(no subject)
Apr. 10th, 2011 12:08 am…Аналізуючи дискурс могутніх та підлеглих, Скот вказує, що підлеглі говорять одним чином у присутності могутніх, і відмінно, коли знаходяться у товаристві людей такого ж самого статусу. Так само, могутні не звертаються до підлеглих таким самим чином, як то роблять між собою. Від цього кореня, кожна група виробляє, починаючи з своїх обставин, різні дискурси. Підлеглі виробляють, базуючись на своїй пригніченості, прихований дискурс, який представляє собою критику влади за спиною домінуючого. І могутній, з свого боку, також виробляє прихований дискурс у якому артикулюються практики та вимоги влади, які не можуть бути вираженими відкрито. Скот показує, як домінантна поведінка виробляє публічну поведінку гегемона і закулісний дискурс, який складається з того, що не можна сказати прямо ні владі (домінуємими), ні підлеглим (владою).
Публічний дискурс є, … «автопортретом домінуючих еліт, де вони з’являються як хочуть бачити себе самих». Хоча не йдеться ні про брехню ні про деформації, така дискрусійна структура є дуже небезсторонньою. … Коли підлеглий наважиться донести свій прихований дискурс можновладцям, останні мають звичку реагувати трьома чинами:
1. Знищують того, хто вимовляє тому що смів преступити «офіційну правду».
2. Нейтралізувати загрозу та вимагати пробачення для здійснення «символічної реставрації».
3. Зробити вигляд що не почули та скоротити дисиденцію до анекдоту.
Коли відбувається навпаки, реакція могутніх є відмінною. Коли публікується прихований дискурс можновладців, створюється розладжування і руйнуються літургія влади й урочистість публічного дискурсу. Скот вказує, що, якщо підлеглий, який не слідує сценарію ризикує отримати лунку догану, могутній ризикує виглядати смішним і, тим самим, втратити довіру до себе.
Навіть так, влажноможці мають більше важелів щоб спромогтися нейтралізувати витрати інциденту виходу на поверхню свого прихованого дискурсу. Серед них, стара практика атакувати вісника та ігнорувати зміст захованого дискурсу, як нічого особливого не відбулося. У великій мірі, з випадком Wikiliks так і сталося. В цьому сенсі, Вашингтон не взяв під сумнів правдивість повідомлень, але їх розповсюдження, під претекстом що генерують небезпеку для армії та громадян, тому що прибільшують загрозу тероризму. З іншого боку, була вживана риторика «тут нічого не сталося». Навіть більше, спромагалися зменшити розміри події, атакуючи вісника, представляючи його як неврівноваженого, хто, крім того, є сексуальним злочинцем.
Але найбільше домінувала офіційна мовчанка. Затримались публічні пояснення та натякалося що посольства обмежуються виконанням своєї роботи. Таким чином, з Вашингтону була прокламована доктрина «влада має власні правила», і, окрім того, мусить робити свою роботу. Роботу, у якій результат виправдовує засоби, що не завжди є коректними.
Wikileaks показали дистанцію яка існує між публічним та прихованим дискурсами гегемонної еліти глобальної ери. Зрозуміло, також є демонстрацією низької «якості» сучасних демократій та необхідністю щоб інформованість продовжувала виконувати функцію противаги владі. Проти всього, тим не менш, не було великих маніфестацій ні народних збурень ні суворої реакції «ображених» урядів. Наслідки для могутніх виявилися найменшими. Все може завершитись гірким прикусом, запам’ятатися у вигляді анекдоту. Приклалася тактика нападати на «знахідника», та дивитись у інший бік, насвистуючи. Ервін Гофман вказує що стратегія ігнорування очевидності широко використовується могутніми коли виявляється не сповідна правда. Можливо, що найбільш трагічною була відсутність символічного влагодження. Тільки трошки сорому для влади, яка, починаючи звідси приймає, що «такими є речі».
Wikileaks: el “discurso oculto” de los poderosos Salvador Martí I PUIG, Envío, Nicaragua, año 30, número 348, marzo 2011, pp. 32-33. Colaboración de “Nueva sociedad” www.nuso.org
no subject
Date: 2011-04-11 05:56 pm (UTC)Я вибачаюсь, мені здається, ми не розуміємо один одного. Ви оперуєте поняттям «правда», я його відкидаю. Це така відносна річ, так пов’язана з власним зиском, що «шукати» її не вбачаю ніякої потреби. Я розумію, що у деяких нац.культурах, російській, щоб не ходити далеко, у міфологічному свідомому народу є такий «quest», але ми ж не про міфотворчість з релігією купно, для того щоб обділені агресори почувалися комфортно у душі, ми ж дорослі сучасні люди.
Йдеться про брання за основу національної та міжнаціональної самосвідомості історичних та сучасних документів (фактів), перевіривши по можливості, їх подібними з тієї епохи на певність. Сучасний світ годує всіх новинами одного дня, фрагментуючи свідомість, документи ігноруються на користь сучасним загарбникам всього. Викилікс показали прихований дискурс чиновників найвпливовішої в світі країни, і тут я не вбачаю, з чим сперечатися.
«ТОй хто щиро шукає правди зрештою отримує її від Бога: "Блаженні алчущі правди бо вони наситяться". Але для цього треба напрягтися, загнати себе в дискомфорт. …А той хто прагне Істини щоб стати вільним і стає справжньою людською особистістю напротивагу масі біороботів.»
Тут не до мене. Бог то не науковий мем. Про нього нічого сказати не можу. А про правду вже сказала. ) Тіко не зрозуміла: яке відношення дискомфорт має до святості? Всі попи он у позолоті сидять, багато хто рум’яні губи мають, та пуза як на восьмому місяці вагітності (прогуляйтеся як погода покращиться до печерського монастиря). По мені, щоб самопознатися, зовсім не обов’язково «умервщляти плоть». Знов таки, зву до сучасності. Раніше кровопусканням лікували, але на все ж є свої часи!
no subject
Date: 2011-04-11 05:59 pm (UTC)no subject
Date: 2011-04-11 10:23 pm (UTC)У компанію до Азарича з Яником. Мачизм-с, гаспада! ух!
От інстинктом відчуваю, хитруєте! Ну як мої інстинкти? ;-P
no subject
Date: 2011-04-11 10:33 pm (UTC)він визначає усе жіноче життя найбільше від усього решта
no subject
Date: 2011-04-11 10:45 pm (UTC)no subject
Date: 2011-04-11 10:51 pm (UTC)інстинкт ми згадали як засіб пізнання - я веду до того, що жінкам дано прекрасні засоби пізнання, а вони намагаються їх відкинути а йти шляхом чоловіків - шляхом малопродуктивних мислеблудій
no subject
Date: 2011-04-11 11:29 pm (UTC)no subject
Date: 2011-04-12 04:06 pm (UTC)no subject
Date: 2011-04-12 04:25 pm (UTC)no subject
Date: 2011-04-12 05:17 pm (UTC)в таком случає, вьі - кокашка! *життєрадісно сміється*
а ви Алу Борисівну нашу, згадайте: "лишь одиноким не мил белый свет. в этом и горя и счастья секрет. мимо проходит, удача проходит, и одному не догнать её, нет." Ви шо, нас же виховували все життя і я не відступаю майже від канонів. то, які у вас претензії, містер твістер? га? ви у нас одинак по переконанню, чи як? я, наприклад, просто кайфую бути оточеними тими, кого я люблю.
взагалі, ваша поведінка (хоч і не могутнього для мене), демонструє як нападати на особу, замість як спростовувати аргументацію, якщо наступили на улюблену мозолю і роздратували. прекраса ілюстрація. данке шон. до колекції. так і запишемо. )
no subject
Date: 2011-04-12 05:21 pm (UTC)no subject
Date: 2011-04-12 06:06 pm (UTC)