(no subject)
May. 20th, 2014 01:43 pm![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
chita_iГанна Черкаська
19 травня 1861 р. у храмі Різдва Христа Спасителя в Києві, де була виставлена домовина з тілом Тараса Шевченка, відбулася панахида. У Києві з Кобзарем прощалися студенти, багато городян. Була навіть думка, яку підтримували й родичі поета, поховати Тараса в Києві. Але переважили ідея з Чернечою горою, бо за життя Шевченко мріяв про «тихе пристанище і спокій коло Канева». 20 травня на пароплаві «Кременчук» прах Кобзаря прибув до Канева.
Пророка нації поховали як гетьмана України. Чернеча гора, де був старий козацький монастир, де поховані гетьмани Іван Підкова, Яків Шах та Самійло Кішка, пригорнула сина України.
Приятель Т. Шевченка, який узяв на себе увесь тягар перепоховання Кобзаря, догляд за його могилою, художник, автор спогадів Григорій Честахівський. Він народився у с. Нова Прага, Херсонської губернії. У 21 рік він мав дружину та 4-річну дочку, які мешкали у Новій Празі.
З 1858 р., коли до Петербурга повернувся із заслання Тарас Шевченко, «Гриць» Честахівський став нерозлучним другом поета; після смерті ж Шевченка взяв на себе обов'язки головного розпорядника похорону. Г. Честахівський був одним із організаторів поховання Т. Шевченка на Чернечій горі біля Канева, де був колись козацький монастир, де поховано трьох гетьманів України. Листи, нотатки й малюнки Честахівського виявилися найповнішим літописом прощання з поетом, його похорону й перепоховання «на Вкраїні милій».
Щоб наглядати за могилою, Григорій Честахівський поселився неподалік від могили на Чернечій горі разом із зарученою з ним Марусею Денисенко, яку він привіз до Петербурга з Канева 1861 року.
Владу налякало масове паломництво до Шевченкової могили, а також чутки, що в домовині заховано свячені ножі, за які начебто от-от візьмуться селяни й тоді почнеться нова гайдамаччина. Честахівський, який поширював серед простолюду книжечки з віршами Тараса Шевченка, мимоволі опинився в ролі головного підбурювача. тому Київський генерал-губернатор князь І. Васильчиков змусив художника повернутися до Петербурга.
Останок життя Григорій Честахівський майже безвиїзно жив у Качанівці, де йому дав притулок Василь Тарновський. Тіло 73-річного українця й поховали у качанівському парку, насипавши високу могилу.
https://m.facebook.com/photo.php?fbid=625510364199365&id=100002212206558&set=a.185073538243052.48233.100002212206558&source=48&refid=52&ref=wizard&__tn__=E
19 травня 1861 р. у храмі Різдва Христа Спасителя в Києві, де була виставлена домовина з тілом Тараса Шевченка, відбулася панахида. У Києві з Кобзарем прощалися студенти, багато городян. Була навіть думка, яку підтримували й родичі поета, поховати Тараса в Києві. Але переважили ідея з Чернечою горою, бо за життя Шевченко мріяв про «тихе пристанище і спокій коло Канева». 20 травня на пароплаві «Кременчук» прах Кобзаря прибув до Канева.
Пророка нації поховали як гетьмана України. Чернеча гора, де був старий козацький монастир, де поховані гетьмани Іван Підкова, Яків Шах та Самійло Кішка, пригорнула сина України.
Приятель Т. Шевченка, який узяв на себе увесь тягар перепоховання Кобзаря, догляд за його могилою, художник, автор спогадів Григорій Честахівський. Він народився у с. Нова Прага, Херсонської губернії. У 21 рік він мав дружину та 4-річну дочку, які мешкали у Новій Празі.
З 1858 р., коли до Петербурга повернувся із заслання Тарас Шевченко, «Гриць» Честахівський став нерозлучним другом поета; після смерті ж Шевченка взяв на себе обов'язки головного розпорядника похорону. Г. Честахівський був одним із організаторів поховання Т. Шевченка на Чернечій горі біля Канева, де був колись козацький монастир, де поховано трьох гетьманів України. Листи, нотатки й малюнки Честахівського виявилися найповнішим літописом прощання з поетом, його похорону й перепоховання «на Вкраїні милій».
Щоб наглядати за могилою, Григорій Честахівський поселився неподалік від могили на Чернечій горі разом із зарученою з ним Марусею Денисенко, яку він привіз до Петербурга з Канева 1861 року.
Владу налякало масове паломництво до Шевченкової могили, а також чутки, що в домовині заховано свячені ножі, за які начебто от-от візьмуться селяни й тоді почнеться нова гайдамаччина. Честахівський, який поширював серед простолюду книжечки з віршами Тараса Шевченка, мимоволі опинився в ролі головного підбурювача. тому Київський генерал-губернатор князь І. Васильчиков змусив художника повернутися до Петербурга.
Останок життя Григорій Честахівський майже безвиїзно жив у Качанівці, де йому дав притулок Василь Тарновський. Тіло 73-річного українця й поховали у качанівському парку, насипавши високу могилу.
https://m.facebook.com/photo.php?fbid=625510364199365&id=100002212206558&set=a.185073538243052.48233.100002212206558&source=48&refid=52&ref=wizard&__tn__=E