Ованес Айвазян
May. 2nd, 2014 03:17 pm
Ганна Черкаська
2 травня 1900 р із пензлем у руці помер 82-річний художник-мариніст, син кримського вірменина Іван Айвазовський (Ованес Айвазян).
Видатний російський художник Айвазовський виявився українцем вірменського походження. З діда-прадіда рід Гайвазянів жив на Галичині, а на початку ХІХ століття вони переселилися до Феодосії. Там у родині купця і народився 17 (30) липня 1817 року майбутній художник. Його талант до малювання був величезним, а бажання вчитися - непереборним. Тому й відправився шістнадцятилітній юнак до Петербурга. По дорозі він проїздив повітове містечко Олександрівськ, на паромі долав Кічкаську переправу. Залюблений у водну стихію Айвазовський був вражений ревучими порогами, бунтарем Дніпром.
В Академії мистецтв Айвазовський учився у Воробйова та мариніста Таннера. У двадцять років він одержав диплом і поїздку за кордон. Цілком випадково я відкрила для себе факт, що 1840 року перед від’їздом на чужину в Петербурзі в одній квартирі доля звела двох дітей України: Івана Айвазовського й Тараса Шевченка. І от уже моя уява малює картину...
“Іваночку, друже, опиши свою поїздку, Січ - матінку. Не минай жодної дрібниці,” - просить Тарас Шевченко свого колегу. І поринає Айвазовський у спогади, описує Вовче гирло, пороги, Хортицю, які він бачив у 1833 році. Пізніше у повісті “Художник” Тарас Григорович згадає місяць, проведений із Іваном Айвазовським.
В Італії художник знову зустрів свою коханку Марію Тальоні, багато подорожував: виставки його картин були у Венеції, Римі, Неаполі; побував Айвазовський у Англії, Іспанії, Голландії, Франції. У Амстердамі його обрали членом художньої академії, у Парижі присудили золоту медаль. У 27 літ Айвазовський став академіком, художником Головного морського штабу, в 30 років - професором. Але не зміг Айвазовський жити в розлуці з Україною: у 1845 році назавжди покинув Петербург і повернувся на рідну землю. Це стало причиною розлучення художника з дружиною, з якою він мав чотирьох дочок.
Найбагатший землевласник Криму багато подорожував. Під час Кримської війни він жив у Севастополі, де змальовував різні етапи історії флоту Згодом пензель Івана Костянтиновича зобразив пейзажі Ялти, Одеси, Гурзуфа.
Не раз бував художник у наших степах, відвідуючи ніжного друга - баронесу Софію Фальц-Фейн, дарував їй свої полотна, які прикрашали вітальню будиночка у Преображенці та Асканії-Новій. У маєтку Фейна на Мелітопольщині (нині с. Тарасівка) Айвазовський по пам’яті переносив на холст свої спостереження природи (імпровізаційний метод). Так з’явилися картини Івана Костянтиновича “Чумаки в степу вночі”, “Очерет на Дніпрі”, куточки Асканії-Нової. На жаль, революційні події знищили твори художника. Тільки одне полотно “Парад вітрильників”, написане в Асканії-Новій, повернулося в Україну. Його Едуард Фальц-Фейн /праонук Софії/ викупив і подарував рідній землі.
Найбільше любові й сил Іван Костянтинович віддав рідній Феодосії, у якій прожив 55 років. “Майстер без суперників” (за визначенням Достоєвського) працював надто плідно. За ранок він писав по три невеликі пейзажі, навіть помер Айвазовський із пензлем у руках.
В Криму художник зустрів Ганну Микитівну, покохав значно молодшу красуню, писав їй вірші. Щасливий шлюб художник вважав подарунком долі.
У 1865 році він відкрив у Криму художню школу-майстерню. 1880 року створив за власними кресленнями картинну галерею на 6 000 картин й подарував її місту. Це був перший в Україні музей творів окремого митця з безкоштовним входом. Активну участь брав Айвазовський у археологічних розкопках Феодосії й на власний кошт побудував нове приміщення археологічного музею. Саме за його ініціативи у місті було створено торговельний порт, залізницю, водогін із питною водою. Був почесним опікуном двох гімназій, на власний кошт заснував трикласну школу, бібліотеку; 70 тисяч крб. передав на благодійні акції.
На мармуровому саркофазі І. Айвазовського висічено слова старовірменською мовою: «Народився смертним, залишив по собі безсмертну пам’ять».
Айвазовський Вітряк на березі моря

виля І Айвазовський 1889 р

Айвазовський Місячна ніч у Криму
