![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
chita_iДля початку поговоримо, чим по Еко відрізняються міфічні герої сучасності від літературних персонажів та персонажів шоу-бізнесу. Умберто Еко вивчав комікси як частину масової культури, як би «несерйозно» це не здавалось.
Публікація його праці «Апокаліптичних та інтегрованих» (1964) генерувала полеміку великих пропорцій у європейських інтелектуальних колах. Визначила радикальну зміну у сприйнятті інтелектуалів масової культури, яка, до того часу, була дискваліфікована. До Еко ніхто не уявляв собі що вона може бути предметом відповідного теоретичного вивчення. Починаючи з цієї книжки, ЗМІ почали аналізуватися як фундаментальний компонент сучасного суспільства. Таким чином, систематичне вивчення ЗМІ перетворилось на галузь знань, яка приєдналась як предмет у найважливіших та найпрестижніших академічних центрах світу.
КОМІКСИ
Світ коміксів є особливо освітлювальним у масовій культурі. Еко перетворює комікс на привілейований артистичний жанр щоб досліджувати можливості і обмеження сучасного культурного світу. Ця тема займає визначну частину у праці «Апокаліптичні й інтегровані». Друга частина цієї праці містить аналіз коміксу найбільш розповсюдженого по світу про Супермена. (Це птах? Це літак? Ні, це Супермен!) Цей позитивний герой втілює прагнення влади що має звичайний громадянин і не може задовольнити.
Супермен це типовий міф що підживлює уяву читача сірого і розчарованого (або дитячу фантазію тих, хто хоче бути захищеним). Супермен це людина з іншої планети, яка може літати хуткіше за швидкість світла, бачить через стіни та має величезну силу. Але у житті Кларк Кент опанований звичайними проблемами та ігнорується подібними, навіть жінкою, яку кохає. Призведені до неминучого процесу ідентифікації, читачі примірюють костюм Супермена та мріють один день позбавитись свого одягу офісних працівників та втілитись у суперлюдину, що витягне їх з посередності.
Герої коміксів виникають з комбінації традиційної міфології і традиції новели .
Міфічні персонажі втілюють ЗАКОН. Таким чином, мусять бути передбачуваними. Не очікується від них несподіваних або непередбачуваних реакцій.
Читач коміксів, споживач міфів, не чекає, щоб йому надали сюрприз, чи розказали щось нове. Він шукає як пройти вже знайомий розвиток подій. Ці рамки дають йому спокій і задоволення. Поведінка героїв повертається до міфічних оповідань. Але герої коміксів знаходяться у певній особливій ситуації (от побачать ці негідники коли прилетить Супермен!):
УМОВИ ДЛЯ СУЧАСНОГО СУПЕРГЕРОЯ:
1. Мусить бути архетипом (моделлю, прототипом, ідеалом).
2. Мусить, таким чином, представляти прагнення простої людини: справедливість, безпека, успіх, обожнюватись, бути ким захоплюються.
3. У той самий час, будучи продуктом масової комерціалізації, мусить підлягати характерному розвитку персонажів новелістичної культури: пригодам, ризику, невизначеності, але з певним каркасом передбачуваності.
Супермен це герой без гідних супротивників. Завдяки своїй величезній владі, швидко обеззброює підступи своїх випадкових ворогів (насправді ворогів суспільства). Окрім своїх випадкових супротивників, має деякі складнощі, що додають гостроти сюжету та приправи «мультику».
Як будь-який міф, Супермен не піддається смерті. Представляє щоденний спосіб життя (як Кларк Кент), але, будучи ким є, не старішає і перемагає парадокс життя і смерті.
Щоб вирішити цю проблему часу, що не проходить повз головного героя, творці стрічки прибігли до вражаючої процедури, скопійованій потім телевізійними серіалами.
Кожна нова історія, яка починається, не натякає на попередню. Таким чином, є неможливим розрізнити, чи одна серія передує іншу, чи слідує за нею. Це бомбардування подіями без логічного зв’язку примушує забувати часовий порядок. Складається ілюзія постійного безперервного теперішнього, без минулого ні майбутнього.
НА КОГО НАПРАВЛЕНА ЦЯ ІСТОРІЯ?
На людину керовану з різних центрів (гетерокеровану). Таку, яка живе у суспільстві з високим розвитком технології, якій весь час пропонується, що саме вона мусить бажати, і показується, як вона може досягнути бажаного, виконуючі префабриковані процедури. Історія про Супермена базується на ідеї повтору, який пов’язується з задоволенням, яке досягається у дитинстві коли слухаєш різні розповіді однієї і тієї ж казки.
Комікси відходять з критерію надмірності (редундантності, повтору), який є характерним для масової культури. Це дозволяє читачу розслабитися і реалізувати розтягнуте поверхове споживання.
Але цей персонаж, крім того, є переносником ідеологічного повідомлення. Супермен, наприклад, має силу щоб заволодіти урядом. Тим не менш, як будь який хороший персонаж з високим почуттям моралі, приймає закони натуральні і легальні.
ПОВЕДІНКА СУПЕРГЕРОЯ ВИЗНАЧАЄ ЙОГО ІДЕОЛОГІЮ
+ Супергерой розвиває свою діяльність в закритих або невеликих спільнотах (Смолвіл (буквально «маленьке село» у дитинстві і Метрополис у дорослому віці).
+ Зло з яким бореться персоніфіковане мілкими шибениками або крадіями банків.
+ Злочин приймає форму нападу на приватну власність.
+ Добрі вчинки проявляються тільки як благодійність
+ Суперлюдина не модифікує політичного, соціального або економічного порядку, які провокують стільки страждань. Тільки займається поточним та анекдотичним. «Зачиніть цього злочинця у буцегарні щоб не приносив шкоди суспільству!» - каже.
Статика Супермена та повторність «кадрів», так само як послідовний показ ізольованих явищ, наводять на ідею, що супергерой вміє полаштувати мале зло але ніяким чином модифікувати суспільство в цілому. Є взаємозв’язок між формою розповіді та консервативною ідеологією яку вона передає.
Супермен-Кларк перетворюється на найкращий приклад масової культури. (про масову культуру ми поговоримо потім) Але про це мало хто хоче говорити голосно. Це неправда що комікси є нешкідливою розвагою. Направлений на широкі маси, але орієнтований на збереження нинішньої соціальної структури, Супермен резюмує неоднозначність багатьох можливостей продуктів, що виникають з засобів масової інформації.
МАРІОНЕТОЧНІ ВИХОВАТЕЛІ
Індустрія масової культури фабрикує історійки інтернаціонального рівня та розповсюджує їх на всіх рівнях. Комікс є типовим індустріальним продуктом. Орієнтований зверху, працює вживаючи механізми прихованого переконання. Це передбачає у читача поведінку уникнення (ухилення) що стимулюється «режисерами»-реалізаторами.
Не йдеться, по Еко, захистити чи критикувати масову культуру, але вивчати та аналізувати її, з метою досягти її покращення. Масова культура мусить бути посередником перетворення нових секторів що виникають з суспільства.
Битва за людське виживання як відповідальної істоти у Еру Комунікацій не виграється у місцях звідки виходить комунікація але там, куди вона приходить.
«Стратегія ілюзії»
“Umberto Eco para principiantes”, pp. 22-26, 28, 31-36.
ДОДАТКОВО
Комікс супермен був придуманий та створений двома єврейськими хлопчиками емігрантами у США з Литви. Про це знятий цікавий документальний фільм, але я не пам’ятаю, як він називається. У цьому фільмі також є різні версії теорій, для кого є особливо втішним такий супергерой та яких людей він виховує. Але очевидно, що Супермен культивує міфологічне мислення.
Публікація його праці «Апокаліптичних та інтегрованих» (1964) генерувала полеміку великих пропорцій у європейських інтелектуальних колах. Визначила радикальну зміну у сприйнятті інтелектуалів масової культури, яка, до того часу, була дискваліфікована. До Еко ніхто не уявляв собі що вона може бути предметом відповідного теоретичного вивчення. Починаючи з цієї книжки, ЗМІ почали аналізуватися як фундаментальний компонент сучасного суспільства. Таким чином, систематичне вивчення ЗМІ перетворилось на галузь знань, яка приєдналась як предмет у найважливіших та найпрестижніших академічних центрах світу.
КОМІКСИ
Світ коміксів є особливо освітлювальним у масовій культурі. Еко перетворює комікс на привілейований артистичний жанр щоб досліджувати можливості і обмеження сучасного культурного світу. Ця тема займає визначну частину у праці «Апокаліптичні й інтегровані». Друга частина цієї праці містить аналіз коміксу найбільш розповсюдженого по світу про Супермена. (Це птах? Це літак? Ні, це Супермен!) Цей позитивний герой втілює прагнення влади що має звичайний громадянин і не може задовольнити.
Супермен це типовий міф що підживлює уяву читача сірого і розчарованого (або дитячу фантазію тих, хто хоче бути захищеним). Супермен це людина з іншої планети, яка може літати хуткіше за швидкість світла, бачить через стіни та має величезну силу. Але у житті Кларк Кент опанований звичайними проблемами та ігнорується подібними, навіть жінкою, яку кохає. Призведені до неминучого процесу ідентифікації, читачі примірюють костюм Супермена та мріють один день позбавитись свого одягу офісних працівників та втілитись у суперлюдину, що витягне їх з посередності.
Герої коміксів виникають з комбінації традиційної міфології і традиції новели .
Міфічні персонажі втілюють ЗАКОН. Таким чином, мусять бути передбачуваними. Не очікується від них несподіваних або непередбачуваних реакцій.
Читач коміксів, споживач міфів, не чекає, щоб йому надали сюрприз, чи розказали щось нове. Він шукає як пройти вже знайомий розвиток подій. Ці рамки дають йому спокій і задоволення. Поведінка героїв повертається до міфічних оповідань. Але герої коміксів знаходяться у певній особливій ситуації (от побачать ці негідники коли прилетить Супермен!):
УМОВИ ДЛЯ СУЧАСНОГО СУПЕРГЕРОЯ:
1. Мусить бути архетипом (моделлю, прототипом, ідеалом).
2. Мусить, таким чином, представляти прагнення простої людини: справедливість, безпека, успіх, обожнюватись, бути ким захоплюються.
3. У той самий час, будучи продуктом масової комерціалізації, мусить підлягати характерному розвитку персонажів новелістичної культури: пригодам, ризику, невизначеності, але з певним каркасом передбачуваності.
Супермен це герой без гідних супротивників. Завдяки своїй величезній владі, швидко обеззброює підступи своїх випадкових ворогів (насправді ворогів суспільства). Окрім своїх випадкових супротивників, має деякі складнощі, що додають гостроти сюжету та приправи «мультику».
Як будь-який міф, Супермен не піддається смерті. Представляє щоденний спосіб життя (як Кларк Кент), але, будучи ким є, не старішає і перемагає парадокс життя і смерті.
Щоб вирішити цю проблему часу, що не проходить повз головного героя, творці стрічки прибігли до вражаючої процедури, скопійованій потім телевізійними серіалами.
Кожна нова історія, яка починається, не натякає на попередню. Таким чином, є неможливим розрізнити, чи одна серія передує іншу, чи слідує за нею. Це бомбардування подіями без логічного зв’язку примушує забувати часовий порядок. Складається ілюзія постійного безперервного теперішнього, без минулого ні майбутнього.
НА КОГО НАПРАВЛЕНА ЦЯ ІСТОРІЯ?
На людину керовану з різних центрів (гетерокеровану). Таку, яка живе у суспільстві з високим розвитком технології, якій весь час пропонується, що саме вона мусить бажати, і показується, як вона може досягнути бажаного, виконуючі префабриковані процедури. Історія про Супермена базується на ідеї повтору, який пов’язується з задоволенням, яке досягається у дитинстві коли слухаєш різні розповіді однієї і тієї ж казки.
Комікси відходять з критерію надмірності (редундантності, повтору), який є характерним для масової культури. Це дозволяє читачу розслабитися і реалізувати розтягнуте поверхове споживання.
Але цей персонаж, крім того, є переносником ідеологічного повідомлення. Супермен, наприклад, має силу щоб заволодіти урядом. Тим не менш, як будь який хороший персонаж з високим почуттям моралі, приймає закони натуральні і легальні.
ПОВЕДІНКА СУПЕРГЕРОЯ ВИЗНАЧАЄ ЙОГО ІДЕОЛОГІЮ
+ Супергерой розвиває свою діяльність в закритих або невеликих спільнотах (Смолвіл (буквально «маленьке село» у дитинстві і Метрополис у дорослому віці).
+ Зло з яким бореться персоніфіковане мілкими шибениками або крадіями банків.
+ Злочин приймає форму нападу на приватну власність.
+ Добрі вчинки проявляються тільки як благодійність
+ Суперлюдина не модифікує політичного, соціального або економічного порядку, які провокують стільки страждань. Тільки займається поточним та анекдотичним. «Зачиніть цього злочинця у буцегарні щоб не приносив шкоди суспільству!» - каже.
Статика Супермена та повторність «кадрів», так само як послідовний показ ізольованих явищ, наводять на ідею, що супергерой вміє полаштувати мале зло але ніяким чином модифікувати суспільство в цілому. Є взаємозв’язок між формою розповіді та консервативною ідеологією яку вона передає.
Супермен-Кларк перетворюється на найкращий приклад масової культури. (про масову культуру ми поговоримо потім) Але про це мало хто хоче говорити голосно. Це неправда що комікси є нешкідливою розвагою. Направлений на широкі маси, але орієнтований на збереження нинішньої соціальної структури, Супермен резюмує неоднозначність багатьох можливостей продуктів, що виникають з засобів масової інформації.
МАРІОНЕТОЧНІ ВИХОВАТЕЛІ
Індустрія масової культури фабрикує історійки інтернаціонального рівня та розповсюджує їх на всіх рівнях. Комікс є типовим індустріальним продуктом. Орієнтований зверху, працює вживаючи механізми прихованого переконання. Це передбачає у читача поведінку уникнення (ухилення) що стимулюється «режисерами»-реалізаторами.
Не йдеться, по Еко, захистити чи критикувати масову культуру, але вивчати та аналізувати її, з метою досягти її покращення. Масова культура мусить бути посередником перетворення нових секторів що виникають з суспільства.
Битва за людське виживання як відповідальної істоти у Еру Комунікацій не виграється у місцях звідки виходить комунікація але там, куди вона приходить.
«Стратегія ілюзії»
“Umberto Eco para principiantes”, pp. 22-26, 28, 31-36.
ДОДАТКОВО
Комікс супермен був придуманий та створений двома єврейськими хлопчиками емігрантами у США з Литви. Про це знятий цікавий документальний фільм, але я не пам’ятаю, як він називається. У цьому фільмі також є різні версії теорій, для кого є особливо втішним такий супергерой та яких людей він виховує. Але очевидно, що Супермен культивує міфологічне мислення.
![[identity profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/openid.png){kind=small}
no subject
Date: 2012-09-23 07:14 pm (UTC)от кстаті да
новий батмен такий слюнявий брєд шо я два останніх не дивився
no subject
Date: 2012-09-23 08:42 pm (UTC)no subject
Date: 2012-09-24 01:39 am (UTC)no subject
Date: 2012-09-23 07:43 pm (UTC)Врахуємо, що він єврейський хлопчик, емігрант, в Європі Гітлер починає вирішувати єврейське питання.
От і маємо міф, що створений автором для самозаспокоєння.
no subject
Date: 2012-09-23 08:45 pm (UTC)no subject
Date: 2012-09-23 09:16 pm (UTC)Це було актуально, а тому почуто і розтиражовано
no subject
Date: 2012-09-24 01:18 am (UTC)no subject
Date: 2012-09-23 10:10 pm (UTC)Цікаву тему зачепила!
ще би спайдермена і піратів карибського моря розкласти на складові популярності... :)
до речі, я випадково у бабусі "за компанію" бачила колись одну неповну серію про того Бетмена, одну з перших, і абсолютно не розуміла що люди в ньому знаходять.. так саме і Аватара немає бажання дивитися і шукати аналогії.. так саме і "Матриця" не вразила і не викликала захвату.. аж тепер стає зрозумілим, що може це все тому що єдині комікси які мені подобалися я бачила дуже давно у вигляді картинок у журналі "Перець". і то не всі. :))
no subject
Date: 2012-09-24 01:18 am (UTC)Маючи інструмент можна проаналізувати самій. У мене от виникли дві недодумані власні запитання. У мильних операх (теленовелах) весь час перетираютья родинні зв'язки (ну ти знаєш, коли виявляється що усі усім є якимись несподіваними родичами). Так у мене виник сумнів, як саме експлуатується у цих сучасних жувачках зацікавленість "первобитної" людини, що досі живе у нас родинними зв'язками, які вивчав і про які писав Леві-Строс (я раніше взагалі думала, що таке прізвище то тільки марка джинсів, бгггг). Ну там про важливість інсесту у культурному саморозумінні, тощо.
І друга це про Непорочну (незайману) Діву Марію у народному пантеоні найважливіших богів. Бо читаю книжку про середньвічну Іспанію на тему (почала, а вона грубезна) і зустріла допис у історичному співтоваристві на днях. http://foto-history.livejournal.com/2666843.html (ну це якщо не задурювати себе текстом цього допису, бггг) Ото подумаю як матиму інформацію.
абсолютно не розуміла що люди в ньому знаходять
Я теж для таких справ як в танку. Мабуть, ніхто не підсунув нам історієт коли ми були у ніжному сприятливому віці. А от мій чоловік полюбляє. Хоча деякі зараз і мені подобаються, є дуже талановиті.
no subject
Date: 2012-09-24 05:35 pm (UTC)Між іншим, у нашого народу трохи більш збалансоване ставлення до Богородиці і Бога.. хоча у жіноцтва Богородиця більш "популярна", якщо так можна сказати, заступниця (що теж наштовхує на роздуми про витоки такого тяжіння)..
В принципі, можна не розбирати на складові, бо будь-яка жива істота не є сумою її складових частин тіла, там все складніше.. але все одно дещо можна вгадати.
no subject
Date: 2012-09-24 10:02 pm (UTC)no subject
Date: 2012-09-25 05:08 pm (UTC)no subject
Date: 2012-09-28 12:43 am (UTC)1. Тепер розумію, чому існую в паралельних реальностях із всякими Супер-, Бет-, Спайдер- і іншими ..менами.
Але зі спокійним сумлінням гублю час із Еркюлем Пуаро, Ніро Вульфом і Пері Мейсоном.
Мене не влаштовує міф про сторонню допомогу або про нічні надзвичайні здібності. Міфи про перемогу інтелекту -- ось моя віра. І надія. І любов.
2. А ще тепер ясно, чому всі (здається, що всі) так натхненно вірять у перемогу "добра" над "злом". І якщо не на теперішніх виборах то наступного разу буде остаточна битва і остаточна перемога. Нам поможе заграниця, діаспора, інтелігенція, середній клас, студенти, шахтарі, економічна криза і ще трясця, яка вхопить Головного Межигірця. А Бранка №1 раптом в ніч підрахунку голосів перевдягнеться з білого у чорне і як Жінка-Кішка перестрибне високі мури. І той, хто піддає ці міфи хоч найменшому сумніву, ба більше, починає вимагати відповідей на конкретні питання, той -- ворог всієї рідної Неньки. І от саме через такого невіруючого противсіха перемога переноситься на наступну серію.
3. Можна перепостити в себе у ЖЖ і ФБ?
no subject
Date: 2012-09-28 03:19 am (UTC)