримінальними статтями (заподіяння тяжких тілесних ушкоджень, вимагання грошей). У січні 2003 року рівненський міський суд засудив Олександра Музичка до трьох з половиною років ув'язнення.[3]

У 1995 році Музичко побив відвідувача рівненського кафе, заведену на нього справу було припинено. У 1997 році Музичко влаштував у Києві замах на Олега Біса, члена УНА -УНСО. Однак, незважаючи на заперечення співробітників правоохоронних органів, справу закрили.[5]

У 1999 році Музичко опинився на лаві підсудних: у складі злочинної групи він викрав в Рівному місцевого бізнесмена, вимагаючи від нього 1000 доларів США. Музичко і його спільники утримували і регулярно били бізнесмена, поки їх наприкінці дня не заарештувала міліція в диско-барі «Холідей». Незважаючи на спроби УНА-УНСО чинити тиск на слідство і змусити його закрити справу під приводом необґрунтованого політичного переслідування, Музичко в січні 2003 року був засуджений на три з половиною роки.[3]

У 2012 році Олександр Музичко балотувався в народні депутати України по 153-му виборчому окрузі (центр — м. Рівне), посівши 6 місце (1226 голосів, 1,14%).[6]

З 2013 року був координатором Правого сектору у західних областях. Активний учасник рівненського Євромайдану.

27 лютого 2014 року прийшов до прокурора Рівненської районної прокуратури Андрія Таргонія зі зброєю, словесно принизив його та вдарив. Пізніше, він пообіцяв повісити міністра внутрішніх справ України Арсена Авакова як собаку.[7]

28 лютого 2014 року Сашко Білий повідомив, що якщо люди міністра МВС Арсена Авакова приїдуть на територію Рівненської області затримувати його, то він їх знищить і після цього поїде «брати Київ».[8]
Смерть

Близько 1 години 25 березня 2014 року Олесь Доній на своїй сторінці у соціальній мережі Facebook повідомив про смерть Сашка Білого:Щойно повідомили, що вбили «Сашка Білого» (Олександра Музичка) в Рівному. Два автомобілі підрізали його машину, витягнули, пересадили до себе. Потім викинули на землю — руки за спиною в наручниках, два постріли в серце[9].


Рівненський активіст Сергій Понурко у соціальних мережах теж повідомив про вбивство Сашка Білого, однак за його даними тіло з двома вогнепальними пораненнями у голову знайшли поблизу села Бармаки[10]. Повідомлялося також про те, що тіло Сашка Білого знайдено поблизу кафе «Три карасі», а сам Музичко загинув внаслідок стрілянини, влаштованої невідомими у цьому кафе. На тілі Музичка виявлено вогнепальні поранення у ногу і серце.[11].

Пізніше, на брифінгу МВС повідомили, що Олександр Музичко був смертельно поранений під час затримання, оскільки відкрив вогонь у бік правоохоронців. У ніч з 24 на 25 березня співробітники ГУБОЗ, зокрема спецпідрозділи «Сокіл», проводили спецоперацію з затримання членів ОЗУ поблизу м. Рівне. За даними МВС України Олександр Музичко був членом організованої злочинної групи.[12]Перший заступник міністра ВС України Володимир Євдокимов наголосив, що Музичко під час затримання відкрив вогонь, і співробітники міліції у відповідь почали стріляти по ногах, а потім, під час самого затримання, лунали постріли.[13] Працівники міліції виявили у загиблого крупну суму грошей і обойму до пістолета.[14]

Пізніше перший заступник міністра внутришніх справ Володимир Євдокимов заявив, що Сашко Білий застрелився під час затримання.[15]

За десять днів до загибелі Сашко Білий у відеозверненні звертався до правоохоронних органів з попередженням, що його можуть «прибрати».[16]

Після загибелі Олександра Музичка представники партії «Правий сектор» заявили, що мають намір помститися міністру МВС України Арсену Авакову за вбивство Сашка Білого.[17] Лідер «Правого сектору» Дмитро Ярош на брифінгу в Києві заявив, що вимагає відставки міністра МВС України Арсена Авакова і арешту бійців «Сокола», причетних до убивства С.Білого.[18]

Нагороди
Кавалер ордену «Qoman Sij» («Честь нації»), яким його нагородив особисто генерал Джохар Дудаєв.

http://uk.wikipedia.org/wiki/Музичко_Олександр_Іванович