"Вьі, хахльі, за границу поєхалі, а мьі к вам!" сказала мені одна росіянка-сусідка

[chita_i]

Хочу перепостити собі на пам'ять.

via chepurnyi

Починається Стародубщина...

Стародубщина -- земля українського козацького полку, гетьмана Самойловича, батька Лесі Українки, народженого у Мглині, зрештою, це земля гетьмана Івана Мазепи, палац якого навіть зберігся на території російській. Це земля Антонія Погорільського -- уривком з роману якого відкривав Пушкін свою "Литературную газету". Це земля гетьмана Розумовського, палац якого також стоїть у Почепі.
Зрештою, це земля, про яку українці тимчасово забули у вирі своїх тимчасових проблем... (ц)


Межа від хана Кучума

...Не знаю чи прискали зо сміху в грядки мої сусіди, хто чув цю історіографію, але насправді в загальному сперечальниці праві: російське дворянство і має значною мірою отаке походження – Баксакови, Тургенєви, Скуратови, Карамзіни, Державіни, Єрмолови, Горчакови, Буніни, Аксакови та інші відомі роди походять саме від татар та інших азійських народів. Скажімо, літописні дані зберегли походження відомого російського письменника Івана Тургєнєва: "Предок рода Тургеневых мурза Лев Турген, а по крещению названный Иоанном, выехал к Великому князю Василию Иоанновичу из Золотой Орды..." (ц)

Comments

[alla-g.livejournal.com]

Про столбових дворян посміхнуло )

[chita-i.livejournal.com]

Та авжеж. Де москаль там столбовий дворянин. Особливо в Україні. )

[alla-g.livejournal.com]

Є в мене один знайомий професор математики - "ісконний руський" (хоч прапрадід був губернатором Чернігівським, а ще прапра - писарем у козачому війську). От коли він мене особливо діставав жартами типу "от прийдуть наші, поділять вас на 3 губернії й буде всім добре, бо всі ми русскіє" не видержала й кажу: "Так-так, всі ми руські. Але ми тут справжні, а ви там татарами зіпсовані". Аж перекосило, бідного... Хіба ж я знала тоді, що крім славних прадідів у нього ще й бабуся-татарка була )).
Хоч насправді "чистота кровєй" мені менш за все муляє ).

[chita-i.livejournal.com]

Здавалося б: історія давно забута, а чіпляється, як туман, до всіх, живе в головах зовсім несподівано, у діях, та не дає йти далі поки не подумаємо. )