До попереднього допису

[chita_i]

Але є й дуже вдалі "колонаукові" артистичні експресії. Взято з Арсенальської київської виставки 2012.

Мирослав Вайда


Леонід Козлов на фоні своєї роботи «Двоє»

Comments

[switluy-spogad.livejournal.com]

Сама виставка справила враження таке, що виробники переважної більшісті експонатів від мистецтва до псевдомистецтва, прагнуть бачити свої іздєлія в приймальні або на столі чинуш і бариг. Дитяче крило спарк-лаб викликало набагато більше позитивних емоцій

[chita-i.livejournal.com]

Напевно, що "є така буква в цьому слові" (можливо, навіть ви вгадали майже ціле слово, бгггг), але я живу у такій глухоті, що мені з мого місця видно інакше!

От візьміть другу світлину для прімєра. Золота (*проблювалася*), зміст ну просто "секс продає усе" (ще раз). І, тим не менш, я виставляю себе посміховиськом (чи дуже сильно ризикую), тому що мені сподобалось і щось у цьому є! Цей мінімалізм до мене промовляє! (я, мабуть, як оті на картинці з мого попереднього допису, бгггг) Але мені не соромно ні разу. Бо якщо мені щось подобається, чому я мушу придурятись, що ні? (хоча перша скульптура цього допису мені здається у рази інтелектуальнішою)

Усім тим я хочу сказати, що МІЙ контекст примушує бачити цю виставу як раз цікавою. Вона в мене визвала ентузіазм. Може для якогось еталонного для вас "продвинутого" суспільства то є несмак чи учорашній день, я теж можу зрозуміти. Але для нинішньої України та пост-совку, як я його бачу, це просто подія!

PS Що мені не сподобалось з фоток, це оті короконогі пігмейські "українці" у нац.одягу. Вони там десь останні за посиланням звіки я взяла взагалі все це.

[chita-i.livejournal.com]

Я от думала сама з собою: що можна збрехати у моє виправдання, що мені подобається друга скульптура? Може це драбина на небо з людських тіл, а може цими чотирма лініями виражено відновлення людства? Символів можна видумати скока хочіш. )

Щодо продажності, то нічого нового під цим небом.

Мы посетили Лувр — в тот день, когда не собирались покупать шелка, — и осмотрели целые мили собранных там произведений старых мастеров. Некоторые из них прекрасны, но в то же время они так убедительно показывают мелкое подобострастие своих великих творцов, что на них неприятно смотреть. Постоянное тошнотворное восхваление знатных покровителей заслоняло в моих глазах ту прелесть красок и выразительность, которая, как говорят, отличает эти картины. Признательность — дело хорошее, но мне кажется, что некоторые из этих художников заходили слишком далеко, подменяя признательность преклонением перед богатым патроном. Если такое преклонение перед человеком вообще можно оправдать, тогда, разумеется, мы извиним Рубенса и его собратьев.

Но я, пожалуй, лучше оставлю эту тему, а то как бы мне не сказать о старых мастерах чего-нибудь такого, чего говорить не следует.

Марк Твен (http://books.atheism.ru/files/innocents.html#TOC_id11392627)

[switluy-spogad.livejournal.com]

я люблю коли після перегляду є відчуття естетичного задоволення і відпочинку, а от цей споживацький скульптурний салон для бидлоеліти таких настроїв не викликає.

[chita-i.livejournal.com]

Ну нічого не можна зробити, якщо у вас своє сприйняття, у мене - своє. Це нормально. Може я чогось с фотографій просто не добачаю, може втрачається якийсь вимір, який я не вловлюю. Але я чомусь люблю таке мистецтво (деяке з нього), і нічого зробити не можу. Може у вас накладаються інші шари досвіду на все це що бачите. Якби я, наприклад, побачила гарні витвори мистецтва, а потім взнала, що їх зробив якийсь людожер і кат, я б вже по іншому до них ставилась. Це як невдалий приклад. )