«10 бєркутят» (ц)

[chita_i]

Цей допис є рефлексією на наступну думку (не мою):

«Просто хочу бути об'єктивною. Хлопець в шоломі не більш винний в ситуації, ніж чиновник, який штампує папірці чи бабця, що за сотку махає якими попало прапорами чи вписує проплачені прізвища в бюлетень.»



Тут є зустрічна думка: «Годину протринділа з беркутами. пацани з черкас. Навезли їх з усієї України, давши відпочити після Євро 1 добу. Ми мило проспілкувались годинку і навіть політкоректно домовились "давайте називати це просто 4 липня", коли зайшла мова за штурм. Але важливо не мати щодо них ілюзій. Вони не такі ж люди як ми. Ми ж не працюєм (при чому добровільно) на роботі, частиною якою є кийками розганяти демонстрації на догоду янику. Щоб працювати на такій роботі за власним бажанням, треба мати специфічний еее... склад характеру. Буде наказ - будуть бити. Може конкретно мене конкретно ці двоє вдарити і не зможуть, але просто малодушно відвернуться, поки мене ваитимуть їх колеги.»

Цитата в назві цього допису взята звідси.

Ну і щоб продовжити наші «поетічєскіє вєчера», ще один віршик.

"Десь завив собака
Чи якийсь кажан -
Це солдат порядка
Вліз ногой в капкан.

Начебто людина...
Що, тепер притих?
Де ж твій Хам, хлопчино?
Чом не допоміг?"

Comments

[parador.livejournal.com]

> не більш винний
Як на мене, за чиновника — «не більш», «обоє рябоє». Але за бабцю вони обоє «значно більш».