Поняття патріотизму. Частина остання

[chita_i]

З наведених визначень видно, що є дві проблеми з концептом патріотизму:

1. Декларативність готовності жертвувати собою і не завжди виконання цієї обіцянки.
та
2. Географічний обсяг території та традицій які претендується захищати.

Якщо зупинитись на першій проблемі, можна сказати, що у людини завжди був інстинкт захищати своє та підтримувати (спиратися на) локальну спільноту. Любити місце, де вона народилася та виросла. Інша справа, що у державному вимірі зветься захищати тих, хто, в мирні часи та в небезпеці демонстративно б'є себе кулаком у груди та палко говорить про "долг" (політиків), але сподівається, що інші принесуть себе у жертву заради нього та за його інтереси. З того самого пустобрехства витікає деколи неправильне "патріотичне виховання" у деяких націй. Якщо, наприклад, англійці, вчать, як гідно жити, русскіє, також наприклад, вчать тільки як гідно вмирати, а як гідно жити не вчать. Китайці, як мені здається, вчать обом речам. Мій висновок про русскіх прийшов до мене, коли я дивилась чудовий монолог "Как я съел собаку" (дуже рекомендую, має сильний людський вимір). Так само, як хтось незнайомий мені сказав, що "релігія просто паразитує на трансцендентних пошуках людини", так само держава, НМД, паразитує на здоровому відчутті "патріотизму" (теж не наше слово, як вірно помітив Кербасі).

Це підводить нас до другого висновку про те, що "природній" патріотизм по визначенню "містечковий". Так само, як ми любимо свою родину більше, ніж решту людства, свій "край" (зверніть увагу на "географічне розташування" та розмір!) більше, ніж абстракцію "країни" чи "державу". Звичайно, людину можна виховати як завгодно, навіть ведмедя можна навчити кататися на велосипеді, от такий вам штамп. Але я говорю про природні схильності. Звичайно, виняток складають люди, які мають можливість подорожувати. Вони, якщо зовсім не дурні народились, на порядок "якісніші" за тих, хто не виходив з свого кутку ніколи. У них ширший кругозір, вони можуть порівняти себе з іншими та набратися розуму у багатьох місцях. Тому, поки ми себе триматиматимо у бідності (зверніть увагу, не НАС триматимуть, а МИ СЕБЕ триматимемо), нема шансу у українця перетворитися на "людину світу". Подивіться як покращилась "якість" німців. Вони подорожують всюди! Зовсім не обов'язково було їхати на танках.

Comments

[philosofff.livejournal.com]

У нас теж потроху проходить, я сподіваюся, хворобливий етап. Має бути "моє, бо добре", а не "добре, бо моє" :)

[chita-i.livejournal.com]

Дозвольте не погодитись. ) Мені не подобається ні перше ні друге. Бо перше - це пост-совок, друге - то совок НМД. Я б прибрала "бо" взагалі. Я б сказала: "раз моє, постараюся щоб було добре. ні. якнайкраще. і весь час буду ремонтувати та оновлювати, збираючи-пам'ятаючи досвід, поганий і добрий, щоб корисного не знести, оновлюючи". Тепер фразу треба урізати разів у п'ять і буде як мені подобається. )

[philosofff.livejournal.com]

Ну, це вже деталізація пішла. А загалом кожен концепт "нашої богом даної землі" ((с) Тягнибок), мови, шкіри - і т.д. завжди після аналізу розбирається на запчастини, made in по всьому світу :)

Так що говорити завжди доводиться лише про унікальний синтез та пропорції того чи іншого в межах різних культур.

[chita-i.livejournal.com]

Я перепрошую, до чого тут Тягнибок? Ви його слова приводите, тому що вам здаються вірними, тому що думаєте, що я продвигаю його ідеї? Щось я не слідую за вашою думкою. Поясніть, будь ласка.

Ніяка не деталізація, а зовсім інше сприйняття.

говорити завжди доводиться лише про унікальний синтез та пропорції того чи іншого в межах різних культур

для того і пишу, щоб знайти саме наш, український "мой любимьій цвет, мой любимьій размер". (с) )

До речі, про бога, оффтоп. Бачили? Вам повинно б сподобатись, йде у форватері.

http://andriy-kovalov.livejournal.com/4116.html

[philosofff.livejournal.com]

Тягнибок - як приклад некритичного покладання чогось сумнівного як доконаного факту.

А "українського" ви ніколи не вхопите за хвоста. Це доволі плинна та нетривка категорія :)

друге - то совок НМД

[henyk.livejournal.com]

У поляків на товарних етикетках (причому лише внутрішнього споживання) ставиться спеціальний знак "Dobrze bo Polskie"; бо на експорт ставиться інший знак – "Product Polski" :)))

Re: друге - то совок НМД, "Dobrze bo Polskie"

[chita-i.livejournal.com]

Коли країна національна, то це зовсім інша справа.

Одна і та ж фраза може дуже по різному звучати виходячи з контексту.

Re: друге - то совок НМД, "Dobrze bo Polskie"

[chita-i.livejournal.com]

Хотіла сказати, держава. Не країна.

Re: друге - то совок НМД

[chita-i.livejournal.com]

До речі, є нації по визначенню "пихаті". З аргентинців, наприклад, не сміється тільки ледачій. Кажуть що вони просто самозакохані. Поляки ті теж досить гонористі були. У савецкіх "собственная гордасть" холопська та бандитська, але то вже деталі.

Здоровість дози пихи треба вимірювати та визначати, як мені здається.

Re: друге - то совок НМД

[henyk.livejournal.com]

Про поляків: чому "були"?
А про аргентинців я не знав... але це лише підтверджує мій початковий натяк на те що "особєнная ґордость" – поняття аж ніяк не унікальне :)

Re: друге - то совок НМД

[mamay-m.livejournal.com]

до мене як приїздили ручні москалі років скількись тому, так їм було дуже весело з "купуй відчизняне" вони ридали, так їм було весело: навіщо відчизняне купувати?
той же добже то ж так розумію видається за якісь заслуги і то заохотченя. це же не хто завгодно може його собі наклепати?
це як на мене дуже гарна заохочувальна ідея, щоб польске сприймалося як добре а не як шгаровари і жаліслівиє пісні.

Re: друге - то совок НМД

[chita-i.livejournal.com]

Мабуть така відзнака таки зобов'язує. Колись робила оформлення інструктажу для одного готелю в Нікарагуа (володарь - дещо філософ, пішов від німців-переселенців). Там вимагалося від персоналу пишатися тим, навіть малим, що роблять, якщо навіть миють прибиральні. Сприймати як власну честь якість того, що вони роблять. Нагадувалося про відповідальність, наприклад, годування людей та опосередковану велику "владу" повпливати на чужий добробут. Звалося до cумлінності взагалі, нагадуючи, що вони люди, а не гвинтики. Тому, як вважаю, здорова пиха то добре є.

А чого вони ридали, цікаво? Я цього не розумію!

[mamay-m.livejournal.com]

саме так.
один мій знайомий про поняття добре погано наводить приклад, що добре не тоді коли ми крадемо в сусіда корову. а погано коли сусід в нас краде, а добре це не красти

[chita-i.livejournal.com]

Щось тут я теж не дуже зрозуміла вашу думку. Як у краденої корови з патріотизмом? )

[mamay-m.livejournal.com]

трохи інший ряд, то розуміння що ми вважаємо добрим. те що нам дає якусь користь чи те що є добрим у своїй внутрішній суті.

[chita-i.livejournal.com]

До речі, патріотизм теж може бути дуже сумнівною чеснотою, якщо згадати, що часто то не самопожертва, а "ліцензія" щоб вбивати, грабувати та знищувати, причому далеко від своєї "території" націоналізму. Тому, повчальний приклад з краженою коровою йде добре. ))

[mamay-m.livejournal.com]

це все про визначення свої-несвої, як ото у розповіді про самритянина.

[vovchysok.livejournal.com]

я не визнаю "державний" патріотизм, бо він зазвичай вкрай політизований і є чудовим маніпуляційним механізмом. я вважаю, що патріотизм має бути саме в тій прив"язці тонких матерій свідомості до дорогих серцю місць і місця народження чи становлення. це не відкидає можливості подорожувати без упину, головне щоби не втратилась ота тремтяча всередині мотузочка, котра з"єднує з рідною землею.

[chita-i.livejournal.com]

Погоджуюсь. Скажу більше. Можна потім навіть не жити на своїй землі. Аби не порвалася та мотузочка. ) Тоді все побудується як треба і в поведінці та дії НМД.

[kerbasi.livejournal.com]

Я у тебе у попередній дискусії, коли згадував про подорожі, мав на увазі не закордонні подорожі (хоча вони також важливі - для подолання містечковості та шароварництва), а подорожі країною. Наавіть кияна майже ніхріна не знають про інші області, а вони ще нічого: принаймні, чимало людей працює у фірмах, що мають філії або проекти у регіонах. Жителі обласних центріх ніхріна не знають про Київ, бо не мають грошей їздити, хіба на базар, але це теж ще так собі, бо принаймні хтось їздить до Києва у відрядження. А що знає житель Терпнопіля про Полтаву? Я кже не питаю про те, що знає житель Тетеріва про Яворів...

[chita-i.livejournal.com]

Теж правда. Тут не тільки про сусідні області не знаєш, про свою власну. Бо так навчали. Я потім стільки цікавого почула! А коли була школьниця - ні гугу. Тільки родіна-мать на центральній площі районного центру де я народилася і прожила перших 18 років мого життя. Коли б люди більше їздили в Україні, розповідати казки про Схід та Захід було б куди складніше.

[chita-i.livejournal.com]

Я теж дуже мало знаю про Україну. Для мене було ціле відкриття коли я випадково поїхала у Тернопіль пару років тому. Я чомусь думала, що мусить бути схожим на Львів, і нічого подібного. Ні люди, ні релігія, ні замки ті які ми бачили по дорозі. Якщо запитати мене, де я була в Україні, так майже ніде!

[chita-i.livejournal.com]

Все в тебе збираюсь запитати: що для тебе та "містечковість" значить? Чого то така лайка для тебе? Я от, наприклад, досить містечкова жінка. Ну і?

[kerbasi.livejournal.com]

синоніми: локальне мислення, провінціалізм.
важко дати визначення, це те, що легко ідентифікується на прикладах.

[chita-i.livejournal.com]

А що таке "провінціалізм"? Це не кондиція порівнюючи з стандартами спілкування метрополії? Бо якщо ти маєш на увазі недалекість розуму, то так і кажи, не вдягаючи у свитку територіальності, коли навкруги ностять фофуд'ї, чи там "шкідливої" етнічності, яка дратує велико-наців.