Класичне західне мистецтво vs. примітивне мистецтво

Леві-Стросс вважав, що витвори мистецтва, не менш ніж тексти (література) є безцінними документами, бо забезпечують життєво важливі дані про вірування і організацію суспільства у якому були створені. В цьому відношенні є коштовними інструментами для розуміння минулого та сучасного. Як інші збирають бібліотеки книжок, він з своїми друзями зацікавленими у примітивному мистецтві, купляли такі витвори в антикварних магазинах Нового Йорку, добавляючи до своєї колекції нові експонати. Якщо один з них не мав грошей, решта формувала загальний фонд щоб їх придбати. Цими друзями були Андре Бретон (André Breton, 1896-1966), лідер авангардистсього французького руху, з яким Леві-Стросс познайомився на кораблі, що привіз його у Н’ю Йорк. Останній познайомив його з німецьким артистом сюрреалістом Максом Ерснстом (Max Ernst, 1891-1976), з яким Леві-Стросс підтримував тривалу дружбу. Четвертим був Джордж Д’ютрі (Georgе Duthuit, 1891-1973), критик мистецтва. Всі четверо мали єднальну пристрасть до примітивного мистецтва, особливо корінного (індєйського).






(  читати далі  )

Примітивізм у західному мистецтві

Продовження Класичне західне мистецтво vs. примітивне мистецтво

Концепція мистецького витвору як системи знаків у протилежність до мімікричного представлення характеризує не тільки не європейські примітивні культури, а також є повторною (рекурентною) темою у західному мистецтві. Скульптура, що процвітала в Греції до 5 віку від народження Ісуса, є мистецтвом значущості.





Стиль, який замінив це мистецтво, типифікований знаменитим «дискоболом» Мирона (450 а. С.) став більш «природним», тобто репрезентативним.



(  читати далі  )