Умберто Еко про масову культуру
Nov. 17th, 2012 09:06 pm![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
chita_iАРИСТОКРАТИ ТА ІНТЕГРОВАНІ
У 1964 році Умберто Еко опублікував свій твір «Апокаліптики та інтегровані». Ця книжка зробила його відомим у міжнародних наукових колах. Твір пропонує поглиблений аналіз масової культури, беручи до уваги не тільки її художню якість, але також економічні, політичні та соціальні умови у суспільствах.
Існуть два класичних висвітлення під час аналізу культури: з одного боку є ті хто сприймють її як уособлену аристократичну дію що протиставляється вульгарності натовпу. На стежці навпроти знаходяться ті, хто святкує явище масової культури.
Ідея спільної, зрозумілої усім культури яка цінуватиметься усіма, здається «аристократам» протизмістовною та «антикультурною».
Ті, хто сприймає цей новий феномен навпаки стверджують, що масова культура наближає артистичні прояви до людей, які раніш не мали ніякого до них доступу. Перші мають песимістичний погляд на вторгнення ЗМІ. Тому Еко їх зве «апокаліптичними». На відміну оптимістичних зве «інтегрованими».
КУЛЬТУРА МАС
Такі протилежні позиції виникли як територія дебатів у другій половині ХХ сторіччя. Вторгнення натовпу у соціальне життя стало очевидним та постійним явищем. Індустрія культури вийшла назустріч масам з новаторськими і, до речі, сумнівними, пропозиціями. Виникла масова культура. Цей загальний та неоднозначний концепт включає телебачення, газети, кіно, комікси і навіть народні новели (мильні опери, детективи, тощо).
Засоби розголосу роблять культурні товари загально досяжними, роблячи доброзичливим та легким поглинення понять та отримання інформації. Це перекладається у розширення культурного поля.
Еко вважає, що як песимістична позиція апокаліптичних, так і перебільшений оптимізм інтегрованих, обходять увагою справжній вимір проблеми. Зроблений на вирішенні цього чорно-білого погляду акцент складає оригінальність твору.
Поки апокаліптичні виживають саме фабрикуючи теорії про занепад, інтегровані рідко теоризують, але віддають перевагу дії, продуктувванню, щоденному проголошенню свого повідомлення на усіх рівнях. (з «Аполіптичних та інтегрованих»)
ВИЯВЛЕННЯ КУЛЬТУРИ МАС
Виникла, таким чином, потреба контекстуалізації культури мас. Неможливо взнати її, каже Еко, якщо не зважати, що цей масовий феномен ввиник у час коли маси стали головними дійовими особами у публічних подіях, пропагуючи власну мову та свої специфічні вимоги. Еко попереджає:
Масова культура пропонує вирази саме буржуазної культури широкому спектру людей популярних класів.
КРИТИКА МАСОВОЇ КУЛЬТУРИ
+ Звертаючись до широкої аудиторії з метою задовольнити її очікування, запобігає оригінальним пропозиціям, що можуть не сподобатись певному сектору.
+ Тому що повідомлення призначається досить однорідному класу, воно знищує власні характеристики кожної етнічної групи.
+ Не просуває змін у чуттєвостях та смаках мас.
+ Не заохочує до роздумів, але заохочує до негайних почуттів.
+ Споживачі цієї культури підпадають під дію закону попиту і пропозиції.
+ Пропонує публіці тільки те, чого вона бажає або, ще гірше, пропонує те, що вона повинна хотіти.
+ Стирає різницю між розробками високої культури і розважальними продуктами.
+ Стимулює пасивний та некритичний погляд на світ.
+ Працює на тривіальних думках. Стверджує вже соціально прийняте.
+ Заохочує конформізм.
+ Часто використовується домінантними класами з метою контролю.
+ Використовує моделі нав’язані зверху щоб запобігти прогресу мас.
ПЕРЕВАГИ МАСОВОЇ КУЛЬТУРИ
+ Велика соціальна група бере рівноправну участь у публічному житті, у споживанні та насолоді спілкуванням.
+ Масові засоби доходять до широкого сектору який раніш не мав ніякого доступу до культури.
+ Накопичення інформації що пропонують засоби масового розголосу зрощують формацію та спонукає до думання.
+ Зрівнюючи смаки, масова культура робить внесок у згладжування певної різниці між класами і уніфікує національні чуттєвості.
+ Сприяючи розповсюдженню інформації, масові засоби стимулюють бажання знань з боку людей раніш маргіналізованих.
+ Засоби розповсюдження допомагають сучасній людині взнати про аспекти світу про які раніш вона нічого не знала.
+ Крім того, ЗМІ беруть участь у оновленні культури, через появу нових манер розмовляти, методом включення новітніх артистичних мов.
Культурна пропозиція індустріалізованого суспільства розвинута і ідентифікується з масовими засобами, що є явищем, яке не можна виправити. Проти такої ситуації треба запитати: «що можна зробити, щоб ці масові засоби стали двигуном культури?»
Масова культура означає відміну цих розрізнень:
+ Споживачі культури вже не визначені своїм соціально-економічним класом до якого належать. Людина, яка належить до високого класу може бути споживачем культури низького рівня.
+ Культурні продукти не відповідають лінійно розділенню на низькі, середні та високі. Величні новели задумані та написані щоб насолоджувати «ілюстровані класи» закінчують бути творами масового спожитку. Протилежно, деякі комікси, фрукти маргінальної культури, сприймаються як витончений продукт інтелектуальними елітами.
+ Рівні високий, середній та низький не співпадають із складністю та естетичною цінністю.
+ Привласнення певного культурного продукту високого естетичного рівню популярними класами, для якого він не був призначеним, не означає, до речі, деградацію. В той час як в деяких випадках може бути саме так, у інших є результатом підвищенням колективного смаку.
“Umberto Eco para principiantes”, pp. 9-20.
Пов'язаний допис Наукові терміни як метафора у сучасній культурі
У 1964 році Умберто Еко опублікував свій твір «Апокаліптики та інтегровані». Ця книжка зробила його відомим у міжнародних наукових колах. Твір пропонує поглиблений аналіз масової культури, беручи до уваги не тільки її художню якість, але також економічні, політичні та соціальні умови у суспільствах.
Існуть два класичних висвітлення під час аналізу культури: з одного боку є ті хто сприймють її як уособлену аристократичну дію що протиставляється вульгарності натовпу. На стежці навпроти знаходяться ті, хто святкує явище масової культури.
Ідея спільної, зрозумілої усім культури яка цінуватиметься усіма, здається «аристократам» протизмістовною та «антикультурною».
Ті, хто сприймає цей новий феномен навпаки стверджують, що масова культура наближає артистичні прояви до людей, які раніш не мали ніякого до них доступу. Перші мають песимістичний погляд на вторгнення ЗМІ. Тому Еко їх зве «апокаліптичними». На відміну оптимістичних зве «інтегрованими».
КУЛЬТУРА МАС
Такі протилежні позиції виникли як територія дебатів у другій половині ХХ сторіччя. Вторгнення натовпу у соціальне життя стало очевидним та постійним явищем. Індустрія культури вийшла назустріч масам з новаторськими і, до речі, сумнівними, пропозиціями. Виникла масова культура. Цей загальний та неоднозначний концепт включає телебачення, газети, кіно, комікси і навіть народні новели (мильні опери, детективи, тощо).
Засоби розголосу роблять культурні товари загально досяжними, роблячи доброзичливим та легким поглинення понять та отримання інформації. Це перекладається у розширення культурного поля.
Еко вважає, що як песимістична позиція апокаліптичних, так і перебільшений оптимізм інтегрованих, обходять увагою справжній вимір проблеми. Зроблений на вирішенні цього чорно-білого погляду акцент складає оригінальність твору.
Поки апокаліптичні виживають саме фабрикуючи теорії про занепад, інтегровані рідко теоризують, але віддають перевагу дії, продуктувванню, щоденному проголошенню свого повідомлення на усіх рівнях. (з «Аполіптичних та інтегрованих»)
ВИЯВЛЕННЯ КУЛЬТУРИ МАС
Виникла, таким чином, потреба контекстуалізації культури мас. Неможливо взнати її, каже Еко, якщо не зважати, що цей масовий феномен ввиник у час коли маси стали головними дійовими особами у публічних подіях, пропагуючи власну мову та свої специфічні вимоги. Еко попереджає:
Масова культура пропонує вирази саме буржуазної культури широкому спектру людей популярних класів.
КРИТИКА МАСОВОЇ КУЛЬТУРИ
+ Звертаючись до широкої аудиторії з метою задовольнити її очікування, запобігає оригінальним пропозиціям, що можуть не сподобатись певному сектору.
+ Тому що повідомлення призначається досить однорідному класу, воно знищує власні характеристики кожної етнічної групи.
+ Не просуває змін у чуттєвостях та смаках мас.
+ Не заохочує до роздумів, але заохочує до негайних почуттів.
+ Споживачі цієї культури підпадають під дію закону попиту і пропозиції.
+ Пропонує публіці тільки те, чого вона бажає або, ще гірше, пропонує те, що вона повинна хотіти.
+ Стирає різницю між розробками високої культури і розважальними продуктами.
+ Стимулює пасивний та некритичний погляд на світ.
+ Працює на тривіальних думках. Стверджує вже соціально прийняте.
+ Заохочує конформізм.
+ Часто використовується домінантними класами з метою контролю.
+ Використовує моделі нав’язані зверху щоб запобігти прогресу мас.
ПЕРЕВАГИ МАСОВОЇ КУЛЬТУРИ
+ Велика соціальна група бере рівноправну участь у публічному житті, у споживанні та насолоді спілкуванням.
+ Масові засоби доходять до широкого сектору який раніш не мав ніякого доступу до культури.
+ Накопичення інформації що пропонують засоби масового розголосу зрощують формацію та спонукає до думання.
+ Зрівнюючи смаки, масова культура робить внесок у згладжування певної різниці між класами і уніфікує національні чуттєвості.
+ Сприяючи розповсюдженню інформації, масові засоби стимулюють бажання знань з боку людей раніш маргіналізованих.
+ Засоби розповсюдження допомагають сучасній людині взнати про аспекти світу про які раніш вона нічого не знала.
+ Крім того, ЗМІ беруть участь у оновленні культури, через появу нових манер розмовляти, методом включення новітніх артистичних мов.
Культурна пропозиція індустріалізованого суспільства розвинута і ідентифікується з масовими засобами, що є явищем, яке не можна виправити. Проти такої ситуації треба запитати: «що можна зробити, щоб ці масові засоби стали двигуном культури?»
Масова культура означає відміну цих розрізнень:
+ Споживачі культури вже не визначені своїм соціально-економічним класом до якого належать. Людина, яка належить до високого класу може бути споживачем культури низького рівня.
+ Культурні продукти не відповідають лінійно розділенню на низькі, середні та високі. Величні новели задумані та написані щоб насолоджувати «ілюстровані класи» закінчують бути творами масового спожитку. Протилежно, деякі комікси, фрукти маргінальної культури, сприймаються як витончений продукт інтелектуальними елітами.
+ Рівні високий, середній та низький не співпадають із складністю та естетичною цінністю.
+ Привласнення певного культурного продукту високого естетичного рівню популярними класами, для якого він не був призначеним, не означає, до речі, деградацію. В той час як в деяких випадках може бути саме так, у інших є результатом підвищенням колективного смаку.
“Umberto Eco para principiantes”, pp. 9-20.
Пов'язаний допис Наукові терміни як метафора у сучасній культурі
![[identity profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/openid.png){kind=small}
no subject
Date: 2012-11-18 07:50 am (UTC)До речі, чимало тез схожі на мої. Можливо, зверну увагу на щось інше з доробку Еко, крім урбаністичної семіотики.
Тепер можеш сама екстраполювати сказане Еко на українську дійсність. Може, переконаєшся, що твої закиди сучукрліту по-перше, безпідставні, по-друге - навіяні русоцентричністю. Не слід було у молодості Макаревичем заслухуватися.Ги-ги-ги!
no subject
Date: 2012-11-18 03:32 pm (UTC)Дуже дуже рада, що тобі сподобалось!
Можливо, зверну увагу на щось інше з доробку Еко, крім урбаністичної семіотики.
Це чудово. Взнаєш цікавинки, поділися, будь ласка, хоч коротко.
Тепер можеш сама екстраполювати сказане Еко на українську дійсність. Може, переконаєшся, що твої закиди сучукрліту по-перше, безпідставні, по-друге - навіяні русоцентричністю.
Добра порада. Весь час це роблю.
Не слід було у молодості Макаревичем заслухуватися.Ги-ги-ги!
*співає: "закатай миня в асфальт твоей любви!! гггг* Та то не в молодості! То мій чоловік, культурна людина, купив дуже гарні видики, видані досить у сучасних студіях, де Макаревич співає з менш розкрученими (поза Росією, у всякому разі), але не менш талановитими бардами-рокерами, звати яких кого як я вже зараз не пам'ятаю, а шукати у бібліотеці музики прям щась облом. Що мене дивує, як то до мого серця знайшла шлях ця бандитсько-мафіозна лірика, що була прикурсором бандитизму совєцького 90х? Я вже поїхала, згадай! То русскіє, коли хлинули з совка в гамерику, вивезли все найкраще з культури совка, особливо протестної! І я їх за це поважаю! Десь у Харлемі мій чоловік де "все по 10 доларів" таких шедеврів накупив по інтернету! Люди прихопили з собою немало! Про реальні події життя, які такі цікаві, ЗМІ не пишуть і все найцікавіше проходить здалеку, як почуємо, то щастя. ))
Сучасний фольклор треба вивчати, як вчив великий Еко, ггг, приклади з нашого життя є дуже корисними, вважаю!
От пам'ятаєш Розенбаума "оляля, оляля, на кладбищє шумелі тополя?" Зараз пошукаю, як знайду опублікую офтопом. Як переосмислення чужої культури з приміром на свою впливає!
no subject
Date: 2012-11-18 04:06 pm (UTC)До речі, ілюстрація до Еко:
http://lena-ua-mk.livejournal.com/531569.html
З одного боку, інфантильна публіка робить вибір через дурацьку мотивацію. З іншого, вже якийсь пропагандон аж зі штанів вистрибує, щось цей інфантилізм закріпити, щоб назавжди, щоб потім стало національною рисою. Красномовний приклад, як правлячий клас накидає масам спеціально підготовлені кліше, або швидко пристосовує до себе та мультипллікує, якісь масові тенденції. У даному випадку це ворожий, значною мірою нелояльний та фінансований ззовні правлячий клас.
no subject
Date: 2012-11-18 05:16 pm (UTC)Твої мемуари багатьом цікаві! Мені зокрема. І не прибіднюйся, ти це сам бачиш по коментарям. А якщо хтось тебе і ругне з якогось приводу, так ти не можеш у будь-який час усім подобаться! І не сподівайся навіть на таке. Хай то тобі не підрізає крил. )
Приклад зараз почитаю. Не встигаю. Нарешті моя фредстрічка ожила, а то вже лажу по чужим, бо своя мовчить! ггггг
Дякую тобі за увагу! Як буду знати, про що йдеться, дам тобі свою думку і знов поб'ємося, мабуть. ггггг
no subject
Date: 2012-11-18 05:18 pm (UTC)no subject
Date: 2012-11-18 05:34 pm (UTC)no subject
Date: 2012-11-18 07:36 pm (UTC)no subject
Date: 2012-11-18 04:17 pm (UTC)Слова тут (http://www.bards.ru/archives/part.php?id=11664)
no subject
Date: 2012-11-18 05:13 pm (UTC)Інший приклад, не зовсім із культури :) Відомо, що масове пиво в Америці ніяке. Причина в тому, що більшості смак пива не подобається, тому для масовості воно повинне бути без смаку. І всі масові сорти типу Bud light якраз є такими by design. Але в останні роки в Америці справжній бум маленьких броварень, які варят справжнє пиво для "немасового" споживача. Їх зараз дуже багато, і деякі з них уже стали зовсім не маленькими.
no subject
Date: 2012-11-18 05:54 pm (UTC)Я от вчора, поки готувала цей допис, одним оком дивилась Glee, який спочатку не визвав у мене ніякого ентузіазму, а потім я побачила, що навіть там робляться цікаві дослідження щодо музичних творів США, наприклад. Причому, саме масової культури. Учора була "тема" про незаслужено забуті пісні, які навіть для буржуазно-зробленої масової культури є занадто cursi чи непородисті. От я пошукаю дві з них і опублікую тут оффтопом. Мені здається, їх варто "реабілітувати" також, як і думав серіал. Навіть ілюстрацію з Мадони я взяла звідти. Нарешті почула про що пісня і здалася вдалою. )
Щодо Вашої думки, то це просто виховання публіки НМД більше ніж відхід від масової культури. Цілком без виходу з інструменту. Тому я більше з вами не погоджуюсь, ніж погоджуюсь.
Щодо пива, то цікавий приклад. Просто раціональніша комерціалізація, і ета правільна. Дякую за ваш коментар!
no subject
Date: 2012-11-18 06:17 pm (UTC)Хочу додати, що доступ, звичайно, розвиває того, хто хоче розвиватися, але люди просто не читають "складного". Думаєте, кого більше читають: якогось матюгальника, який обговорює досить тривіальні теми з стьобом та натяками, щоб розважально і про секс і насильство, чи якісь наукові (чи псевдо) сайти, скільки б їх там не було?
Коли вам думається, що вам є що сказати, де ви будете коментувати та "зависати"? Звичайно, є великі майстри, які вміють і легко і глибоко, але таких мало насправді. )
no subject
Date: 2012-11-18 06:36 pm (UTC)no subject
Date: 2012-11-18 06:46 pm (UTC)Приклад про пиво, як мені здається, був про костумізацію індустріалізації. ))