А ви що думаєте з цього приводу?

[chita_i]

Чи не пора нам мріяти про гідного, а не самолюбивого, «без шкіри», вразливого українця? Про українця західного типу? Який не те що не показує наліво і направо «дулі москалям» і тим ще і гордиться, бо вважає себе зразком патріотизму, а про українця, який обріс товстою шкірою гідності?

Скажемо більше: гідність парадоксальним чином поєднується як з доброзичливістю до інших, так і з готовністю подивитися зверхньо на кожного, хто захоче пустити стрілу в твою сторону. Але це вже буде зверхність реальної внутрішньої сили. Подивитися, але не вийняти дулю з кармана (сила – в погляді, а не в дулі: в дулі – слабкість). Бо це було би втратою самої гідності. Ще один парадокс: гідність є заодно і культура, окультуреність душі.

Таким чином гідність регулює саму себе і «самозберігається». Звичайно, і у Франції зустрінете рознервованих людей – але навіть вступаючи в конфлікт в установі чи в магазині, вони не втратять гідності: що б вони вам не говорили, вони без кінця будуть до вас звертатися «мсьє» чи «мадам». І тим частіше будуть вас так називати, чим більше будуть мати що вам сказати!

"Українське самолюбство не є гідність" Ярослав Мельник

Я почну. Як на мене, то майже вірно, але чогось тут таки нема. І я подумаю, чого. Наприклад "пиха" то не гідність, то зверхність. Також гідність навряд чи "товстошкірість". Вона не може слабо відчувати. Порада гарна, але виражена занадто підозріло. Багато сторонніх "шумів" у тексті. "українець західного типу" то якийсь бздур.

Comments

[kerbasi.livejournal.com]

Хвороба описана вірно. Діагноз поставлений - так собі, неоднозначними термінами, лікування запропоноване - дурне. Не в "надутості" справа. І не броня допоможе. Взагалі, вважати Захід надутим може тільки галімий селюк, якого жертовні батьки випхали і интиліхєнти - мішень моїх кпинів.

Самолюбство не гідність. Не будь-яка відсіч гідна. Це правильно виведено. На кварталі приватної забудови, де жила моя бабуся, для бабів, що сварилися було нормально видряпатися на дах сараю, задерти спідницю, показати неосяжні совітські панталони і закричати: "А поцілуй міня здєсь, короста"! Гідна відсіч? Скоріш, ефектна.

Біда у тій самій російсько-інтелігентській ментальній парадигмі, яку ти критикуєш, але яка тобі здебільшого ввижається не там, де вона є. Від інтелігентського умлівання перед простотою сталася поступова підміна понять: під народом стали розуміти простонароддя, під простою людиною - неосвіченого хама, бидло. В результаті, замість виховання, прищеплення суспільству ясності "што такоє хорошо, а што такоє плохо", хамовиті, темні, ниці типажі почали тиражуватися, як взірцеві. Гумористи від Райкіна до Задорнова рознесли, зробили народним улюбленцем саме такого туповато-бидлуватого героя. На більш високому інтелігентському рівні як чеснота пропагувалася розгнуздана емоціність, "жить чувствамі" протиставлялося здоровому глузду. Амбітність, здоровий розрахунок - стали синонімами ницості. На жаль, ця парадигма прищепилася тут повною мірою, і що мене дуже здивувало свого часу і дратує аж дотепер, найбільше - на заході України, який начебто був менше під Совітами. Повна ментальна ідентичність галицької та московської інтелігенції не вражає тільки тих, хто не в темі, і не може порівняти обидва явища.

Є два способи розбидлячення народу, який протягом десятиліть перетворювали на простонароддя. Один - відродити шмагання на стайнях. Але це скоріш не розбидлячення, а встромляння низів в належне їм місце. Другий - міняти стандарти у суспільстві і впроваджувати їх послідовно і жорстко. Це спробував Саакашвілі. Наскільки йому це вдалося або не вдалося історія відповість у найближчі роки. Ну, й звісно, починати з себе. Перед тим, як писати х.ню про надутий Захід, краще той самий Захід вивчити, починаючи від основних мов, потім через філософію і культуру до побутового життя. Так само вивчати і Росію, і Китай, і арабів, і євреїв, якщо вже так кортить затягувати їх до українського дискурсу. Культура, все починається з культури. З особистої культури мислителів та реформаторів в першу чергу.

[chita-i.livejournal.com]

І я з тобою згодна про "досягнення" у статті опису хвороби діагнозу і лікування. Так і є. Той дядя не має ні зеленої ідеї, що таке гідність, та вчить таким чином поводитись гідно (а не бути) якихось совків, чи що.

Про решту також згодна. Але щоб боротися з певними рисами треба НМД їх вичленити та показати, де вони є і як працюють. Це систематична робота, треба вжитися у тему. Можна посприяти по мірі можливостей, звичайно. От ти вже почав.

"сталася поступова підміна понять: під народом стали розуміти простонароддя, під простою людиною - неосвіченого хама, бидло."

"чеснота пропагувалася розгнуздана емоціність, "жить чувствамі" протиставлялося здоровому глузду"

"Амбітність, здоровий розрахунок - стали синонімами ницості"

Саме цікаве, що перше є частиною владної риторики вже дуже давно, друге то чисто совєцьке, як мені здається і досі квітне, хоч і повна нісенітниця, третє вже відмирає, але ще є десь у історично-побутовій пам'яті та ідеологічних відголосках примостилось і вилізе як тільки знадобиться як новесеньке.

[kerbasi.livejournal.com]

Та все совітське. І воно є продовженням русско-інтелігентського тренду. Достатньо почитати "Вєхі" або Бердяєвський "Витоки і сенс російського комунізму", щоб переконатися. На захід України це було накинуте у вигляді русофілії. Москва до цього не має відношення. Принаймні, безпосереднього. Це мавпування Словаччини, в націєтворенні якої русофільство відігравало провідну роль. Також це русофільство духовно-естетичне. Русскіє про нього і не здогадуються, якщо спеціально не вивчають історію словацької культури та мови.У другу світову Словаччина підтримала Райх. Тобто в українському духовному просторі сходяться русофільство націоналістів національних окраїн Австро=Угорщини, і русска інтелігентщина, мультиплікована і дегуманізована комуністами. Звідси висновок, що національне відродження України не можливе як через совковий схід, так і через русофільський у давньому сенсі захід. І тих, і тих слід приборкати та максимально усунути від націєтворчих процесів, оскільки що москвофіли сходу , що москвофоби заходу є носіями однієї ментальної парадігми - народницької інтелігентщини.

[chita-i.livejournal.com]

Тобто, народництво перетворилось у хворобу і мутувало на наших теренах? Це ще що у додаток комуняки його корумпували? Звучить переконливо що ти кажеш.

Але ти не любиш слова колоніалізм і креоли до нас ніяким боком "півкровки". От у Нікарагуа вони не змогли дорости до власної державності ті півкровки, які зуміли прогнати Іспанію. Вони залишились прогресозалежними ззовні і тільки і гризуться через свої внутрішні принципіально невирішовувані зиски до смерті і щиро. Вони не вміють єднатися, вони далекі від своїх годувальників (виробничих класів), вони неспроможні інтелектуально, якщо не візьмуть чужу культуру як свою рідну і почнуть її нав'язувати та просувати як велике благо серед свого середовища не зважаючи на контекст, вони вірять у "вищу" владу теж зовні, тощо. Дуже схоже на деяких наших "діячів". Хвороби довгої залежності неважливо, від якої імперії.

[kerbasi.livejournal.com]

Подібності бувають оманливими. А ще - вони спокушають до копіювання неадекватних теперішній ситуації підходів та до некоректних екстраполяцій. Візьми те ж русофільство. Для словаків період Австро-Угорщини Росія була прикладом єдиного на той час незалежного і відносно успішного слов'янського державного утворення, росіська мова - джерелом запозичень для дегерманізації словацької мови. А чим може бути слов'янофільство зараз, як не прислужуванням реакційній, відсталій державі, яка ще тримається тільки на ресурсах? І куди привело так невдало і невчасно запозичене русофільство галичан передреволюційного періоду? А ще є русофільство закарпатських русинів, яке їх відокремило де факто від Великої Ураїни.

[chita-i.livejournal.com]

Так, все колись прогресивне з часом стає регресивним, але продовжує вживатись. У цьому проблема. Якщо береш чужий рецепт з минулого, тому що ми, бач, ще не доросли до такої музики, то як освітлюєшся світом погаслої зірки. Але ті хто у захваті від чужої мудрості та переконані що працює, бо бачать колись і для когось позитивний результат "лікування", п'ють чужі пігульки і травляться.

Щось я втомилась. Піду погуляю. )

[gloria-ma.livejournal.com]

Ви ж читали, певно призабули, у Забужко в Нотр дам де Юкрейн главу про народництво.
перечитайте по змозі - раджу. якраз в тему.

[chita-i.livejournal.com]

А що її цитувати? Забужко повністю погоджується з Кербасі, хоча Кербасі не погоджується з нею! Вона багато, плутано та цікаво пише на цю тему, у виданні, що я маю, наприклад, стор. 508-516, 588 і десь там до кінця книжки. Десь була цікава зноска про те, чому Ленін та "більшовики" так не любили капіталізму, але не знаю, де саме.

Цитувати то довго і марно. Кому цікаво, сам прочитає, а мій вільний час коштує для мене багато. )

[gloria-ma.livejournal.com]

та він просто не читав, мабуть. а думки дуже схожі, я теж помітила. :)
було щось - дуже смутно пригадую. :(

[chita-i.livejournal.com]

Що мене сильно та неприємно бентежить у Забужко, окрім її звички бути неточною, це її безсумнівний захист старої української аристократії, яка, продукт свого часу, вірила у якийсь Абсолют та вважала, що має відовідальність перед богом з великої букви та історією (не здивуюсь, якщо також, гггггг). І тому, на думку Забужко, була куди "демократичнішою" ніж схиблені людожери та аморали народники та їхні духовні послідовці комуністи. І ще вона впевнена, що шляхту неможливо відродити. І я з нею тут зовсім не погоджуюсь.

У нас талановиті люди, нових народжується досить поки що, з них можна зліпити що завгодно. І необ'язково для того "відриватися" від минулих національних поколінь чи заполоняти усе міфами. Головне побачти все правильно. )

[gloria-ma.livejournal.com]

ви забуваєте, що є ще третій варіант українства - з спадщини Донцова, Маланюка, Липи і іжє с німі. Народництво вони жах як не любили, називали драгоманівщиною і взагалі були особи раціональні (хоч і знервовані. ну, для тих часів воно і не дивно).
як для старту по відділенню від русофільської емоційності і формуванню почуття власної гідності - імхо, вповні.

[kerbasi.livejournal.com]

З цією спадщиною чи з чимсь новаторським (як мені б більше хотілося), але, напевно, так і буде: відбудеться зміна національної філософії (умовно так назвемо). Проти цього - інерція майже століття, але вона не вічна. Вже її можна було б переломити, якби в нас злиденні 90-ті не придушили процес трансформації пост-совітської інтелігенції в інтелектуальну верству.

[gloria-ma.livejournal.com]

та, як на мене, нічого більш новаторського з тих пір з погляду критики себе ж (і відповідно, можливості свої вади побачивши - виправляти) в Україні не народилось, ну, хіба так, по мєлочі - Стус трохи.

[odyn-owl.livejournal.com]

здається автор заплутався в поняттях "гідності" та "самолюбства" з самого початку

Самолюбство. Почуття власної гідності, пов’язане з ревнивим ставленням до думки про себе навколишніх, з усвідомленням важливості свого фаху, роду занять тощо( звідси (http://slovopedia.org.ua/32/53409/32128.html))

в автора вони взагалі протиставляються - одне позитивне, а інше негативне

[chita-i.livejournal.com]

Мабуть, йому б хотілося гідності без самолюбства. ) Але так не буває. Так, заплутався автор.

[odyn-owl.livejournal.com]

взагалі не ясно про природу появи тої гідності, на основі чого вона має з'явитись. Радісний дурник якому всьо пофіг і він не гарячкує, коли хата горить.

[chita-i.livejournal.com]

Тому він і радить, та ще й так дивно-засмічено, тому що його "порадами" неможливо скористатися. )

[gloria-ma.livejournal.com]

а взагалі, спокійна гідність прийде зразу по завершенню загрозі національній ідентичності.

[chita-i.livejournal.com]

Цього недостатньо. Треба позбутися російської культурної народницької спадщини також. І хамократії місцевої мутації російського імперського дискурсу. Також потребуємо сучасної саме української філософії, яка, нема куди дітись, і це добре, матиме витоки у певній українській ідентичності та чуттєвостях, але корисних для українського духу, вільної від бздурів масової людини, що вже не стоятиме як головний "роботодавець" та об'єкт плекання для "креативщиків".

[gloria-ma.livejournal.com]

а одне без другого і не буде.

[gloria-ma.livejournal.com]

хоча, масова людина, явище глобальне.

[chita-i.livejournal.com]

Натовп неосвічених дикунів контролюємих релігією перетворився у натовп масових людей контролюємих ідеологією. Це вже прогрес. ) Це тільки народники обожнювали та ідеалізували народ, а Забужко ідеалізує правлячий клас. Але майбутній, якщо виживемо. Може тільки завдяки цій резервній сітці її і видали. )

[gloria-ma.livejournal.com]

угу. до речі, подивіться - в Росії інтенсивно переводять все назад - на релігію, що контролює натовп носвічених дикунів.
Знаючи, як мавпують синяки все, що робиться в РФ, можна чекати подібного і у нас. Єдине, що стане на заваді цій дурні - кількість наших Церков, амбіції і політична спрямованість ієрархів, а також відсутність традиції одержавлення православної Церкви (така традиція є тільки у УПЦ МП - її, мабуть, і планують риги на роль єдиної).

[chita-i.livejournal.com]

Я вважаю, що відділ церкви від держави був прогресивним явищем і не хотілося б повторювати помилки на новому історичному звою. Сама ідея церкви не є сучасною і я не бачу переваг включати будь-яку церкву з її застарілими догмами у політику. Москалі хоч показяться хай. Те, що МП запустили в Україну як козла в город, то провина неукраїнських правителів та ьіліт в Україні. Її треба вигнати зовсім та маргіналізувати відігнавши від політики і цим усе вирішиться НМД. Релігія приватна справа кожного і все.

[alla-g.livejournal.com]

Заключне речення мене особливо повеселило )
Уявила собі надутого такого осучасненого та об'європеєного персонажа...
Така маячня...