Леві-Строс про різні методи пізнання світу та внутрішню потребу людини знайти порядок та сенс, ІV ч.

[chita_i]

Перша частина
Друга частина
Третя частина


ЯК ПРАЦЮЄ ПРИМІТИВНА НАУКА?

Примітивний вчений робить висновки спираючись на інформацію отриману тільки з своїх відчуттів. Інтуїтивно розуміє, що спостережувані властивості природних об'єктів є знаками інших, прихованих, характеристик. Хоча це розуміння не є «науковим», дозволяє упорядкувати світ досить життєздатно, тому що зовнішній вигляд речей є відображенням певної внутрішньої реальності.

Таким чином, порядок природного світу може сприйматися як відчуттями (що і роблять поети і артисти), так само науковими теоріями. Обидві є формами розуміння предметів. Щоб це довести, Леві-Строс звертається до нашого чуттєвого знання. Тільки єдиної сенсоріальної інформації достатньо, щоб сказати нам, що тютюновий дим пов’язаний, з одного боку, з смаженим м’ясом і твердою шкоринкою хлібу, і, з іншого боку, с сиром, пивом та медом. Сучасна наука пояснює нам чому: тютюновий дим вміщає нітроген так само як і інші елементи першої групи і диацетил, як другі. Аналогічно наші почуття нам кажуть, що дикі вишні, кориця, ваніль і херес складають одну групу, і так воно і є: усі містять альдегід. І якщо аромат канадського чаю Wintergreen, лаванди і банану нам здаються схожими, це тому що у всіх присутній ефір. Іншими словами, наші сприйняття можуть бути такими ж добрими, як лабораторний аналіз коли треба зробити певні висновки про світ. У епоху високої технології Леві-Строс нагадує нам, що людина здібна навчитися пізнати світ різними шляхами: наука відкриває один шлях розуміння реальності, і «наука конкретного» - інший.


BRICOLAGE

Щоб з'ясувати, як функціонує конкретна логіка (есенція «дикої науки»), Леві-Строс прибігає до незвичайної аналогії. За його словами, це ментальний еквівалент «bricolage» - термін, що позначає по-французьки хобі будувати об’єкти з використанням ручних навичок, різновид інтелектуального «зробіть своїми руками». Українською мовою це слово перекладається як «кустар», «самороб», англійською як «do-it-yourself», “handyman”.

Це поняття справедливо як для антропологів так і для філософів та літературних критиків, які пізнаються в своїх зображеннях аматора саморобних завдань, з яких видобувають різноманітні вчення.

Леві-Строс показує контраст між ручною роботою любителя з роботою інженера, і засобом цього протиставлення характеризує два методи розуміння, які підкладаються у примітивній науці і науці сучасній відносно. На відміну від інженера, який для кожного проекту, в який пускається, створює спеціальні матеріали і інструменти, самороб, як сама природа, завжди працює з вторинними матеріалами. Складають свої об'єкти із залишків інших творінь, які знаходять і збирають знов. У праці митця завжди присутній елемент азарту, тому що мусить обходитись тим, що має під рукою.

Бріколаж є формою комбінаторної логіки. Творець має під рукою набір об’єктів (такий собі «скарб», що має «значення»), яке їх зв'язує як набір можливих стосунків, та один з цих взаємозв’язків матеріалізується, виходячи з вибору, що робить митець. Наприклад, дерев’яний брус може використовуватись як клин щоб поставити щось на місце, або як підставка для статуетки. У першому випадку, був би придатком чогось, у другому, виділився б своєю текстурою та залишилися б видними дерев’яні прожилки та його лоскове відсвітлення.


РОБОТА З СИМВОЛАМИ

У примітивній науці, розібраний науковцем-саморобом і знов зібраний, як старий годинник, предмет є самою природою. Конкретна логіка походить з комбінації та опозиції почутих елементів вибраних з природи. Примітивна наука є формою саморобства, де будівельним матеріалом є «перцепти» (від слова «percibir» що означає «учути», "почуять" російською), або, точніше концептів (від слова «conecebir», що означає «зачати»), просунутих у категорію знаків.

Перцепти – це зображення що створює наш мозок з предметів які ми сприймаємо (бачимо, відчуваємо, чуємо, нюхаємо, та інша велика кількість відчуттів, дивіться хв. 2:40-4:20). Перетворюються на знаки що використовуються для будівництва символьні (символічні?) системи.

Леві-Строс стверджує, що інженер працює з концептами, так само як митець працює з знаками. Концепти є «прозорими до реальності», тобто не виставляють посередником ніяке матеріальне тіло між ідеєю та світом, поки знаки є конкретними предметами, які вже несуть марку людського процесу винаходу. Це може бути виражено лінгвістичною термінологією Saussure: символ завжди є з’єднанням звуків або образів (чогось конкретного) з якоюсь ідеєю; елементи (знаки), які поєднує митець вже є преконфігуровані своєю історією та попередніми вжитками. Втримують певні фрагменти свого значення у минулому (використанні), що самороб примушений використовувати у своїй композиції. Тим самим перед ним відкриваються можливості певною манерою обмежені, також у певному сенсі зумовленими.

Сучасний інженер чи вчений постійно розширюють встановлені межі, з якими працюють. Прагнуть перевершити відоме і можливе. Спираючись на структури (свої гіпотези та теорії), виробляє події у формі винаходів та відкриттів.

У відповідь кустар об’єднує і переорганізовує елементи вже переданих «меседжів», які спромагаються організувати новим манером, але не міняти природу об’єктів, які розбирає, тільки просто поміняти їхню внутрішню організацію. (тепер розумію, що має на увазі Кербасі і чому він так проти такого підходу у політиці)

На що тоді спрямована така робота? У пошуку змісту, самороб спромагається знайти нові комбінаторні варіації. Його труд, пише Леві-Строс, є «актом протесту проти безглуздя».

Через предмети, які створює, кустар завжди проявляє свої власні риси. Кожний з його виборів говорить щось про його життя та характер.

Далі буде: «Гарячі» та «холодні» суспільства. Частина остання.

Comments

[eustafius.livejournal.com]

Інформктивно, дякую! В процесі читання знайшла деякі перегуки з "Творчої еволюції " Бергсона

[chita-i.livejournal.com]

Я рада. ) Не читала Бергсона, але пошукаю.

[kerbasi.livejournal.com]

Приємно опинитися в одній компанії з класиком структуралізму та батьком антропології ))))

[chita-i.livejournal.com]

Чому я навчилася у своєго тата, так це що "не боги горшки обжигають". )