Примітивізм у західному мистецтві
Sep. 10th, 2012 04:42 pm![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
chita_iПродовження Класичне західне мистецтво vs. примітивне мистецтво
Концепція мистецького витвору як системи знаків у протилежність до мімікричного представлення характеризує не тільки не європейські примітивні культури, а також є повторною (рекурентною) темою у західному мистецтві. Скульптура, що процвітала в Греції до 5 віку від народження Ісуса, є мистецтвом значущості.
Стиль, який замінив це мистецтво, типифікований знаменитим «дискоболом» Мирона (450 а. С.) став більш «природним», тобто репрезентативним.
Те ж саме сталося з італійським живописом пізнішим за cuattrocento (XV ст.), треба сказати, до школи Сіени (Siena) включно.
Duccio (1260-1390)
Mantegna (1431-1506)
За Леві-Стросом, висока вартість приписана оформленню, починаючи з Відродження, пов'язана з бажанням володіти об’єктом, а саме володіти красивим об’єктом посередництвом його «опудала» (efigie).
МОДЕРНІСТСЬКЕ МИСТЕЦТВО
Сучасне мистецтво, починаючи з кубізму, у певному роді, є мистецтвом «примітивістським» у сенсі який вкладає Леві-Строс. Мистецтво значень є концептуальним більш ніж сприйняття (персептуальним). Тим не менш, як могло б гадатися, Леві-Стросс розумів, що кубізм був невдалою естетичною революцією, і що рух абстрактного, що виник з нього, створив глухий кут. Пояснює своє ставлення до кубізму таким чином: «Кубізм прагнув стати новою естетичною мовою, але по визначенню будь-яка мова існує у групі й заради неї.» У зв'язку з соціально-економічними причинами, які знаходяться поза впливом митця, у західних суспільствах процеси виробництва та споживання мистецьких виробів розведені з групою як з загалом («індивіалізовані»). Тому, хоч кубізм і претендує бути новою естетичною мовою, не є більш ніж «ідіолектом» (мовою, що використовується одним єдиним індивідом), і мало хто її сприймає.
«Мистецтво значущості» повинно виникнути «природно», як спадкоємство групи, її культури, і не може бути нав’язаним зовні якоюсь особистістю, що імітує якийсь артистичний стиль щоб добитися певного ефекту.
Ідея, що об’єкт мистецтва є предметом аналогічним якійсь мові, є центральною думкою у естетиці Леві-Строса. Не хоче сказати, що мистецтво є мовою, але має подібність до неї. Піклується щоб не звести твір мистецтва до мови і обмежити його до простої системи зв'язку, ти самим позбавивши її специфічно естетичної цінності.
“Lévi-Strauss para principiantes”, pp. 106-109
Далі: Обмеженість у мистецтві
UPD Одним з різновидів сучасного примітивного мистецтва є наїв (naïve). Деколи його визначають як зроблене «не тренерованими майстрами без формальної освіти». Таким чином, воно представляє собою не «приручене» бачення дійсності.
У цих картин погано з перспективою, пропорціями, тонами кольорів, градієнтом чіткості, але в них є думка, настрій, емоції. Вони щось значать, але не є точним відображенням місця, людей, пейзажу. Можуть навіть нічого не символізувати. Але в них є знаки, які можна розрізнити та зрозуміти автора.
Концепція мистецького витвору як системи знаків у протилежність до мімікричного представлення характеризує не тільки не європейські примітивні культури, а також є повторною (рекурентною) темою у західному мистецтві. Скульптура, що процвітала в Греції до 5 віку від народження Ісуса, є мистецтвом значущості.
Стиль, який замінив це мистецтво, типифікований знаменитим «дискоболом» Мирона (450 а. С.) став більш «природним», тобто репрезентативним.
Те ж саме сталося з італійським живописом пізнішим за cuattrocento (XV ст.), треба сказати, до школи Сіени (Siena) включно.
Duccio (1260-1390)
Mantegna (1431-1506)
За Леві-Стросом, висока вартість приписана оформленню, починаючи з Відродження, пов'язана з бажанням володіти об’єктом, а саме володіти красивим об’єктом посередництвом його «опудала» (efigie).
МОДЕРНІСТСЬКЕ МИСТЕЦТВО
Сучасне мистецтво, починаючи з кубізму, у певному роді, є мистецтвом «примітивістським» у сенсі який вкладає Леві-Строс. Мистецтво значень є концептуальним більш ніж сприйняття (персептуальним). Тим не менш, як могло б гадатися, Леві-Стросс розумів, що кубізм був невдалою естетичною революцією, і що рух абстрактного, що виник з нього, створив глухий кут. Пояснює своє ставлення до кубізму таким чином: «Кубізм прагнув стати новою естетичною мовою, але по визначенню будь-яка мова існує у групі й заради неї.» У зв'язку з соціально-економічними причинами, які знаходяться поза впливом митця, у західних суспільствах процеси виробництва та споживання мистецьких виробів розведені з групою як з загалом («індивіалізовані»). Тому, хоч кубізм і претендує бути новою естетичною мовою, не є більш ніж «ідіолектом» (мовою, що використовується одним єдиним індивідом), і мало хто її сприймає.
«Мистецтво значущості» повинно виникнути «природно», як спадкоємство групи, її культури, і не може бути нав’язаним зовні якоюсь особистістю, що імітує якийсь артистичний стиль щоб добитися певного ефекту.
Ідея, що об’єкт мистецтва є предметом аналогічним якійсь мові, є центральною думкою у естетиці Леві-Строса. Не хоче сказати, що мистецтво є мовою, але має подібність до неї. Піклується щоб не звести твір мистецтва до мови і обмежити його до простої системи зв'язку, ти самим позбавивши її специфічно естетичної цінності.
“Lévi-Strauss para principiantes”, pp. 106-109
Далі: Обмеженість у мистецтві
UPD Одним з різновидів сучасного примітивного мистецтва є наїв (naïve). Деколи його визначають як зроблене «не тренерованими майстрами без формальної освіти». Таким чином, воно представляє собою не «приручене» бачення дійсності.
У цих картин погано з перспективою, пропорціями, тонами кольорів, градієнтом чіткості, але в них є думка, настрій, емоції. Вони щось значать, але не є точним відображенням місця, людей, пейзажу. Можуть навіть нічого не символізувати. Але в них є знаки, які можна розрізнити та зрозуміти автора.
![[identity profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/openid.png){kind=small}
no subject
Date: 2012-09-11 04:06 am (UTC)А вам такой стиль нравитса?
http://photokarachko.blogspot.com/2012/09/blog-post_3698.html
no subject
Date: 2012-09-11 01:05 pm (UTC)Вони пропонують свою "мову", свої символи (які ще треба навчитися бачити якщо є бажання), але чи прийметься той стиль, чи залишиться історичним "как денди лондонский одет", хто зна. Скажимо, я до усіляких проявів "нетакості" відношуся дуже спокійно. ) "тьі можешь ходить, как запущенньій сад, а можешь все наголо сбрить / и то и другое я видел не раз, / кого тьі хотел удивить?"
no subject
Date: 2012-09-11 01:29 pm (UTC)